4.6.2. Основи інформаційно-психологічної безпеки держави

Основні поняття інформаційно-психологічної безпеки

Інформаційно-психологічна безпека — це стан захищенос­ті психіки людини від деструктивного (інформаційного) впливу (упровадження деструктивної інформації у свідомість і (або) під­свідомість людини, що приводить до неадекватного сприйняття нею дійсності). У більш широкому розумінні поняття інформацій­но-психологічної безпеки можна сформулювати як стан захище­ності духовного, душевного та фізичного благополуччя людини від впливів,які призводять до ураження прав і свобод людини, дек­ларованих у Конституції України, законах та міжнародних угодах України.

Інформаційно-психологічна безпека є складовою частиною ін­формаційної безпеки і повинна посідати особливе місце при її за-безпеченні.Цяособливістьвизначаєтьсяспецифікоюзагрозтаїхніх джерел у галузі інформаційно-психологічної безпеки, особливим характером принципів і завдань при реалізації державної політи­ки у цій галузі. До галузі інформаційно-психологічної безпеки вхо­дить також безпека інформаційних потоків психосфери (рис. 4.5).

Психосфера являє собою частину ноосфери та біосфери. Пси­хосфера утворюється на основі сукупності взаємодії:

• культурологічних, суспільних і соціальних факторів;

• психофізичнихфакторів.щопроявляютьсяувигляді фізичних, хімічних та інших видів впливів природного, антропогенного та техногенного походження;

• інформаційно-психологічних факторів.

195

Інформаційні потоки психосфери — це сукупність відомих і невідомих факторів, що безпосередньо впливають на органи чуттів людини в цілому (такі, як фізичні поля, хімічні речовини, біологічні впливи і т.ін.), так і низка інших факторів, у тому числі психологічних і психофізіологічних, що справляють неусвідом лю-ваний та усвідомлюваний вплив на людину та групи людей і при­зводять до ураження її (їхніх) прав, свобод та життєвих інтересів.

До них можна віднести засоби й методи формування раціо­нально-емоційної та інтелектуальної уяви людини про навколиш­ню реальність, свого місця у ній.

Деструктивний вплив [destructive impact] (від лат. destruo — ламаю, руйную) — це несвідомий або свідомий вплив природних і антропогенних факторів на психосферу через вплив на культур­но-історичний розвиток особистості, суспільства та держави, що призводить до порушення духовного, душевного та фізичного комфорту (гармонії), а також вчинення свідомих і несвідомих дій, що призводять до порушення конституційних прав і свобод.

196

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

П сихофізичний вплив — це система умисних, цілеспрямова­них заходів або неумисних впливів духовних, психологічних і фі­зичних факторів інформаційної і (або) енергетичної природи на духовні, культурологічні, психічні, фізіологічні та хімічні проце­си в різноманітних біологічних системах та середовищах їхнього проживання.

Неусвідомлюванийдеструктивнийпсихофізичнийвплив — не-усвідомлюване людиною впровадження деструктивної інформа­ції у її свідомість і (або) підсвідомість, порушення роботи логі-ко-аналітичного апарату її мозку, розвиток захворювань органів, систем організму та нервової системи.

Спеціальні засоби впливу — методи та засоби (технічні при­строї, люди-спецоператори, що володіють даром впливу на інших людей), які використовуються для неусвідомлюваного деструк­тивного психофізичного впливу на психосферу людини.

Принципи безпеки у психосфері

Основними принципами забезпечення безпеки у психо­сфері є:

• законність (додержання норм Конституції України та зако­ нодавства України, норм міжнародного права при здійсненні діяльності із забезпечення безпеки психосфери людини);

• державний та громадянський контроль за створенням та ви­ користанням спеціальних засобів дистанційного впливу на психосферу людини;

• державна монополія та відсутність монополії одного відом­ ства нарозробленнятавикористаннязасобівтаметодів неусві­ домлюваного психофізіологічного впливу;

• сполучення централізованого управління силами та засобами психофізіологічної безпеки з передачею у відповідності з дер­ жавним устроєм України частини повноважень у цій галузі органам державної влади на місцях та органам місцевого само­ врядування;

• обов'язковість ліцензування діяльності, пов'язаної з розроб­ ленням, виробництвом, розповсюдженням та застосуванням

197

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

з асобів і методів неусвідомлюваного впливу на психіку люди­ни, а також їх сертифікація;

• пріоритетність інтересів особистості при забезпеченні безпе­ ки психосфери людини;

• пріоритетність безпеки психосфери перед будь-якими комер­ ційними інтересами;

• достатність сил та засобів, що використовується державною системою для забезпечення захисту від неусвідомлюваних де­ структивних впливів на психосферу людини;

• інформування громадян, організацій, органів державної вла­ ди та органів місцевого самоврядування про наявність джерел загроз психофізіологічній безпеці психосфері людини та захо­ ди, які вживаються для їхньої нейтралізації;

• виключність та визначеність випадків, коли застосування не­ усвідомлюваних впливів на психосферу є виправданим (на­ приклад, в медичних і наукових цілях, в умовах надзвичайних ситуацій і т.ін.);

• експертність, наукова обґрунтованість та доступність спеці­ альної психоекологічної експертизи для виявлення небезпеки та ідентифікації (автентифікації) неусвідомлюваних деструк­ тивних впливів на психосферу людини;

• міжнародне співробітництво в галузі забезпечення психофі­ зіологічної безпеки.

Потенційні джерела загроз

Загроза інформаційно-психологічній безпеці людини — це сукупність умов та факторів, що викликають деструктивний ін­формаційний вплив на психіку людей, який створює небезпеку її функціонування в певному місці та часі.

Джерелами загроз інформаційно-психологічній безпеці людини є природні, техногенні, соціальні фактори, розроблення, створення та застосування спеціальнихзасобів.атакож діяльність осіб, груп осіб, організацій, що негативно впливають на духовний, душевний та фізичний комфорт — руйнування єдиного інформа-

198

ційного та духовного простору держави.її культури і традиційних устоїв суспільства та суспільної моралі.

Загрозою інформаційно-психологічній безпеці є монопольне володіння одним відомством силами та засобами впливу на пси­хосферу людини та можливістю маніпулювання суспільною свідо­містю.

Потенційними джерелами загроз інформаційно-психологіч­ній безпеці є:

• фізичні особи, що мають від природи здатність неусвідомлю- ваного впливу на інших осіб та об'єднання цих осіб;

• релігійні та інші езотеричні та окультні групи і організації;

• будь-які програми для ЕОМ;

• генератори фізичних полів та випромінювань;

• природні комплекси та антропогенні зони;

• будь-які інформаційно-програмні та аудіо- відеопродукти, що розповсюджуються каналами суспільного користування;

• література та засоби масової інформації, у тому числі такі, які використовують методи нейролінгвістичного програмування.

Загрози інформаційно-психологічній безпеці держави

Основні види загроз інформаційно-психологічній безпеці держави подано на рис. 4.6 .

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

О сновними загрозами інформаційно-психологічній безпеці можуть бути:

• руйнування єдиного інформаційного і духовного простору держави, традиційних устоїв суспільства і суспільної моралі;

• блокування на неусвідомлюваному рівні свободи волевияв­ лення людини, прищеплювання їй синдрому залежності;

• розроблення, створення і застосування спеціальних технічних і програмних засобів для деструктивного впливу на психіку людини;

• маніпулювання суспільною свідомістю з використанням за­ собів масової інформації та спеціальних засобів впливу;

• деструктивний вплив на психіку людини геопатогенних і ант­ ропогенних зон, генераторів фізичних полів та випромінювань. Завдання забезпечення інформаційно-психологічної безпеки

вирішується з метою ліквідації такого виду загроз, як загрозаконс-титуційним правам і свободам людини й громадянина в галузі ду­ховного життя та інформаційної діяльності, індивідуальній, гру­повій та суспільній свідомості, духовному відродженню держави. До таких загроз належать:

• протиправне застосування спеціальних засобів впливу на ін­ дивідуальну, групову та суспільну свідомість;

• дезорганізація та руйнування системи нагромадження куль­ турних цінностей;

• девальвація духовних цінностей, пропаганда зразків масової культури, заснованих на культі насильства, на духовних та моральних цінностях, що суперечать цінностям, прийнятим у суспільстві;

• зниження духовного, морального татворчого потенціалу насе­ лення держави;

• маніпулювання інформацією (дезінформування, приховуван­ ня або спотворення інформації).

До зовнішніх джерел загроз можна віднести:

• діяльність іноземних політичних, економічних, воєнних, роз­ відувальних та інформаційних структур, спрямованих проти інтересів держави в інформаційній сфері;

• загострення міжнародної конкуренції за володіння інформа­ ційними технологіями та ресурсами;

200

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

• д іяльність міжнародних терористичних організацій;

• розроблення низкою держав концепцій інформаційної війни, що передбачає створення засобів небезпечного впливу на ін­ формаційні сфери інших держав.

До внутрішніх джерел загроз можна віднести:

• недостатню координацію діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з формування й реаліза­ ції єдиної державної політики в галузі інформаційної безпеки;

• недостатність нормативноїправовоїбази.щорегулюєвідноси- ни в інформаційній сфері, а також недостатню практику засто­ сування права;

• недостатню економічну потужність держави;

• слабкість системи освіти та виховання, недостатню кількість кваліфікованих кадрів у галузі інформаційної безпеки.

Основні завдання державної політики в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки

Державна політика в галузі забезпечення інформаційно-пси­хологічної безпеки повинна бути спрямована на виконання таких завдань:

• удосконалення законодавства держави в галузі забезпечення інформаційно-психологічної безпеки населення;

• формування державної системи забезпечення безпеки в галузі психосфери;

• координація діяльності органів державної влади із забезпечен­ ня інформаційно-психологічної безпеки;

• формування державної політики у галузі культури, освіти та мистецтва для забезпечення інформаційно-психологічної без­ пеки людини;

• визначення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в галузі забезпечення інформа­ ційно-психологічної безпеки;

• створення ефективної системи контролю за забезпеченням ін­ формаційно-психологічної безпеки;

• встановлення необхідного балансу між потребами у вільному обміні інформацією в галузі впливу на свідомість та допусти­ мими обмеженнями її розповсюдження;

201

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• з береження єдиного інформаційного та духовного просто­ ру держави та її культури, традиційних устоїв суспільства та суспільної моралі;

• розвиток вітчизняної індустрії засобів захисту, контролю, об­ роблення та дешифрування від деструктивного інформацій­ но-психологічного впливу;

• організація міжнародного співробітництва в галузі забезпе­ чення інформаційно-психологічної безпеки.

Об'єкти інформаційно-психологічного захисту

Об'єктами інформаційно-психологічного захисту людини є стан духовного, душевного та фізичного комфорту людини.

Об'єктами захисту можуть також бути умови та фактори, які забезпечують:

• культуру, включаючи релігійні та міжнаціональні взаємовід­ носини;

• мовне середовище, соціальні орієнтири, суспільні та соціаль­ ні зв'язки, демографічні зрушення;

• психофізичні фактори, що проявляються у вигляді фізичних, хімічних та інших впливів природного, антропогенного і тех­ ногенного походження;

• генофонд народів, що населяють державу.