13.
³Критерій
оцінювання
ефективності малого і середнього бізнесу на селі
³Показники, що відображують ефект від під- приємницької діяльності
³Методика
визначення
загальних
показників
економічної
ефективності малого і середнього бізнесу
³Оцінювання фінансового стану та виробничо- фінансових результатів діяльності підприємств малого і середнього бізнесу на селі
Економічна ефективність малого і середнього бізнесу на селі та її оцінювання
13.1. Критерій оцінювання ефективності малого
ісереднього бізнесу на селі
Упроцесі формування ринкових відносин
ваграрній сфері виникли нові форми під- приємництва, зокрема селянські (фермер- ські) господарства, господарські товариства різних видів, сільськогосподарські й обслу- говуючі кооперативи, селянські спілки та інші формування, що склали основу сучас- ного малого і середнього бізнесу на селі. Значну частину товарної продукції сільсько- го господарства в Україні виробляють осо- бисті підсобні господарства населення, які також є специфічним представником малого бізнесу на селі.
Кожна форма підприємницької діяльнос- ті відрізняється особливостями формування потоку доходів і витрат та економічними ін- тересами (пріоритетами) груп співвласників. У зв’язку з цим об’єктивно оцінити економіч- ну ефективність діяльності суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі можна, виходячи з інтересів співвласників бізнесу, завдань аналізу та із застосуванням найбільш при- датних для конкретної форми підприємниць- кої діяльності методів і показників аналізу.
Економічна ефективність є загальною економічною категорією для будь-якого виду підприємницької діяльності. Вона визнача- ється зіставленням економічного результату (вигод від бізнесу) до витрат на досягнення цього результату. Цей критерій (основний принцип, мірило) повною мірою стосується також суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі, які здійснюють діяльність з метою
367
максимізації своїх економічних результатів і мінімізації витрат, пов’язаних з отриманням певного результату.
Критерій економічної ефективності визначають за формулою
e = |
E → max |
, |
(1) |
|
B → max |
||||
|
|
|
де е — критерій економічної ефективності; Е — економічний ре- зультат (вигода або ефект); В — витрати на досягнення економічно- го результату.
Критерій економічної ефективності потребує застосовування в оці- нках вигод і витрат малого та середнього бізнесу на селі загально- економічного підходу. Згідно з ним під ефектом розуміють усі прямі, сукупні й непрямі вигоди, які отримують суб’єкти підприємницької діяльності й суспільство внаслідок діяльності малого і середнього біз- несу на селі. До складу витрат належать усі витрати, які здій- снюються у процесі діяльності підприємств малого і середнього бізнесу.
Наприклад, від діяльності малого і середнього бізнесу на селі, окрім його вигод, суспільство, зокрема, отримує: податки, податкові збори, нарахування тощо, які для бізнесу є витратами; додаткові ро- бочі місця у сільській місцевості, для створення яких держава мала б профінансувати спеціальну програму. Водночас з метою стимулю- вання малого і середнього бізнесу на селі держава може надати това- ровиробникам певні пільги через податкові, кредитні, амортизаційні, митні та інші механізми. Такі пільги збільшують вигоди, які отри- мують суб’єкти підприємницької діяльності, але у макроекономічному аспекті є витратами суспільства. Ці та інші аналогічні випадки слід ураховувати при визначенні відповідно ефекту і витрат.
Оскільки вигоди і витрати не збігаються у часі, критерій еконо- мічної ефективності потребує врахування минулих, теперішніх і майбутніх витрат і вигод. Тому економічний результат і витрати слід звести до теперішньої або майбутньої вартості.
Економічний ефект від діяльності малого і середнього бізнесу на селі тісно пов’язаний із соціальними наслідками. Нерідко відмова від ведення бізнесу призводить до негативних соціальних наслідків, подолання яких потребує майбутніх витрат. У цьому разі продов- ження бізнесу забезпечує ефект у розмірі економії майбутніх ви- трат. Тому такі збитки бізнесу може компенсувати сторона, яка у майбутньому змушена буде мати ці витрати.
Діяльність малого і середнього бізнесу на селі може зумовлювати негативні екологічні наслідки, тобто екологічне забруднення (еро- зію земель, засолення ґрунтів, забруднення водойм тощо).
За економічною сутністю екологічне забруднення — це ви- трати, які підприємства малого і середнього бізнесу покладають на когось без їхньої згоди.
368
Наприклад, орендар, який надмірно використовує орендовану земельну ділянку, не здійснюючи витрат на компенсацію витрат родючості ґрунтів, покладає такі витрати на власника ділянки, який після закінчення терміну оренди отримує ділянку нижчої вар- тості, а отже, зазнає збитків через зниження майбутньої орендної плати нового орендаря. Цей випадок може бути, зокрема, у разі по- наднормативного насичення сівозміни посівами соняшнику.
Тобто, якщо в розрахунках економічних вигод і витрат малого та середнього бізнесу на селі враховуватимуться всі витрати і вигоди суспільства, а також забезпечуватиметься порівнянність їх, то умо- ви критерію економічної ефективності будуть дотримані.
13.2.Показники, що відображують ефект від підприємницької діяльності
Загальний економічний результат (ефект) від діяльності малого і середнього бізнесу можна визначити одним або кількома показни- ками.
Для суб’єкта підприємницької діяльності важливим показником результату (ефекту) є загальний дохід, отриманий ним упродовж певного періоду. Щодо сільськогосподарських підприємств, то такий період, як правило, становить рік.
У кінцевому підсумку, загальний дохід суб’єкта малого і серед- нього бізнесу на селі за певний період у ринкових умовах характе- ризується обсягом збільшення його економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу через додат- кові інвестиції за рахунок власників):
E1 = K 2 − K1 , |
(2) |
де Е1 — загальний дохід суб’єкта малого і середнього бізнесу на селі в ринкових умовах; К1 і К2 — власний капітал суб’єктів малого і се-
реднього бізнесу відповідно у попередньому і звітному періодах (без капіталу, що збільшився за період унаслідок додаткових внесків власників бізнесу до статутного фонду підприємства).
Показник ефекту, що характеризується приростом капіталу, на- був поширення у ринкових економіках країн з розвиненим фондо- вим ринком. Інвестори вкладають кошти у цінні папери з метою збільшення капіталу, що досягається за умови придбання цінного паперу за мінімальною ціною і продажу його за вищою.
Упоказнику доходу (Е1) відображується економічний ефект, який
упроцесі перерозподілу фінансових результатів використовують вла- сники бізнесу (дохід на вкладений капітал), працівники підприємст- ва (заробітна плата, премії), держава (податки та збори до державних
369
фондів) і органи місцевого самоврядування (місцеві збори та подат- ки). Отже, у створенні нормальних умов ведення малого і середнього бізнесу на селі мають бути зацікавлені не тільки власники, а й пра- цівники, держава і органи місцевого самоврядування.
Суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі також цікавить до- хід, який залишається у них до розподілу і визначається передусім різницею між загальним доходом (виручкою) від реалізації продук- ції (Д) та витратами на її виробництво (В):
E 2 = Д − В. |
(3) |
При визначенні показника економічного результату діяльності малого і середнього бізнесу на селі доцільно застосовувати окремі його різновиди.
Загальний варіант формули (3) може застосовуватися для визна- чення показника ефекту від виробництва товарної продукції в осо- бистих господарствах сільського населення, які не є юридичними особами.
Якщо у формулі (3) до витрат на виробництво (В) зараховуються витрати на заробітну плату працівників і амортизацію, то економі- чний ефект (Е2) характеризується сумою прибутку (П), тобто Е2 = П.
Цей показник доцільно застосовувати в оцінках ефективності біль- шості сільськогосподарських та інших підприємств, які мають влас- ні основні засоби і виплачують заробітну плату працівникам. За- значене стосується також реорганізованих колективних сільського- сподарських підприємств (КСП) або їхніх правонаступників, які орендують майно, що становить пайові фонди колишніх членів цих КСП. У цьому разі у складі витрат відображується не амортизація, а орендна плата.
В умовах ринкової економіки прибуток розглядається як уза- гальнювальний показник фінансового результату господарської ді- яльності підприємств, зокрема малого і середнього бізнесу на селі. Розрізняють прибуток бухгалтерський і економічний. Чистий облі- ковий (бухгалтерський) прибуток визначається зменшенням вартос- ті реалізованої продукції (послуг) на суму витрат на виробництво цієї продукції; економічний прибуток — різницею між чистим облі- ковим (бухгалтерським) і нормальним прибутком; нормальний при- буток характеризується розміром прибутку на капітал у вигляді від- сотка.
Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна ви- ручка перевищує суму витрат підприємства на її отримання і виплат власникам бізнесу нормального відсотка на вкладений ними капітал.
370
У малому бізнесі на селі, зокрема у селянських (фермерських) гос- подарствах, їх власники є основними або (і) єдиними виконавцями робіт, які проте не отримують заробітну плату. У цьому разі показ- ник чистого доходу фермера (Е3) містить можливу заробітну плату,
наприклад фермера, а також економію витрат по нарахуваннях на заробітну плату. При цьому:
′ |
(4) |
E 3 = П + З , |
де З′ — умовна заробітна плата фермера з нарахуваннями на неї. Можливість застосування суб’єктами малого бізнесу на селі ме-
тодів прискореної амортизації зумовлює доцільність використання в оцінках різновиду показника загального ефекту, що характеризу- ється сумою прибутку і амортизації (Е4):
E 4 = П + А, або E 4 = Д −(В − А). |
(5) |
При цьому амортизація розглядається як умовні витрати, що за- раховуються до собівартості продукції і забезпечують повернення власникам бізнесу інвестицій, здійснених у попередні періоди.
Слід ураховувати, що при застосуванні методів прискореної амор- тизації обсяг показника загального ефекту буде заниженим, що мо- же спричинити неправильний висновок про порівняно нижчий рі- вень ефективності бізнесу. Тому для забезпечення порівнянності показників ефект (Е4) визначають за формулою (3), збільшивши
його на суму додатково нарахованої амортизації порівняно з базо- вим методом.
У разі потреби формули (4) і (5) об’єднують, тоді ефект характе- ризується сумою грошового потоку (Е5):
E 5 = П + З + А. |
(6) |
Отже, при визначенні потрібного розміру економічного ефек- ту за даними звітності важливо правильно встановити суми до- ходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) і витрат.
Витрати характеризують зменшення економічних вигод у вигля- ді вибуття активів або скорочення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).
Суб’єктам малого і середнього бізнесу на селі доцільно застосову- вати цей показник у разі кризового стану їх. Він свідчить про фі- нансову можливість підприємства відповідати за зовнішніми зо-
371
бов’язаннями у кризовому стані, тобто можливість на певний час зберегти підприємство від банкрутства.
Проте в оцінюванні ефективності підприємницької діяльності найважливіше значення має дохід, що залишається у підприємців для використання після вирахування відповідних податків, зборів, знижок тощо, тобто прибуток після оподаткування (чистий прибу- ток). Цей показник ефекту характеризує вартість, яку реально отримують власники бізнесу чи суб’єкти підприємницької діяльності й можуть використовувати на виробничі потреби або вилучати з бізнесу.
Умови ведення малого і середнього бізнесу на селі постійно змі- нюються. Тому щороку суб’єкти підприємницької діяльності вирі- шують питання щодо можливості розширення або скорочення мас- штабів бізнесу (обсягів виробництва продукції).
Економічну ефективність малого і середнього бізнесу на селі до- цільно оцінювати з точки зору інтересів:
³власників бізнесу (підприємств, селянських або фермерських, господарств), а також потенційних інвесторів чи власників інвести- ційних ресурсів — підхід інвестора;
³суб’єкта підприємницької діяльності або менеджерів підприєм- ства — комерційний підхід;
³держави або органів місцевого самоврядування — загально- економічний підхід.
У конкретних випадках сторона, яка оцінює економічну ефектив- ність малого і середнього бізнесу на селі, використовує показники ефективності, що найбільше відповідають її економічним інтересам та враховують вимоги критерію ефективності. Наприклад, власники бізнесу і потенційні інвестори надають перевагу чистому прибутку, члени сільськогосподарського кооперативу, що працюють у ньо- му, — сумі прибутку і заробітної плати, органи державної влади й управління — прибутку до вирахування з нього податків, нараху- вань і зборів. Фермерів і власників особистих господарств населення цікавить насамперед чистий дохід.
На основі результатів аналізу економічної ефективності діяльно- сті підприємств малого і середнього бізнесу на селі ухвалюється рі- шення, що найкраще відповідає інтересам сторони, яка здійснює оцінювання.
Для розвитку бізнесу найбільш бажаним є рішення щодо його збереження і розвитку на основі додаткових інвестицій або підтри- мки наданням певних пільг через економічні механізми державно- го регулювання. Загальноекономічний підхід до оцінювання ефек- тивності ведення малого і середнього бізнесу на селі має забезпечу- ватися в усіх випадках. Дані щодо ефекту підприємницької діяль- ності та витрат на такі цілі використовуються при визначенні по- казників ефективності.
372