Відмінності становлення політології у Новому й Старому світах (поч.. Хх ст.):

США – це вивчення швидкозмінних мотивів поведінки суб’єктів влади, характеру владних відносин, техніки розподілу ресурсів, домінантних чинників прийняття важливих політичних рішень

Європа – це осягнення світу політики за допомогою освячених тисячолітнім досвідом філософії, юриспруденції, історії як традиційних (академічних) наукових напрямків

Історична паралель:

в Радянському Союзі (роки існування СРСР – 1922-1991) політології у її західному розумінні не існувало. Утримання гуманітарних знань в прокрустовому ложі офіційної марксистсько-ленінської ідеології виключало критичні, а тим більше альтернативні погляди на політико-владні відносини, організовані та контрольовані державою.

Окремі дослідження політичної сфери хоча і здійснювались в межах історії КПРС, марксистсько-ленінської філософії (історичного матеріалізму), наукового комунізму, теорії держави і права та деяких інших ідеологізованих дисциплін, проте не забезпечували об’єктивного розуміння абсолютною більшістю населення державно-політичних процесів. Радянський народ визнавав владу (поважав, недолюблював, боявся), проте виявився не готовим до її модернізації на демократичних засадах. Таку ж неготовність до модернізації демонструвала й офіційна влада. Це стало однією з причин розпаду цієї держави.

Причини, що пояснюють необхідність вивчення політології в незалежній Україні

формування свідомої, повноправної особистості, здатної адекватно використати та захистити незалежний статус суверенної Української держави

засвоєння цінностей та норм демократичної політичної культури, яка довела свою стійкість, життєдайність та потенціал розвитку в країнах Заходу

вироблення раціоналістично-критичного ставлення до владних процесів (формування, діяльності, модернізації влади)

розвиток політичної толерантності, готовності до компромісів, здатності вирішувати суспільні протиріччя на основі партнерства

забезпечення громадянського миру та національної злагоди

утвердження в індивідуальній та груповій свідомості почуття громадянського обов’язку, відповідальності перед суспільством

налагодження взаємовигідних контактів з іншими державами світу, інтеграція України у світове співтовариство

2. Наукові та дидактичні ознаки політичної науки

Об’єкт політології –політика у широкому розумінні цього явища або сфера політичних відносин у всій різноманітності їхніх проявів.

П Р Е Д М Е Т П О Л І Т О Л О Г І Ї
Підхід	Предметне визначення
Загальний (інтеграційний)	політична соціологія, політична філософія, політична географія, політична психологія, теорія держави і права та ін. дисципліни, дотичні до висвітлення політичної сфери суспільства
Інституційний	політична система суспільства (насамперед, держава), політичні партії та суспільно-політичні рухи, політична свідомість і політична культура, зацікавлені учасники політичного дійства (політичні лідери, політичні партії, суспільно-політичні рухи, групи тиску, опозиція, лобі, еліта, «знакові» персоналії, засоби масової інформації), політичний процес, внутрішньо- та міждержавні політичні відносини, національні інтереси, національна безпека, а також закономірності розвитку політики та категорії, що її описують
Авторський	Політична влада. Політична система суспільства та її різноманітні підсистеми: організаційна (держава, партії, суспільно-політичні організації і рухи), нормативна (правові, організаційні, морально-політичні та інші норми), культурно-ідеологічна (політична культура, ідеологія, громадська думка), інформаційно-комунікативна (засоби масової інформації і комунікації, науково-інформаційна інфраструктура)