3. Організація державної влади в Україні

За конституційними визначеннями, «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова: держава» (ст. 1 Конституції України). Демократичний характер української держави конституційно закріплено через республіканську форму правління, а також принципи народного суверенітету: «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» (ст. 5) і поділу влади: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову» (ст. 6).

Вищими органами державної влади в Україні є глава держави – Президент, загальнонаціональний представницький орган законодавчої влади – Верховна Рада, колегіальний орган виконавчої влади – Кабінет Міністрів і вищі суди – Конституційний Суд та Верховний Суд в системі судів загальної юрисдикції.

Форму державного правління Конституція України визначає лише у найбільш загальній формі, проголошуючи її республіканською. Конкретна форма республіканського правління – президентська, парламентська чи змішана – в Конституції конкретно не визначається. Висновок про неї можна зробити на основі аналізу співвідношення повноважень вищих органів державної влади (зокрема, способу формування і функціонування уряду). За деякими оцінками, Україна після 1991 р. еволюціонувала спочатку від парламентсько-президентської до президентської, а потім до президентсько-парламентської форми правління.

За формою державного устрою Україна є унітарною державою. Систему її адміністративно-територіального устрою складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Автономна Республіка Крим (АРК) є невід’ємною складовою України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, що належать до її відання. АРК має власну Конституцію, яку приймає Верховна Рада АРК та затверджує Верховна Рада України. Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та рішення Ради міністрів АРК не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

Терміни та поняття до теми: держава, країна, атрибути держави, гілки влади, державні органи, президент, парламент, уряд, судова система, функції держави, форми держави, державне правління, державний устрій, державний режим.

Запитання. Завдання:

1. Які типи держав існують в сучасному світі? Назвіть їх головні характеристики.

2. Виберіть дві європейські держави, одна з яких є членом ЄС, інша ні. Порівняйте їх державні характеристики (державне правління, державний устрій, політичний режим).

3. Чи існують імперії ХХІ ст.? За якими ознаками можна стверджувати про імперську модернізацію окремих держав?

4. Назвіть головні ознаки соціальної, правової і демократичної держави. Як вони пов’язані між собою?

5. Що таке політичний режим? Які політичні режими існували в СРСР? Чи існує історична інерція їх впливу на сьогодення?

6. Політичний режим сучасної України: стан, тенденції розвитку, перспективи.

7. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: суспільно-політична необхідність чи передвиборча надуманість?

Теми рефератів:

1. Держава і громадянське суспільство: проблеми співвідношення та взаємодії.

2. Основні тенденції розвитку сучасної держави.

3. Тоталітаризм та демократія як політичні антиподи (на прикладі конкретної країни).

4. ЄС як конфедерація. Євроінтеграційні перспективи України.

5. НАТО як наддержавне військово-політичне об’єднання: значення для України.

6. Українська держава 2010 та 2050 років (спроба прогнозу)

Література:

Алєксєєнко І.В. Національні держави в умовах глобалізації світу (політичні і правові аспекти). – К.: Аспект-поліграф, 2006. – 360 с.

Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. – К.: АМУПП, 2000. – 199 с.

Конституція України. Текст Основного Закону з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду. – К.: Наукова думка, 2006. – 212 с.

Короткий оксфордський політичний словник. За ред. І.Макліна й А.Макмілана. – К.: Основи, 2006. – 790 с.

Кук К., Стивенсон Дж. Европа в двадцатом столетии. Справочник издательства «Лонгман». – М.: Международные отношения, 2005. – 455 с.

Прибутько П.С. Політологія. – К., 2008. – 171 с.

Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

Скрипнюк О. Демократія: Україна і світовий вимір (концепції, моделі та суспільна практика). – К.: Логос, 2006. – 368 с.

Українська державність у ХХ ст.: історико-політичний аналіз. – К., 1996.

Шаповал В.М. Зарубіжний парламентаризм. – К., 1993.

Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К., 1995.

Шаповал В.М. Президент у механізмі здійснення державної влади. – К., 1995.