Тема 6. Держава як політичний інститут

Ознайомившись з матеріалами теми, студент знатиме: сутність держави як головного інституту політичної системи, визначальні риси (ознаки) держави, теорії її походження, структуру державного апарату, типологізацію держав, функції, форми держав, деякі особливості здійснення державної влади в Україні.

Після опанування теми студент вмітиме: аналізувати якісні характеристики сучасних держав та спрямованість державотворчих процесів у різних регіонах планети, розмежовувати тоталітарні, авторитарні та демократичні риси політичного життя сучасної України, прогнозувати перспективи державності в нових історичних умовах.

Навчальні питання:

1. Загальні контури держави.

2. Форми держави.

3. Організація державної влади в Україні.

1. Загальні контури держави

У сучасному світі налічується близько двох сотень держав, серед яких і територіальні велетні (Російська Федерація, Канада, Китай, Бразилія, Сполучені Штати Америки), і карлики (площа розміщеної у Римі держави Ватикан – 0,44 кв. км, населення – близько 1 тис. людей). Населення Китаю та Індії перевищує мільярд жителів у кожній з цих країн. Існують самопроголошені (невизнані або частково визнані) держави. ООН станом на 2010 р. об'єднує 192 держави.

Спільні риси держав

наявність особливого апарату управління (публічної влади)

наявність апарату примусу

суверенітет як незалежність і самостійність держави у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики

виключне право на прийняття законів та інших нормативних актів, обов’язкових для всього суспільства або його частини

виключне право визначати грошову систему, встановлювати і стягувати податки та інші примусові збори з населення для суспільних потреб та утримання апарату управління тощо

Держава – це організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який за допомогою правових норм спрямовує й організовує спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян

Історичний рубіж виникнення перших держав – приблизно Vтисячоліття до н. е. Починаючи з ІІІ тисячоліття до Р. Х., державні утворення набувають звичних для сучасної людини інституційних та нормативних форм.

Сам термін «держава», незважаючи на його широке застосування, виник порівняно недавно. До ХVІ ст. поняття «держава» і «громадянське суспільство» були змістовно тотожними. Для їх історичної конкретизації використовувалися терміни князівство, королівство, герцогство, ханство, каганат,дещо пізніше –республіката ін. Спеціальний термін «stato» (від лат. status – статус, становище, положення) для позначення держави як особливої форми політичної організації суспільства був уведений в науковий обіг італійцем Н.Макіавеллі, який першим відмітив принципову різницю між управлінням невеликими містами-державами (полісами) за допомогою безпосередньої участі всіх громадян та управлінням великими національними співтовариствами, де ефективний менеджмент з боку політичної еліти стає можливим лише з використанням інструментів державної влади.

КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВ
Теорія	Прибічники	Сутнісні ознаки
Теологічна	Фома Аквінський	Держава – прояв божественної волі, кращий варіант впорядкування земного життя по аналогії з Царством Небесним
Патріархальна	Аристотель, Р.Фільмер	Держава – результат об’єднання родів і племен, результат їх спільної життєдіяльності
Насильства	Л.Гумплович, Е.Дюрінг, К.Каутський	Держава – апарат управління захопленими територіями та підкореними народами
Договірна	Дж. Локк, Т.Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О.Радіщев	Держава – раціонально вироблена угода людей, які мають різні статусні позиції, з приводу обміну послугами та ресурсами
Соціально-економічна (марксистсько-ленінська)	К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін	Держава – апарат політичного панування класу, що займає панівне становище в економіці
Психологічна	Л.Петржицький, Ж.Бюрдо	Держава – реалізована потреба людей в особистому підпорядкуванні та впорядкуванні, унормуванні соціальної дійсності

Суттєві ознаки держави
Територія як фізичний простів організації держави. Територією держави є частина суші, надр, повітряного простору та територіальних вод, на які поширюється її суверенітет.
Населення – спільність людей, які постійно проживають на території даної держави та визнають її владу. Населення пов’язане з державою не лише фактом постійного проживання, але й особливим характером політико-правової належності – фактом громадянства.
Громадянство – правова належність особи до держави; постійний правовий зв’язок особи з державою, що виявляється у їхніх взаємних правах і обов’язках.

Державна мова – мова офіційного спілкування громадян певної держави; офіційна мова діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; мова, обов’язкова для вивчення у закладах освіти, що існують на території певної держави; мова державних ЗМІ тощо.

Монополія на легальне застосування сили у вигляді морально-психологічного та фізичного примусу. Діапазон державного примусу охоплює всі аспекти життя громадянина – від обмеження його свободи (позбавлення волі) до фізичного знищення.

Виняткове право на встановлення законів і правових норм, обов’язкових для всього населення. Завдяки цьому держава закріплює певні суспільні відносини, а також встановлює структуру державного апарату та порядок його діяльності.

Право на стягнення податків та інших зборів (обов’язкових платежів) з громадян та комерційних організацій, що спрямовуються на покриття державних витрат при здійсненні нею своїх функцій.

Головною ознакою держави є суверенна верховна влада (державний апарат) – особлива система органів і установ, що реалізують функції державної влади.

Апарат сучасної держави включає в себе такі органи: