Види мислення, визначені на різних підставах

Підстава класифікації	Види мислення
Форма	Наочно-дійове Наочно-образне Словесно-логічне
Характер задач, які розв’язуються	Теоретичне Практичне
Рівень узагальнення	Емпіричне Теоретичне
Ступінь розгорну тості	Дискурсивне Інтуїтивне
Адекватність відображення реальної дійсності	Реалістичне Аутичне
Ступінь новизни та оригінальність	Репродуктивне Продуктивне (творче)
Вплив на емоційну сферу	Патогенне саногенне

Особливості в розумовій діяльності людини виявляються в якостях мислення.

Широта – це пізнавальна діяльність, яка охоплює різні галузі діяльності, широкий світогляд, різнобічну допитливість. Самостійність – це уміння висувати нові задачі і знаходити шляхи їх вирішення без допомоги інших людей. Критичність – це уміння об'єктивно оцінювати свої і чужі думки, ретельно і всебічно перевіряти всі висунуті положення і висновки. Гнучкість – це свобода думки від впливу закріплених у минулому досвіді прийомів і способів рішення задач, уміння швидко змінювати свої дії. Швидкість – це здатність швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його.

5. Мислення — це процес руху думки від невідомого до відомого. Проблемна ситуація характеризується наявністю суперечностей між реальним рівнем знань та об’єктивно необхідним для успішного розв’язання завдання.

Етапи розумової діяльності

Процес вирішення розумової дії проходить декілька етапів: усвідомлення, поява асоціацій, поява припущення, перевірка.

6. Формування понять – це вищий рівень сформованості мовного мислення.

Розвиток поняття виявляється в зміні його обсягу і змісту, в розширенні і поглибленні сфери застосування даного поняття.

Стадії формування понять

Для того, щоб удосконалити власне мислення, радимо скористатися рекомендаціями М. Бживак-Качинської, у відповідності з якими:

• мислити треба вчитися впродовж усього життя;

• найінтенсивніше мислення функціонує, коли ми зустрічаємо перешкоди у своїй діяльності;

• без життєвих труднощів не було б і власне мислення, не розвивалися б ані інтелект, ані характер;

• не можна одразу застосовувати першу ж ідею при розв'язанні складної проблеми;

• необхідно визначити, які будуть наслідки, і лише після цього приступати до реальних дій.

Професійне мислення – це інтелектуальна діяльність щодо розв'язання професійних задач.

Контрольні запитання

1. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

2. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?

3. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

4. Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об’єктом пізнання мислення?

5. Охарактеризуйте основні розумові операції.

6. Що є кінцевим продуктом розумового пізнання дійсності?

7. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?

8. Як співвідносяться проблемна ситуація та розумове завдання?

9. Наведіть основні етапи процесу розв’язання розумового завдання.

10. За якими принципами мислення можна поділити на види?