Контрольні запитання
1. Які риси особистості поєднує в собі характер?
2. У яких проявах ставлення найповніше виявляється характер особистості?
3. Які компоненти можна виокремити в структурі характеру?
4. Які риси характеру особистості є типовими, а які — нетиповими?
5. У чому виявляється акцентуація характеру особистості?
6. Як поєднуються в характері природні та соціальні чинники?
7. Яким є механізм формування властивостей характеру?
8. Як пов’язані між собою характер і темперамент?
9. Якими є умови формування характеру?
Тема № 35 (2 год.) здібності План
Поняття про здібності. Якісна і кількісна характеристика
Задатки як природні передумови здібностей
Види здібностей
Індивідуальні відмінності у здібностях людей
Формування і розвиток здібностей
Основні поняття та терміни: здібності, структура здібностей, загальні здібності, спеціальні здібності, задатки, обдарованість, талант, геніальність
1. Здібності — це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій та іншій діяльності і є необхідною умовою її успіху.
Здібності — це такі психологічні особливості людини, від яких залежить оволодіння знаннями, вміннями та навичками, але які самі по собі до знань, умінь і навичок не зводяться.
Між здібностями та знаннями існує складний зв'язок. Здібності залежать від знань, але здібності визначають швидкість та якість оволодіння цими знаннями.
Здібності — це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного здійснення певної діяльності й визначають відмінності в оволодінні необхідними для неї знаннями, вміннями та навичками.
Здібності - поняття динамічне. Вони формуються, розвиваються і виявляються в діяльності.
2. Природжені передумови до розвитку здібностей називаються задатками.
Задатки — це не здібності, а тільки передумови до розвитку здібностей. Природні задатки до розвитку здібностей у різних людей не однакові. Цим частково і зумовлений напрям розвитку здібностей, а також тим, чи вчасно виявлено здібності, задатки і чи є умови для їх реалізації.
Не всі задатки, з якими народжується людина, обов’язково перетворюються на здібності. Основу здібностей складають задатки. Задатки - це природні передумови, які є умовою розвитку здібностей не тільки в змісті того, що вони додають своєрідність процесу їхнього розвитку, але й у змісті того, що вони у відомих межах можуть визначати змістовний бік і впливати на рівень досягнень.
3. В усіх без винятку галузях діяльності здібності мають багато спільного і разом з тим різняться. Залежно від цього розрізняють здібності загальні та спеціальні.
Загальними називаються здібності, які певною мірою виявляються в усіх видах діяльності — навчанні, праці, грі, розумовій діяльності тощо. Спеціальні здібності виявляються у спеціальних видах діяльності. Загальні та спеціальні здібності взаємопов'язані й доповнюють одні одних.
Здібності можна класифікувати на:
- природні, в основі своїй біологічно обумовлені, пов'язані з уродженими задатками, які формуються на їхній базі, при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми научіння типу умовно-рефлекторних зв'язків;
- специфічні людські здібності, які мають суспільно-історичне походження і забезпечують життя і розвиток у соціальному середовищі.
Специфічні людські здібності у свою чергу підрозділяються на підгрупи.
4. У розвитку здібностей важливу роль відіграє оволодіння знаннями, вміннями, досвідом. Виділяють наступні рівні здібностей:
- репродуктивний, що забезпечує високе вміння засвоювати готове знання, опановувати сформованими зразками діяльності і спілкування;
- творчий, що забезпечує створення нового, оригінального.
Поєднання різноманітних високорозвинених здібностей називають обдарованістю.
За рівнем і мірою розвитку здібностей виділяють талант, тобто поєднання таких здібностей, які дають людині можливість успішно, самостійно й оригінально здійснювати якусь складну трудову діяльність. Геніальність – це вищий рівень здібностей, який забезпечує досягнення особистістю таких результатів творчої діяльності, які складають епоху в житті суспільства, в розвитку культури. Вивчаючи талановитих людей, психологи встановили, що ним усім притаманні властивості, загальні для всіх талантів: 1) уважність, зібраність, готовність до напруженої роботи; 2) невгамовна потреба здійснити свою діяльність; 3) підвищені можливості розумового процесу, тобто висока якість аналізу і синтезу, швидкість мислення.
5. Умовами розвитку здібностей є насамперед обставини життя людини: життя в суспільстві, наявність соціально-культурного середовища; навчання в дитинстві користуватися відповідними предметами; участь у діяльності і спілкуванні; наявність кола людей, які здатні передати необхідні знання, уміння і навички за допомогою ефективних засобів і методів навчання і виховання; відсутність у людини з народження суворої запрограмованості поведінки, наявність незрілості мозкових структур з їх здатністю до наступного формування шляхом навчання і виховання. Важливим моментом розвитку здібностей у дітей є комплексність – одночасне удосконалення декількох взаємодоповнюючих одна одну здібностей.
Здібності не лише спільно визначають успішність діяльності, але й взаємодіють одна з одною, впливають одна на одну. Формування здібностей залежить від культурного рівня суспільства. Розподіл праці зумовлює диференціацію, спеціалізацію здібностей. Розвиток здібностей особистості цілком залежить від попиту, на який, у свою чергу, впливають розподіл праці й породжені ним умови освіти людей.