2. Геополітичні акценти розвитку України

Як нова держава, Україна прагне відшукати власну геополітичну ідентичність, усвідомити себе у геополітичному контексті, адекватно визначити національні інтереси, виробити стратегію і тактику їх реалізації.

За своїми геополітичними характеристиками (площею, населенням, природними запасами, ріками, ґрунтами, морськими володіннями) Україна є помітним державним утворенням у світовій розстановці сил.

В українських Карпатах розміщується географічний центр Європи, в Криму – геополітичний полюс Євразії. Площа держави в її сучасних кордонах становить 603,7 тис. кв. км. Це – другий (після Росії) показник в Європі. За кількістю населення Україна є шостою серед європейських держав, поступаючись країнам «великої вісімки»: Росії, Німеччині, Італії, Великобританії та Франції.

У світовій ієрархії держав Україна перебуває у переліку «середніх» держав за величиною і рівнем розвитку, будучи рівновіддаленою як від світових політичних та економічних лідерів, так і держав-аутсайдерів.

З позицій класичної геополітики Україна з різною мірою інтенсивності використовує кілька геостратегій розвитку – євроатлантичну, євразійську, а також чорноморську. Такий геополітичний плюралізм визначається її належністю до Європи, де вона займає периферійне положення, а також близькістю до Азії.

Сутність української геополітики визначається Конституцією України, «Основними напрямами зовнішньої політики України» (затверджені постановою Верховної Ради України від 02.07.1993 р.), законодавством з питань національної безпеки, зовнішньої політики, торгівлі, забезпечення обороноздатності, іншими державними нормативно-правовими актами.

Реалізація вказаних документів на практиці означає активну взаємодію України з європейськими та євроатлантичними структурами, співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи, Чорноморського регіону, СНД, а також стратегічне партнерство з 20-ма державами (включаючи США та РФ).

Геополітичні пріоритети україни

Європейська інтеграція визнана ключовим пріоритетом, який акумулює в собі комплекс внутрішньо- та зовнішньополітичних зусиль з метою наближення до ЄС та створення необхідних передумов для вступу до Європейського Союзу у майбутньому. З цією метою сторони розробляють відповідні Плани дій Україна – ЄС на визначений сторонами період.

Євроатлантична інтеграція полягає у захисті безпекових інтересів України, участі у створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступовій інтеграції до НАТО. Реалізація цієї мети має бути досягнутою через використання механізмів співробітництва з НАТО, зокрема Плану дій та щорічних Цільових планів, а також ймовірного приєднання до Плану дій щодо набуття членства.

На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати увесь потенціал стратегічного партнерства на основі взаємних інтересів та спільних підходів. У цьому контексті особливо важливими є відносини із США, Росією та Польщею. Крім того, Україна прагне підтримувати взаємовигідні відносини з країнами-сусідами в атмосфері поваги до їхнього суверенітету та територіальної цілісності.

Україна проводить активну багатосторонню політику в рамках універсальних та  регіональних міжнародних організацій. Участь в ООН спрямована перш за все на просування інтересів України у процесі прийняття найважливіших для усієї світової спільноти рішень. Діяльність у рамках ОБСЄ залишатиметься важливим чинником доповнення та розширення регіональної та загальної стабільності і безпеки в Європі.

 

Новим пріоритетом забезпечення геополітичних інтересів України політичним керівництвом держави визнано економічну експансію як на традиційних, так і нових ринках для українських товарів та послуг на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії, Африці.

Як вважають вітчизняні геополітики, при обґрунтуванні геополітичних імперативів України за сучасних умов необхідно відмежуватися від традиційного розуміння геополітики як дисципліни, головним (і єдиним) завданням якої є вивчення просторово-географічного аспекту міжнародних відносин.

Сьогодні головна мета цієї дисципліни звучить ширше: вивчення залежності зовнішньої політики держав, міжнародних відносин, системи політичних, економічних, воєнно-стратегічних та інших взаємозв’язків не лише від фізико-географічних, а й соціально-економічних, історичних, духовно-культурних, психологічно-ментальних факторів.

Елементами геополітичної доктрини України сьогодні мають бути:

створення раціональної стратегії зовнішньополітичної діяльності

моніторинг процесів, здатних створити зовнішні загрози існуючим політичним кордонам України, територіальній цілісності держави, ефективній діяльності морських, сухопутних та повітряних комунікацій, інформаційній безпеці

врахування національних інтересів стосовно модернізації економіки, а також аналіз процесів, здатних створити загрози в економічній сфері (характер і рівень залежності України від постачальників сировини та енергоносіїв, позиції держави на традиційних ринках збуту, рівень конкурентоспроможності українських товарів тощо)

врахування факторів, які забезпечують стабільність фінансової та грошової системи України

перехід до протекціоністської політики, здатної забезпечити впровадження високих (наукомістких) технологій, а також інформатизацію суспільства

створення можливостей виходу в аерокосмічний простір, розвиток аерокосмічних технологій, забезпечення конкурентоспроможності відповідних галузей промисловості

зміцнення позицій держави на ринку озброєнь та військової техніки, розширення можливостей військово-технічного співробітництва

аналіз процесів, що сприяють виникненню або ліквідації регіональних конфліктів, потенційним учасником яких може стати Україна

аналіз процесів етнічного і релігійного екстремізму

Геополітика зміцнює свої позиції в системі гуманітарних знань. Існують підстави стверджувати про поступове накопичення ознак, здатних трансформувати її з наукової дисципліни у самостійну науку, позбавлену ідеологічних нашарувань, історичних образ та метафоричних порівнянь.

Терміни та поняття до теми: геополітика, телурократія, таласократія, геостратегія розвитку, зовнішньополітичні пріоритети, стратегічне партнерство, європейська інтеграція, євроатлантична інтеграція.

Запитання. Завдання:

1. В чому полягає політичний сенс геополітики відповідно до західної гносеологічної культури.

2. Назвіть функції геополітики в їх ретроспективному та перспективному звучанні.

3. Сформулюйте закони геополітики: основний, другий, інші.

4. Що таке «атлантизм» як геополітична концепція?

5. Проаналізуйте відносини США, Євросоюзу, РФ з позицій їх геополітичного самовизначення.

6. «Геополітична ідентичність України»: в чому полягають відмінності її усвідомлення в різних регіонах та серед різних вікових категорій населення?

7. Відносини Україна – ОБСЄ, Україна – НАТО, Україна – СНД, Україна – ГУАМ: стан, проблеми, перспективи.

Теми рефератів:

1. Геополітичні зрушення в Європі (досвід 90-х років).

2. Багатополярний світ: погляд з Москви та Вашингтона.

3. Геополітичне лідерство в сучасному світі.

4. Стратегічне партнерство України: від кількісних характеристик до якісних перетворень.

5. Україна в геополітичних стратегіях Заходу.

6. Україна і Росія: геополітичні, геостратегічні та геокультурні відмінності.

Література:

Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1999. – 256 с.

Гаджиев К. Введение в геополитику. – М.: Логос, 1998. – 416 с.

Грубов В. Європейська колективна безпека в умовах глобалізації: ліберальна парадигма. – К., 2007. – 554 с.

Демчук П. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції. – К.: ППП, 2004. – 252 с.

Дергачев В. Геополитика. – К.: ВИРА-Р, 2000. – 448 с.

Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1997.

Європейська інтеграція України: політико-правові проблеми. – К.: Юридична думка, 2005. – 332 с.

Ковальова О. Стратегії євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України. – К., 2003. – 340 с.

Лукашевич В. Глобалистика. – Львів: Новий Світ-2000, 2004. – 392 с.

Стратегії розвитку України: теорія і практика. – К.: НІСД, 2002. – 816 с.

Україна в сучасному геополітичну просторі: теоретичний і прикладний аспекти. – К., 2002. – 488 с.

Храбан І. Система європейської безпеки і напрями воєнно-політичної інтеграції України до її структур. – К.: Варта, 2005. – 544 с.