Контрольні запитання

1. За якими ознаками поділяються групи?

2. Яка група може стати для особистості референтною?

3. Які ознаки мають групи різного ступеня організації?

4. Назвіть істотні ознаки колективу.

5. У чому полягає істотна відмінність між офіційним та неофіційним лідерами групи?

6. Чим визначається статус особистості в колективі?

7. У чому полягає суть методу соціометрії?

8. За якою соціометричною шкалою визначається статус члена групи?

Тема № 42-43 (4 год.) спілкуваня План

1. Функції, види, стилі спілкування

2. Спілкування як комунікація

3. Перцептивна сторона спілкування

4. Спілкування як взаємодія людей

5. Механізми взаєморозуміння

6. Ефекти міжособового сприймання

Основні поняття та терміни: спілкування, комунікація, інформація, вербальне спілкування, невербальне спілкування, комунікативна функція спілкування, інтерактивна функція спілкування, рефлексія, перцептивна функція спілкування, інтерпретація, міжособистісне спілкування, особистісно-групове спілкування, опосередковане спілкування, безпосереднє спілкування, довготривале спілкування, короткочасне спілкування, завершене спілкування, незавершене спілкування

1. Спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності і який включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

Спілкування є важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Спілкування — явище глибоко соціальне. Отже, спілкування — це різноманітні контакти між людьми, зумовлені потребами спільної діяльності.

Особливість спілкування — у його нерозривному зв’язку з діяльністю. Змістовий бік спілкування завжди становить інформація, зумовлена потребами взаємодії людей. Спілкування може бути засобом передавання певних умінь і навичок. Змістом спілкування може бути людина.

Передача любої інформації можлива за допомогою різноманітних знакових систем. Існує вербальна (у якості знакової системи використовується мова) і невербальна ( без використання мови, за допомогою міміки, жестів, пантоміміки) комунікація.

Функції спілкування. Б.Ломов виділяє три групи таких функцій:

Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передання та прийому інформації.

Регуляційно-комунікативна функція полягає в регуляції поведінки.

Афективно-комунікативна функція характеризує емоційну сферу людини. Вона визначає ставлення людини до явищ навколишнього світу.

Спрямованості спілкуванню надає його стиль. Гуманістичний стиль – це повага до особистості. Агресивний стиль – це досягнення успіху шляхом тиску або контролю над іншими. Відчужений стиль – це збереження емоційної дистанції, усамітнення. Маніпулятивний стиль – це досягнення своєї мети за рахунок інших; менторський, тобто повчальний; натхненний, який підносить людей, вселяє в них віру у свої духовні сили і особисті якості; конфронтаційний – який викликає у людей бажання заперечувати, не погоджуватись; інформаційний – орієнтований на передачу слухачам певної інформації, відтворення в їх пам'яті якихось відомостей.

2.

Невербальне спілкування не передбачає використання звукової мови, природної мови в якості засобу спілкування. Невербальне – це спілкування за допомогою міміки, жестів і пантоміміки, через прямі сенсорні або тілесні контакти.

При величезному різноманітті жестів у людини можна виділити деякі загальні принципи їх вживання:

1. Комунікативні жести, що замінюють слова-привітання та прощання, жести погрози, жести, що привертають увагу, запрошують, заборонні, образливі, тощо.

2. Описово-образотворчі жести, що супроводжують мову, однак втрачають значення поза мовним контекстом.

3. Модальні жести, такі, як страждання, зосередженість, розгубленість, захоплення, тощо.

Спілкування завжди організоване в просторі. Це проксемічні характеристики спілкування.

Міжособистісний простір, або дистанція спілкування між партнерами, залежить від їх віку, статі, соціального статусу, національних традицій.

Дистанція – це величина відстані між людьми, що впливає на їх поведінку при спілкуванні. Сучасні психологи виділяють такі зони:

Візуальний контакт не менш важливий у спілкуванні, ніж вибір дистанції та орієнтація партнерів.