³ схема організаційної структури, план земельної ділянки, роз- міщення виробничих приміщень тощо.

Рекомендації щодо оформлення бізнес-плану.

1.Складаючи бізнес-план, передбачте в ньому «ізюминку», яка зацікавить потенційного інвестора і примусить його уважно пере- глянути план до кінця, а не відхилити відразу, не дійшовши до циф- рових викладок.

2.Бізнес-план — це рекламний документ, отже, він має бути оформлений без граматичних і орфографічних помилок. Ідеальна форма — елегантна брошура, проспект, буклет.

3.Не перенавантажуйте бізнес-план надмірними викладками і цифрами, у разі потреби винесіть їх у додатки. Ідеальний розмір бізнес-плану для зовнішнього користувача — до 10 сторінок тексту, доповненого фінансовими розрахунками. Здебільшого проглядаєть- ся прямий зв’язок між необхідною сумою грошей і розміром бізнес- плану: чим більша сума грошей, тим більше сторінок у бізнес-плані.

4.Інформація плану має бути точною, добре поданою, вселяти почуття оптимізму. Не потрібно прагнути втиснути на одну сторінку максимум інформації (це не студентська шпаргалка), оскільки вона гірше сприйматиметься.

5.Планування — це процес інтеграції. Доки ви обдумуватимете можливість одержання грошей, пройде час і треба буде заново уточ- нювати цифри плану. Це зробити легше, якщо більшість розрахун- ків і обґрунтувань винесено в додатки.

8.6. Технологія складання фінансового плану

Фінансовий план є одним із основних розділів бізнес-плану. Са- ме на основі даних фінансового плану підприємець, а також його інвестори і кредитори, одержують відомості про дохідність запропо- нованих інвестицій, потребу у матеріальних і фінансових ресурсах, джерела їх надходження і витрат.

Під час складання фінансового плану потрібно вирішити дві ос- новні проблеми:

1.Визначити, яка бажана динаміка (крива) показників норми прибутку — відношення прибутку до вкладеного капіталу.

2.Оптимізувати кожний із показників, які впливають на норму прибутку.

Складаючи фінансовий план вашої майбутньої діяльності, треба підготувати ті самі документи, що і під час аналізу поточного фі- нансового стану вашої фірми. Проте послідовність підготовки може бути різною.

Планування фінансового стану фірми в бізнес-плані розпочина- ється зі складання прогнозних фінансових звітів. На основі прогно-

180

зу продажу складаються такі фінансові документи: баланси комер- ційної діяльності, звіт про доходи і звіт про зміни фінансового стану.

Прогнозні звіти складаються методом відсоткового відношення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів фірми впливають зміни в обсязі реалізації.

Приклад. Розглянемо розрахунок прогнозування балансу, звітів про при- буток і зміни фінансового стану фірми (табл. 8.12). З цією метою

проаналізуємо баланс за попередній рік.

Таблиця 8.12. Баланс фірми на 31 грудня 2001 р.

За прогнозом сума продажу в 2002 р. становитиме 750 млн грн. Виходячи з цих даних, складаємо прогнозний баланс (табл. 8.13).

Статті у балансі, що прогнозується на 31 грудня 2002 р., розраховуються та- ким чином. У першій частині обчислені відсоткові відношення статей балансу, які автоматично змінюються зі збільшенням або скороченням продажу.

Певну складність становить обчислення пасивів. Тільки дві статті — «Раху- нок до оплати (кредитори)» і «Нараховані податки і заробітна плата» можна визначити відсотковим методом. Облігації до оплати, іпотечна заборгованість і звичайні акції переносяться в тих самих сумах на 31 грудня 2002 р.

Стаття «Нерозподілений прибуток» обчислюється так. Насамперед знаходи- мо суму приросту цієї статті в 2001 р. Коефіцієнт прибутку до продажу у 2001 р. становить 4 % (20 : 500). Припускаємо, що коефіцієнт прибутку до продажу не змінюється, тоді сума прибутку становитиме 30 млн грн (750 · 4 % : 100). Перед- бачимо також, що коефіцієнт оплати дивідендів залишається незмінним — 40 % (8 : 20). У цьому разі сума оплачених у минулому році дивідендів становитиме 12 мли грн (30 · 40 % : 100). Звідси випливає, що сума приросту нерозподіленого прибутку дорівнюватиме 18 млн грн (30 – 12).

181

Таблиця 8.13. Прогнозний баланс на 31 грудня 2002 р.

При визначенні джерел фінансування менеджери фірми керуються структур- ною політикою в галузі працюючого капіталу.

Припустімо, що фірма уклала договір з власниками облігацій про підтримку від- соткового співвідношення заборгованості та активів на рівні 50 %, тобто приблизно половина активів фірми може покриватися заборгованістю. Крім цього, фірма зо- бов’язується підтримувати поточний коефіцієнт ліквідності на рівні 2,5 і вище. Отже, існуєдваобмежникипривизначеннідодатковихджерелфінансування.

Розрахунок додаткових джерел з урахуванням обмежників. По- перше, об- межник зростання заборгованості фірми дає змогу позичити у кредиторів додат- кові суми розміром до 79 млн грн. Ця сума визначається так: максимально до- пустима сума боргу 259 млн грн (50 % × 518 : 100); борг фірми на 31 грудня 2002 р. — 180 млн грн (108 + 72). Отже, фірма може вдатися до нових позичок лише на суму, що не перевищує 79 млн грн (259 – 180).

По- друге, обмежник зростання поточних пасивів встановлює їх граничне збільшення — 9 млн грн. Ця сума визначається так: максимальна сума поточ- них пасивів — 117 млн грн (293 : 2,5); сума поточних пасивів, що прогнозується на 31 грудня 2002 р. — 108 млн грн. Отже, фірма може збільшити свої поточні пасиви лише на 9 млн грн (117 — 108).

По- третє, збільшення боргу фірми дало змогу вишукати 79 млн грн, однак потрібно покрити ще 43 млн грн (122 – 79) активів. Фірма може на цю суму збіль- шити оплачений капітал. Припускаємо, що фірма використовує своє право збіль- шити поточні пасиви на 9 млн грн. Отже, вона знизить довготерміновий борг до 70 млн грн. Тоді додаткові 122 млн грн покриваються: короткотерміновим бор- гом на 9 млн грн, довготерміновим на 70 млн грн і випуском нових звичайних акцій на 43 млн грн.

182

Крім прогнозованого балансу в бізнес-плані містяться прогнозовані звіти про прибуток і про зміни фінансового стану, а також обчислюються передбачувані ключові коефіцієнти: ліквідності, боргу до активів, прибутковості оплачуваного капіталу (табл. 8.14).

Таблиця 8.14. Прогнозований звіт про підсумок діяльності фірми за 2001 р.

На основі прогнозованих фінансових звітів визначаються основні коефіцієн- ти: поточний коефіцієнт ліквідності — 2,5; коефіцієнт «швидкого реагування» — 1,2; коефіцієнт боргу поділений на активи не змінився — 50 %; коефіцієнт при- бутку до оплаченого капіталу — 11,6 %.

Важливим завданням фінансового планування є прогноз грошо- вих потоків. Він дає змогу визначити майбутні грошові надходжен- ня фірми та її витрати.

183

Бюджет грошових коштів розробляється на рік, місяць тощо. Як правило, складаються місячні бюджети, які мають можливість вра- хувати сезонні коливання у грошових надходженнях. Грошові над- ходження забезпечують ліквідність підприємства, тобто його здат- ність платити за придбані товарно-матеріальні ресурси, гасити по-

зики, сплачувати відсотки та дивіденди.

Побудова «бюджету грошових потоків» починається з надходжень на реалізовану продукцію. Основна частина продажу здійснюється в кредит, тому надходження грошей на рахунок фірми відкладається на певний термін. Цей термін визначається умовами угоди між фі- рмою і споживачами її продукції.

Приклад. Фірма надає своїм споживачам відстрочку платежів на 30 днів після виставлення рахунку; 90 % продажу здійснюється в кредит, 10 % — з не- гайною оплатою (табл. 8.15).

Таблиця 8.15. Динаміка грошових надходжень і витрат фірми «Кристал» за 1998 – 1999 рр. (тис. грн)

184

Рахунки на відвантажену продукцію виставляються покупцю через банк, який, коли є зазначений термін, знімає гроші з рахунка покупця і переказує їх на рахунок фірми. Термін між пред’явленням рахунка і його оплатою назива- ється терміном інкасації (інкасо — пред’явлення будь-якого грошового документа до оплати; операція здійснюється банками). За умови угоди до 90 % продажу в кредит оплачується через місяць і до 10 % — через два місяці після виставлення рахунка. У нашому випадку у листопаді було продано товарів на 300 тис. грн, з них 30 тис. грн — з негайною оплатою. Із 270 тис. грн за кредитною угодою 90 %, або 243,0 тис. грн, що мають надійти в грудні і 10 %, або 27 тис. грн, у січ- ні. Так само обчислюються грошові надходження в інші місяці.

Грошові кошти, що надходять від продажу продукції та послуг, витрачають- ся фірмою на фінансування капітальних вкладень, виплату дивідендів, подат- ків і решти платежів.

Сальдо чистих грошових потоків на початку місяця (100 тис. грн на кінець січня) збільшується на суму чистого грошового потоку, одержану в цьому місяці (75 тис. грн). Таким чином виводиться залишок чистих грошових потоків на початок наступного місяця (100 + 75,5 = 175,5 тис. грн). Із табл. 8.15 видно, що фірма матиме дефіцит чистих грошових потоків у лютому, березні та квітні че- рез перевищення витрат над надходженням. У сумі витрат плануються капіталь- ні витрати у лютому і березні (200 тис. грн), крім того, 20 тис. грн мають бути витрачені на виплату дивідендів. Напружена ситуація з грошовими потоками очікується у квітні: сальдо на початок квітня становитиме 9 тис. грн (109,5 – 100,5). Залишок грошових коштів (9 тис. грн) не забезпечує погашення дефіциту в чис- тих потоках грошових коштів. На початок березня може бути негативна грошова позиція у 30,5 тис. грн [9 + (– 39,5)]. Для того щоб підтримати ліквідність, тобто неперервність в оплаті платежів, потрібно вишукати зовнішні джерела фінан- сування. В нашому прикладі фірма визначила мінімальну суму грошового по- току в 75 тис. грн. З цією метою фірма планує одержати короткотерміновий кре- дит у банку. У березні сума кредиту становитиме 66 тис. грн (75 – 9), у квітні передбачається додатково одержати 39,5 тис. грн, сума короткотермінової забор- гованості банку зросте до 105,5 тис. грн. З травня починається погашення боргу на 15,5 тис. грн. Заборгованість скорочується до 90 тис. грн; у червні погашаєть- ся 28,5 тис. грн, заборгованість на початок липня становитиме 61,5 тис. грн, за умови, що сума грошових коштів підтримуватиметься на рівні 75 тис. грн.

Помилки в бізнес-плануванні. Для бізнес-планів і проектів типо- ві такі помилки і вади:

1.«Виробничий тип» — пропонується виробництво одного або кіль- кох видів продукції через наявність вільних робочих потужностей і робочої сили, без оцінювання перспектив потенційного ринку збуту.

2.Брак інформації про можливих споживачів бізнес-плану, а та- кож результатів проекту.

3.Чіткий поділ змісту проектів залежно від того, яке підприємст- во їх висуває — державне (у тому числі приватизоване, колишнє державне) або незалежне приватне.

4.Недоопрацювання питання збуту продукції.

5.Некоректність фінансових розрахунків:

³ надмірна деталізація (ще раз нагадаємо, що тільки дані за перший рік розписують детально, а дані наступних періодів наво-

185