Структура груп економічних інтересів

Види лобізму:

Критерії класифікації	Види лобізму
В залежності від того, в якій з гілок влади «вирішується питання»	Законодавчий, виконавчий, судовий
В залежності від того, в якому управлінському рішенні досягаються цілі лобіювання	Правотворчий, правозастосувальний, правоінтерпретаційний
В залежності від характеру інтересу, що проштовхується	Політичний, економічний, соціальний, промисловий, аграрний, фінансовий, військовий тощо
В залежності від часу дії	Одноразовий, постійний
В залежності від рівня державної влади	Федеральний, місцевий
В залежності від суб’єктів	Лобізм суспільних організацій, рухів, міністерств, відомств тощо
В залежності від взаємовідносин суб’єкта і об’єкта лобіювання	Плюралістичний, корпоративний, некорпоративний, патронажно-клієнтальний

Цілі лобістів:

• покращують відносини з представниками державних установ та організацій;

• слідкують за роботою законодавчих та виконавчих органів міністерств, відомств в тих сферах і з тих питань, які здійснюють вплив на життя людей певного виборчого округа;

• активізують участь виборців у справах державного управління на всіх рівнях;

• впливають на суспільну думку, прагнуть отримати підтримку з боку суспільства;

• заздалегідь інформують законодавців, щоб досягти розуміння з їх боку;

• просувають спільними зусиллями корпоративні інтереси.

2.Функції та методи діяльності груп тиску Функції груп тиску:

• артикуляція, тобто вираз, формулювання інтересів груп, спільнот до осіб, що приймають рішення упорядкування, узгодження інтересів;

• агрегування груп, спільнот;

• висування вимог груп, спільнот у сферу політики;

• забезпечення повної інформації з конкретних питань;

• сприяння щодо інтеграції суспільних інтересів;

• забезпечення згоди зацікавлених груп з рішеннями політичного керівництва;

• здійснення тиску на суб’єктів прийняття політичних рішень (органи влади, партії, громадську думку).

Ресурси лобістських груп

Методи груп тиску

Виділяють й інші методи груп тиску:

— виступи в комітетах і комісіях парламенту;

— залучення фахівців до розробки законопроектів і вироблення нормативних документів;

— особисті зустрічі, контакти, переговори з представниками влади;

— організація компаній «тиску» з місць;

— цілеспрямовані дії «своїх людей » в органах влади;

— контроль за виборчим процесом;

• шантаж, погрози, підкуп.

Найбільш розповсюджені моделі захисту інтересів (реалізації групової політики):

Назва	Визначення
Плюралістична	Тиск певних груп населення з ціллю реалізації своїх інтересів
Корпоративна	Прихована згода влади з певною групою, що розраховує отримати лояльність і гарантію сприяння від державних органів в обмін на привілеї
Некорпоративна	Це демократична система представництва і узгодження різноманітних організацій, асоціацій, фірм, де вирішальна роль належить трьом партнерам — державі, підприємцям та профспілкам
Патронажно-клієнтельна	Базується на обміні благами між суб’єктами з неоднаковими суспільними статусами і силою впливу: сильний або патрон пропонує захист (протекцію) і доступ до дефіцитних ресурсів клієнтові в обмін на підтримку чи послуги патронові