Помилкове сприймання предметів
Ілюзія – це неправильне, спотворене сприймання з обов'язковою наявністю справжнього об'єкта.
Галюцинації – порушення процесу сприймання, при якому виникають образи сприймання при відсутності реального об'єкта.
Гіперстезія – підвищення сприйнятливості до звичайних зовнішніх подразників, яке виникає при різкому фізичному чи емоційному перевтомленні. Гіпостезія – зниження сприйнятливості до зовнішніх стимулів, пов'язане з розумовим перевтомленням.
Екстрасенсорне сприймання полягає у сприйманні сигналів, які не діють безпосередньо на органи відчуття, це телепатія, яснобачення, передбачення.
Контрольні запитання
Який психічний процес називається сприйманням?
У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
Охарактеризуйте загальні властивості сприймань.
Що таке структурність сприймання та який її механізм?
Що таке константність сприймання та який її механізм?
Як виявляється апперцепція у процесах сприймання?
Який вплив на сприймання може чинити попередній досвід?
Які чинники визначають об’єктивні умови сприймання?
Які чинники визначають суб’єктивні умови сприймання?
Що таке ілюзія у сприйманні та який її механізм?
У чому може виявлятися професійна спостережливість?
Тема № 11-12 ( 4 год.) пам'ять План
Поняття пам’яті. Теорії пам’яті щодо її механізмів
Види пам’яті
Характеристика процесів пам’яті
Індивідуальні особливості пам’яті
Закономірності запам’ятовування
Шляхи вдосконалення пам’яті
Основні поняття та терміни: пам'ять, асоціація, запам'ятовування, відтворення, впізнавання, згадування, пригадування, персеверація, ремінісценція, образна пам'ять, словесно-логічна пам'ять, емоційна пам'ять, рухова пам'ять, оперативна пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять.
1. Пам'ять – це один з основних пізнавальних процесів, що включає закріплення, збереження і відтворення людиною її попереднього досвіду. Пам'ять – процес збереження минулого досвіду, який робить можливим його повторне використання в діяльності та повернення у сферу свідомості.
Перші спроби науково пояснити феномен пам'яті на психологічному рівні були зроблені асоціативним напрямом психології. Асоціація за суміжністю — це відображення в мозку людини зв’язків між предметами та явищами, які йдуть один за одним у часі (суміжність у часі) або перебувають поряд один з одним у просторі (суміжність у просторі).
Асоціація за схожістю спостерігається тоді, коли в мозку відображуються зв'язки між предметами, схожими у певному відношенні.
Асоціація за контрастом утворюється при відображенні в мозку людини предметів та явищ об’єктивної дійсності, що пов’язані між собою протилежними ознаками.
Рішучої критики асоціативна теорія зазнала від гештальтпсихології. Центральним поняттям нової теорії був “гештальт" — образ як цілісна організація структури, яка не зводиться до суми її окремих частин.
Фізіологічна теорія пам'яті тісно пов'язана з важливими положеннями вчення I. Павлова про вищу нервову діяльність. Вчення про утворення тимчасових нервових зв'язків — це теорія запам'ятовування на фізіологічному рівні.
Згідно з фізичною теорією пам'яті проходження будь-якого збудження через певну групу клітин (нейронів) залишає після себе фізичний слід, що призводить до механічних та електронних змін у синасах (місце стикання нервових клітин).
Біохімічна теорія пам'яті виражається гіпотезою про двоступеневий характер процесу запам'ятовування. Суть його полягає в тому, що на першій стадії, одразу ж після впливу подразника, у мозку відбувається короткочасна електрохімічна реакція, яка викликає зворотні фізіологічні процеси у клітині. Друга стадія виникає на ґрунті першої — це власне біохімічна реакція, пов'язана з утворенням протеїнів.
Прихильники хімічної теорії пам’яті вважають, що специфічні зміни, які відбуваються в нервових клітинах під впливом зовнішніх подразників, і є механізмами процесів закріплення, збереження та відтворення слідів одержаних вражень.
2. Пам'ять поділяється на прижиттєву та генетичну. Підґрунтям для класифікації видів прижиттєвої пам'яті є такі критерії:
участь волі в процесі запам'ятовування;
тривалість зберігання інформації;
специфіка предмета запам'ятовування.