Властивості свідомості

Властивість	Опис властивості
Активність	Свідомість пов’язана з діяльністю, з активним впливом на оточуючий світ
Вибірковий характер	Свідомість спрямована не на весь світ в цілому, а лише на певні його об’єкти (найчастіше пов’язані з якимись нереалізованими потребами)
Узагальненість і відхиленість	Свідомість оперує не реальними предметами і явищами оточуючого світу, а узагальненими і абстрактними поняттями, у яких відсутня частина атрибутів конкретних об’єктів дійсності
Цілісність	Свідомість здорової людини, як правило, цілісна. В межах даної властивості можливі внутрішні конфлікти цінностей чи інтересів. При деяких видах психічних захворювань цілісність свідомості порушується (шизофренія)
константність	Відносна стійкість, незмінність і наступність свідомості, що визначаються пам’яттю. Константність свідомості зумовлюється властивостями особистості
Динамічність	ЇЇ змінність і здатність до неперервного розвитку, зумовлена короткочасними і швидкозмінними психічними процесами, які можуть закріплюватись в стані і в нових властивостях особистості
Спотвореність	Свідомість завжди відображає дійсність у спотвореному вигляді (частина інформації губиться, а інша частина спотворена індивідуальними особливостями сприйняття і установками особистості)
Індивідуальний характер	Свідомість кожної людини відрізняється від свідомості інших людей. Це пов’язано з рядом чинників: генетичні відмінності, умови виховання, життєвий досвід, соціальне оточення тощо
Здатність до рефлексії	Свідомість має здатність до самоспостереження і самооцінки, а також може уявляти собі, як людину оцінюють інші люди

5. Структура свідомості:

• С. – це безструктурна категорія – біхевіористи;

• С. – однокомпонентна категорія (інтелектуалісти);

• С. – двокомпонентна категорія – Шорохов – знання+переживання;

Структура Рубінштейна:

1. Знання як основа свідомості;

2. Відкриття відношень (за допомогою мови);

3. Цілепокладання – мета та мотив діяльності і корекція діяльності.

4. Усвідомлення своїх уявлень і формування понять.

5. Переживання.

6. Завжди пов’язана з діяльністю.

Структура Платонова.

Вважав, що свідомість складається з 3 підструктур:

1. Переживання (почуття та емоції + пізнання (відчуття, сприймання) + відношення (воля).

2. Властивості, які визначаються динамікою та рівнем стійкості С.(стани та властивості).

3. Субєктивний компонент – власна активність, потреби та відношення особистості.

Структура Петровського.

1. Пізнавальні процеси.

2. Рзрізнення суб’єкта і об’єкта.

3. Цілевизначальна діяльність людини.

4. Наявність у людини певного ставлення.

Узагальнюючи вищезазначене, можна виділити структуру свідомості відповідно до її функцій:

1. Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, мислення, рамть). На їх основі формується сукупність знань про оточуючий світ.

2. Розрізнення суб’єктів і об’єктів (протиставлення себе оточуючому світу, розрізнення «Я» і «не Я»). Сюди входять самосвідомість, самопізнання і самооцінка.

3. Ставлення людини до себе і оточуючого світу (її почуття, емоції, переживання)

4. Креативна (творча) складова (свідомість формує нові образи і поняття, яких раніше не було в ньому за допомогою уяви, мислення та інтуїції)

5. Формування тимчасової картини світу (пам’ять зберігає образи минулого, уява формує моделі майбутнього)

6. Формування цілей діяльності (виходячи з потреб людини, свідомість формує цілі діяльності і спрямовує людину на їх досягнення).