Структура політології

загальна політологія (вивчає історію і теорію політики, виробляє теоретичні і методологічні основи політичної науки)

теорії середнього рівня (об’єкт вивчення – політична влада, політична система, політична свідомість, політичні процеси, політична участь, політичне лідерство тощо)

дослідження загальних проблем світового політичного процесу

АЛЬТЕРНАТИВНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПОЛІТОЛОГІЇ

Теоре- тичний рівень

Емпіри-чний рівень

Історія політичних вчень

Теорія політики

Прикладна політологія

Порівняльна (компаративна) політологія

СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛІТИЧНІ НАУКИ

Політична історія, політична соціологія, політична географія, політична психологія, політична антропологія, політична семантика, політична етнографія та ін.

Вказані дисципліни, досліджуючи різні сторони політичного життя, безперервно взаємодіють, що дозволяє більш адекватно усвідомлювати складний світ політики.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ ПОЛІТОЛОГІЇ

формування політичної культури населення через оволодіння мистецтвом здійснення політики, використання владних ресурсів

забезпечення прав і свобод людини

якісне удосконалення громадянського суспільства

утвердження гуманізму і людяності як вищих критеріїв ефективності політичного менеджменту

оптимізацію політичних процесів на основі прийняття адекватних політичних рішень

поширення цінностей та ідеалів демократії серед різних категорій населення

виховання підростаючого покоління

Політологія тісно пов’язана з іншими науками про суспільство

Політичною філософією, яка, ґрунтуючись на нормативно-ціннісному підході, з’ясовує значення політичних явищ для життєдіяльності людини і суспільства, оцінює їх з позицій загального блага, справедливості, свободи, рівності.

Політичною історією, яка, вивчаючи процеси виникнення, розвитку й занепаду держав, відносини між ними, війни, революції тощо, є передусім історією політики.

Історією політичних вчень, яка будує панораму політологічних ідей, доктрин, концепцій, парадигм, починаючи з часів Античності та стародавніх царств Сходу,

Політичною соціологією, яка звертає увагу насамперед на соціальні аспекти політичної сфери суспільного життя. Досліджуючи політичну сферу, соціологія йде від соціального до політичного: від відносин між соціальними спільнотами до міжгрупових відносин з приводу політичної влади.

Правознавством, насамперед, такими його складовими, як теорія держави і права та конституційне право. Політологію з теорією держави і права об’єднує спільний об’єкт вивчення – держава (політологію іноді називають державознавством)

а також політичною психологією, політичною географією, політичною економією, політичною антропологією

Терміни та поняття до теми: політологія, політична наука, об’єкт-предметне визначення, методологія, функції політології, структура політичної науки, практичне значення.

Запитання. Завдання:

1. В чому полягає актуальність політології як науки і навчальної дисципліни?

2. За якими ознаками політологія конституювалась як самостійна наука? В чому полягають її відмінності від інших гуманітарних наук?

3. «США – батьківщина політології», «Європа – батьківщина політології». Яка з цих змістовних конструкцій є ближчою до істини. В чому їх спільність та відмінність?

4. Як ставляться до політичної науки різні категорії населення сучасної України?

5. В чому полягає політична просвіта населення? Сформулюйте змістовні та організаційні завдання такої просвіти.

6. Чи пов’язана політологія з іншими науками та навчальними дисциплінами, що викладаються у Вашому навчальному закладі? Наведіть приклади таких міжпредметних зв’язків.

7. Як Ви уявляєте перспективи застосування політологічних знань у своїй практичній діяльності?

Теми рефератів:

1. Об’єкт-предметні виміри політології у ХІХ, ХХ, ХХІ століттях: порівняльний аналіз.

2. 150 років після Френсіса Лейбера: чи впізнав би він сучасну політологію?

3. Прогностична функція політології: особливості прояву в суспільствах стабільного та транзитивного типу.

4. Завдання політології як науки і навчальної дисципліни в політичному розвитку сучасної України.

5. Місце і роль політології в системі гуманітарних знань сучасної молодої людини.

Література:

Погорелый Д.Е. Политология. Кредитно-модульный курс. Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 413 с.

Політологія. За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – 528 с.

Политология: учебник / Мельвиль А.Ю. [и др.] – М.: Проспект, 2009. – 624 с.

Политология в схемах и комментариях. Под ред. А.С. Тургаева, А.Е. Хренова. – Изд. дом «Питер», 2005. – 300 с.

Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.

Прибутько П.С. Політологія. – К., 2008. – 171 с.

Рудич Ф.М. Політологія. – К.: Либідь, 2005. – 480 с.

Шляхтун П.П. Політологія. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.