2. Сутність і структура політики

Політичний інтерес – це вибіркове, усвідомлене і зацікавлене ставлення суб’єктів політики (держав, партій, груп, осіб) до суспільно-політичних процесів, явищ, подій; реальний чинник їх політичної активності, що ґрунтується на певних світоглядних принципах, переконаннях, установках.

Сутнісні риси політики	Спосіб виявлення інтересів наявних суспільних груп, сфера їх зіткнення і протистояння
	Засіб певної субординації, узгодження цих інтересів, їх підпорядкування вищій меті, більш значущому і обов’язковому
	Рух соціальних груп, спільнот, які прагнуть втілити свої інтереси в загальній формі як обов’язкові для всіх
	Засіб збереження цілісності і єдності розшарованому суспільстві
	Форма надання певної двозначності подіям і вчинкам, коли в них доводиться розрізняти безпосередні дії, розв’язання проблем, керування процесами суспільної життєдіяльності і водночас боротьби за вплив на людей, за першість, за владу
	Альтернатива неправовому примушуванню, силовому протистоянню, збройному конфлікту, війні

Політика як суспільне явище включає такі аспекти:

Як діяльність:

організовані дії соціальних груп і органів влади з керування суспільним життям;

суспільні відносини між соціальними групами з приводу державної влади, її здобуття, утримання і використання;

науково обґрунтовану теорію, яка орієнтує політику, визначає її цілі, стратегію, тактику;

політичну ідеологію, сукупність ідеологічних цінностей і норм;

професійне політичне керування.

Як наука:

наявність чітких теоретичних підвалин і дотримання їх на практиці;

гнучкість, уміння знаходити політичні компроміси, зважаючи на мінливість політичної ситуації;

уміння і прагнення переймати досвід у досвідченого і сильнішого, у т.ч. ідейного супротивника;

пріоритет у розв’язанні загальних питань перед окремими;

відповідність форм, методів і засобів політики її цілями і завданням.

Як мистецтво:

уміння розбиратись у політичній психології й політичній поведінці населення;

уміння працювати з людьми, прислуховуватись до настроїв у суспільстві;

уміння, творчий підхід до підбору і виховання кадрів;

спрямування і регулювання діяльності політичних інститутів;

уміння здобувати користь не лише з успіхів і перемог, а і з невдач, поразок;

розроблення і творче втілення в життя науково обґрунтованої політики з визначенням найближчих і перспективних цілей;

окреслення форм, методів і засобів політичної діяльності, за допомогою яких певні цілі можуть бути досягнуті оптимальним способом;

політичну інтуїцію.

Структура політики

Терміни, що використовуються в світовій політичній науці для позначення різних аспектів політики:

«polity» — форма політики, її організаційна структура, інститути, які надають її стійкості, стабільності й здатності регулювати політичну поведінку людей (держава, партії, групи інтересів, закони, політичні та правові норми);

«policy» — зміст політики, втілений в її цілях і цінностях, у проблемах, які вона розв’язує, в мотивах і механізмах винесення політичних рішень;

«politics» — політичний процес, який відображає складний, багатосуб’єктивний і конфліктний характер політичної діяльності, відносини різних соціальних груп, організацій та індивідів.