4.3.2. Методика вивчення об'єктів психологічної війни

Основні принципи вивчення об'єктів психологічної війни

Методика вивчення об'єктів психологічної війни становить сукупність взаємопов'язаних принципів.методів і організаційних заходів реалізації складного й довготривалого процесу збиран­ня, оброблення й накопичення інформації про об'єкти психоло­гічної війни.

Принципививченняоб'єктівпсихологічноївійни —цеприн-ципи,які лежать в основі методики вивчення об'єктів психологіч­ної війни:

• принцип достатності;

• принцип діяльнісного підходу;

• принцип соціально-конфесіонального підходу;

142

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

• п ринцип цілеспрямованості;

• принцип об'єктивності.

Принцип достатності вимагає точного визначення того міні­муму інформації про противника,який необхідний і достатній для проведення цієї чи іншої психологічної операції. Важливо знати, які конкретні психологічні особливості об'єктів психологічного впливу слід виявляти. Крім того, необхідно правильно визначити, які методи й прийоми збирання інформації слід використати для вирішення поставленого завдання.

Принцип діяльнісного підходу орієнтує на одержання інфор­мації про об'єкти шляхом аналізу змісту особистнісно значущої для них діяльності (воєнної, професійної, життєвої і т.ін.). Тільки на основі аналізу діяльності людей можна зробити обґрунтовані висновки про їхню внутрішню сутність, зрозуміти мотивацію по­ведінки.

Принцип соціально-конфесіонального підходу вимагає вивчення об'єктів шляхом аналізу особливостей їхнього соціаль­но-економічного, релігійного, етнічного й правового становища. Звичайно, існують суттєві психологічні відмінності між представ­никами різноманітних груп людей, які можна умовно виділити на основі зазначених ознак.

Принцип цілеспрямованості припускає наявність чітко виз-наченоїмети,відповідно доякоїорганізовується вивчення об'єктів психологічного впливу. Як правило, цією метою має бути роз­криття їхньої внутрішньої сутності: світогляду, потреб, мотивів і установок діяльності, специфіки поведінки. Виходячи з чітко по­ставленої мети, складаються план і програма вивчення об'єктів психологічного впливу, які дозволяють виявити саме ті особис-тнісні й групові психологічні особливості, які визначені постав­леною метою.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб вивчення об'єктів здійснювалося на основі всебічно перевірених фактів, які зістав­лені між собою. Не можна допускати упередженість у тлумаченні, поясненні й оцінці цих фактів, а тим більше виходити зі своїх до­мислів і гіпотез.

143

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

П роцес вивчення об'єктів психологічної війни

У процесі вивчення об'єктів психологічної війни виявля­ються й оцінюються факти, необхідні для вивчення об'єктів пси­хологічної війни.

Зміст фактів визначається метою та завданнями психологіч­ної війни. Як правило, виявляють і оцінюють дві основні групи фактів.

До першої групи фактів належать:

• характер, спрямованість і специфіка суспільно-політичних і економічних процесів у країні противника;

• ставлення різноманітних прошарків населення до зовнішньої і внутрішньої політики уряду;

• ступінь впливу різноманітних політичних партій і громад­ ських організацій;

• ступінь популярності в суспільстві й збройних силах націо­ налістичних, мілітаристських, реваншистських, екстреміст­ ських ідей і поглядів;

• рівень матеріального, соціально-правового, побутового, ме­ дичного забезпечення населення й збройних сил противника;

• зміст, форми та методи діяльності засобів масової інформації;

• ставлення різних категорій військовослужбовців і цивільно­ го населення до можливої війни (антивоєнні й пацифістські виступи, акти громадянської непокори і т.ін.);

• ступінь поінформованості населення й військовослужбовців про сутність зовнішньої та воєнної політики уряду;

• характер ставлення населення до сусідніх країн, а також до по­ тенційних противників і союзників.

До другої групи фактів належать:

• система комплектування й воєнно-професійної підготовки збройних сил противника;

• особливості морально-психологічної підготовки його військ;

• ступінь готовності військ до сучасної війни, сильні й слабкі сторони особового складу видів збройних сил, конкретних частин;

144

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

• м орально-психологічний стан військ (бойовий дух, рівень дисципліни, поширеність конфліктів між різноманітними ка­ тегоріями військовослужбовців і т. ін.);

• ступінь поінформованості військовослужбовців про воєнно- політичний курс свого вищого керівництва та ставлення до нього;

• ступінь активності й зміст діяльності органів психологічної війни противника;

• традиційне ставлення потенційного противника до військово­ полонених, до цивільного населення окупованих районів;

• традиційне ставлення до товаришів по службі в бою (взаємо­ виручка, турбота про поранених і т.ін.).

Основні методи вивчення об'єктів психологічної війни

Достовірність фактів, що встановлюють у процесі вивчення об'єктів залежить від ряду обставин. Найбільше значення в цьому плані мають методи вивчення об'єктів психологічної війни.

Для вивчення об'єктів психологічної війни використовується система методів, до яких звичайно відносять методи спостережен­ня, експерименту, опитування, вивчення документів, радіопере­хоплення, узагальнення незалежних характеристик, узагальнен­ня та оброблення соціологічної й психологічної статистики.

Метод спостереження є найбільш поширеним способом ви­вчення об'єктів психологічної війни, за допомогою якого здій­снюється цілеспрямоване, організоване, спеціально фіксоване сприйняття дій і поведінки об'єктів у різноманітних умовах без утручання в їхній перебіг. Об'єктом для спостереження може бути особовий склад противника на полі бою, військовополонені, на­селення зайнятих (звільнених) районів. Спостереження допов­нюється оглядом місцевості, яка залишена противником.

Спостереження буває систематичним (постійним) і несисте­матичним (епізодичним). Проте в усіх випадках воно планується й здійснюється за певною послідовністю:

145

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• ч ітко визначається мета спостереження;

• вказуються його об'єкт і предмет (ситуації, які дозволяють одержати необхідні відомості);

• формулюються основні завдання, конкретизується вид або спосіб спостереження;

• підготовляється певне місце для спостереження і визначається час спостереження;

• розробляється процедура фіксації результатів спостереження;

• здійснюється збирання інформації (власне спостереження);

• виконуються оброблення й аналіз одержаної інформації. Метод експерименту передбачає активне втручання фахівців

психологічної війни у діяльність об'єкта, що вивчається, з метою одержання інформації. Для цього об'єкт ставиться у відповідні умови, а потім здійснюється спостереження за його діями. Загаль­на логіка експерименту полягає у тому, щоб поставити об'єкт вив­чення у незвичайну для нього ситуацію.

Розрізняють штучний і натурний експерименти. Недоліком штучного експерименту є те, що він здійснюється при обмежених можливостях (фактично його можна проводити тільки на війсь­ковополонених або разом із бойовими частинами в ході спеціаль­них операцій). До того ж об'єкти майже завжди здогадуються, що їх вивчають. Натурний експеримент здійснюється в умовах, коли об'єкти вивчення знаходяться у своїх звичайних умовах і не пі­дозрюють про те, що за ними пильно спостерігають.

Метод опитування передбачає прямі відповіді об'єктів пси­хологічного вивчення на конкретні питання фахівців психологіч­ної війни.

Опитування — метод збирання первинної інформації шля­хом звернення із запитаннями до певної групи людей. За допо­могою опитування отримують як фактичну інформацію (інфор­мацію про події), так і відомості про погляди, оцінки і особисті думки опитуваних.

Опитування може бути письмовим, коли питання ставлять письмово; усним, коли їх ставлять усно; у формі бесіди (інтерв'ю), коли встановлюється особистий контакт з об'єктом вивчення.

146

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

У воєнних умовах найбільш поширеним і найбільш значним ви­дом опитування є допит військовополонених (перебіжчиків).

Метод вивчення документів полягає у використанні для вив­чення об'єктів психологічної війни документів, у тому числі ар­хівних.

У мирний час такими документами можуть бути:

• офіційні державні документи ймовірного противника та ін­ ших держав;

• аналітичні матеріали спеціалізованих науково-дослідних ор­ ганізацій і установ;

• архівні джерела;

• вітчизняна й зарубіжна преса;

• спеціальна література;

• передачі радіо- й телебачення і т.ін.

У бойовій обстановці найважливішими джерелами інформації психологічного характеру є розвідувальні відомості та трофей­ні документи, матеріали радіоперехоплення і т.ін. Фахівці знахо­дять у них відомості, які характеризують політичний і морально-психологічний стан військовослужбовців і населення противника, а також дані, які необхідні для підготовки пропагандистських та інформаційно-довідкових матеріалів.

Радіоперехоплення [radiointerseption] — це перехоплення інформації шляхом виявлення, приймання та реєстрації радіови­промінювання з метою подальшого розкриття змісту повідом­лень, які передаються за допомогою різноманітних засобів радіо­зв'язку; спосіб радіорозвідки.

Метод узагальнення незалежних характеристик передбачає аналіз інформації про ці чи інші об'єкти, що одержується з неза­лежних джерел (від різних людей). Він доповнює всі інші методи вивченняоб'єктівпсихологічноївійнитадозволяєспочаткузістав-ляти різні відомості про одні і ці ж об'єкти, а потім за допомогою математичного й статистичного оброблення цих відомостей фор­мулювати достовірні висновки про їхні психологічні особливості.

Метод узагальнення соціологічної та психологічної ста­тистики дозволяє завчасно виділити й осмислити важливі особ­ливості майбутніх об'єктів психологічного впливу, дає мож-

147

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

л ивість зробити слушні прогнози, будувати моделі можливих пси­хологічних операцій.

Зокрема, шляхом узагальнення результатів попередніх бойо­вих дій вдається будувати ймовірні прогнози схильності учасни­ків збройного протиборства до психологічних впливів і поділити їх на наступні чотири категорії:

• тих, хто схвалює воєнні дії і бере в них активну участь (ідей­ ні противники протиборчої сторони, патріоти й націоналісти, авантюристи, найманці і т. ін.);

• особи, що схвалюють збройне протиборство, проте уникають особистої участі в ньому (такі люди потрапляють на фронт не за своїми внутрішніми переконаннями, а внаслідок призову резервістів, загальної мобілізації, безвихідної ситуації і т.ін.);

• особи, що в принципі не бажають воювати за свою державу і відкрито (або приховано) підтримують ідеологію, політику протиборчої сторони (такі особи не згідні з існуючим у країні політичним устроєм, але пориваються на фронт із метою пе­ реходу на сторону противника або вирушають служити в ре­ зультаті мобілізації);

• особи, які не бажають брати участь у війні ні на цій, ні на ін­ шій стороні із-за свого світогляду (пацифісти, деякі віруючі, занепокоєні виключно особистою безпекою і т. ін.), але пот­ рапили на фронт у результаті мобілізації.

Вивчення об'єктів психологічної війни передбачає у першу чергу організацію роботи органів психологічної війни, спрямова­ної на збирання й аналіз відомостей, що характеризують об'єкти психологічного впливу відповідно до процесу вивчення об'єктів психологічної війни. Сукупність спеціальних документів.що скла­даються в ході вивчення об'єктів психологічної війни, називаєть­ся інформаційними документами органів психологічної війни.

До таких документів відносять: довккм-досьє, картотеки, фор­муляри на конкретні підрозділи та частини збройних сил против­ника.

Крім того, складаються інформаційні документи про ідеологіч­ну (соціально-політичну) ситуацію в окремих країнах (регіонах),

148

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

м орально-політичний стан особового складу збройних сил і насе­лення,політичнеобличчявоєннихі державних діячів.На додаток до них накопичуються таузагальнюються відомості про поточні події у зарубіжних країнах, які можуть подаватися у формі зведень по­точної інформації зарубіжних агентств, тематичних реферативних оглядів, вибіркових реферативних оглядів, довідкових матеріалів.