Тема 9. Групи тиску в політиці (лобі)

Ознайомившись з матеріалами теми, студент знатиме: сутнісні характеристики зацікавлених груп (груп інтересів, груп тиску, лобістських угрупувань), причини їхнього виникнення, функції, методи, ресурси, особливості та наслідки практичної діяльності, позитивні і негативні прояви лобізму, особливості функціонування лобістських груп в Україні.

Після опанування теми студент вмітиме: доповнювати видиму частину політичного життя її прихованою, непублічною складовою, розрізняти декларативні й приховані цілі політичних суб’єктів, розуміти підвищене значення економічних (фінансових) рішень у розвитку сучасної держави та механізми їхньої легітимації.

Навчальні питання:

1. Поняття груп тиску, груп інтересів, лобі.

2. Функції та методи діяльності груп тиску.

1. Поняття груп тиску, груп інтересів, лобі

А.Бентлі у роботі «Процесс управління» (1908 р.) запропонував розглядати політику як взаємодію різноманітних зацікавлених груп, що мають свої інтереси й намагаються їх реалізувати. Головною метою їхньої діяльності стає доступ до розподілу ресурсів держава за допомогою механізмів політичної влади.

Для характеристики теорії зацікавлених групп використовуються поняття «група інтересів», «група тиску», «лобістська організація».

В сучасній політології группами інтересів вважають такі об’єднання, які перебувають поза владою і суто політичною організацією та намагаються впливати на систему влади заради власних потреб. Це «об’єднання», «асоціації», «спілки», «організації», «клуби», «рухи», «комітети».

Групи тиску – це суспільне об’єднання, яке активно домагається задоволення власних інтересів за допомогою цілеспрямованих дій на структури політичної влади та офіційних посадових осіб з метою прийняття рішень, які відповідають груповим цілям.

Лобістські організації – це формально зареєстровані або тіньові об’єднання, спілки та контори (бюро), які допомагають групам інтересів та групам ттиску розв’язувати їхні проблеми, використовуючи свої зв’язки, минулий чи набутий авторитет у «коридорах влади», професіоналізм своїх співробітників.

Причини появи лобізму

Ознаки лобістських груп:

Специфіка конкретної групи інтересів:

По-перше, конкретний інтерес відрізняє цю групу від решти суб’єктів даного виду діяльності.

По-друге, цей інтерес може не вписуватись в діючі норми, правила або навіть закони.

По-третє, ці групи повинні мати можливість представити свої інтереси державним структурам.

Типологія груп тиску, запропонована ж. Блонделем:

Назва групи	Цілі
Групи захисту	намагаються обстоювати інтереси своїх прибічників (асоціації фінансистів та банківських службовців, товариств захисту прав споживачів, профспілки тощо)
Групи підтримки	зорієнтовані на певні суспільні цілі (екологічні та антивоєнні рухи, правозахисні групи, тощо)
Інституціональні групи	базуються на формальних організаціях, що існують у середині державного апарату. Це виконавча бюрократія, чиновники законодавчої влади, силові структури
Звичаєві групи	виникають на базі кастових, кланових та етнічних спільнот

У більшості випадків груповий інтерес виявляється як економічний:

— цілі лобістської діяльності – переважно економічні;

— суб’єктами лобіювання виступають фінансово-промислові групи.