Розроблення установчих документів передбачає:

³консультації з юристом, іншими підприємцями, які працюють

уподібній сфері;

³з’ясування порядку реєстрації відповідного підприємства, ко- шторису витрат на це та переліку необхідних документів;

³розроблення установчих документів, їх погодження з юристом, майбутнім керівництвом, засновниками;

³державну реєстрацію;

³наступне післяреєстраційне оформлення в інших органах державної влади згідно з вимогами закону.

7.4. Державна реєстрація суб’єктів підприємництва

Державна реєстрація підприємницької діяльності здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної ради в місті або в районній державній адміністрації (далі — органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання певного суб’єкта під- приємництва, якщо інше не передбачене чинним законодавством. Під суб’єктом підприємництва слід розуміти юридичну або фізичну особу, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність та пройшла відповідну процедуру реєстрації.

Схема реєстрації суб’єктів підприємництва має деякі особливості при реєстрації різного типу підприємств або підприємництва без створення юридичної особи. Офіційно процедура реєстрації досить проста і «прозора», однак практика засвідчує протилежне.

Для державної реєстрації юридичної особи (підприємства) в ор-

ган реєстрації подаються такі документи (рис. 7.4):

³рішення власника (власників) майна або уповноважених осіб про створення підприємства (крім приватного підприємства). Якщо власників кілька, то таким рішенням може бути установчий договір або протокол установчих зборів за завіреними підписами голови і секретаря зборів. Для приватних підприємств і селянських (фер- мерських) господарств таке рішення не потрібне, ним є сама заява про реєстрацію;

³статут (якщо це потрібно для оформлення конкретної органі- заційної форми підприємництва);

³реєстраційна картка встановленого зразка (вона одночасно є заявою про державну реєстрацію);

³документ про сплату встановленої законом частки (внеску) статутного фонду в розмірі, визначеному законом (наприклад, для акціонерних товариств не менше ніж 30 % статутного фонду);

129

³документ про внесення плати за державну реєстрацію (для юридичних осіб сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на сьогодні — 119 грн);

³нотаріально завірені копії свідоцтв про державну реєстрацію і реєстрацію в органах статистики юридичних осіб, що є засновника- ми нового підприємства. Якщо юридична особа не є резидентом, то додатково подаються документи, що засвідчують легалізацію в Україні;

³два швидкозшивачі або інші визначені органом реєстрації до- кументозберігаючі пристрої (папки-файли, конверти, папки тощо).

До моменту реєстрації юридична особа має визначитися з органі- заційною формою підприємства, назвою, його структурою та місце- знаходженням об’єктів, у тому числі головного офісу і юридичної адреси.

Рис. 7.4. Орієнтовна схема державної реєстрації юридичної особи (підприємства)

Вибір назви та місцезнаходження юридичної особи мають важ- ливе значення, особливо для торговельних та обслуговуючих під- приємств.

Громадяни, які мають намір займатися підприємництвом без створення юридичної особи, подають для реєстрації такі документи:

³реєстраційну картку встановленого зразка (яка одночасно є заявою про державну реєстрацію);

³копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізи- чної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів;

³документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстра- цію (для фізичних осіб 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на сьогодні — 25,50 грн);

³копію документа про освіту або кваліфікацію, необхідну для

130

здійснення окремих видів діяльності (лише щодо окремих видів діяль- ності);

³ дві фотокартки документального формату.

Реєстрація селянських (фермерських) господарств (СФГ) здійс-

нюється на загальних підставах. Для реєстрації необхідно подати:

³заяву про реєстрацію встановленого зразка;

³реєстраційну картку;

³список осіб, що створюють СФГ;

³дві фотокартки документального формату;

³документ, що засвідчує сплату реєстраційного збору. Важливою особливістю реєстрації СФГ є те, що їхніми засновни-

ками можуть бути виключно громадяни України, а одним із задек- ларованих у статуті видів діяльності має бути «виробництво сіль- ськогосподарської продукції».

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб’єктів підприємництва додаткові документи, непередбачені За- коном України «Про підприємництво» або іншими чинними норма- тивними актами.

Державна реєстрація проводиться за наявності всіх необ- хідних документів за заявочним принципом упродовж не більш як п’ять робочих днів. За цей час орган державної ре- єстрації зобов’язаний внести дані із реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів підприємництва та видати Свідоцтво про державну реєстрацію з проставленим ідентифікаційним ко- дом (для юридичних осіб) або ідентифікаційним номером (для фізичних осіб).

Одночасно цей орган надсилає один примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію у відповідний подат- ковий орган та подає інформацію про реєстрацію до органів Фонду державного страхування і Пенсійного фонду України.

Суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний повідомляти орган реєстрації про створення та ліквідацію відокремлених струк- турних підрозділів, дочірніх підприємств, зміну назви, місцерозта- шування, відносини власності тощо. Найкраще передбачити всі ці умови заздалегідь.

Якщо змінюється назва, організаційна форма, відносини власно- сті підприємство має у місячний термін подати документи для пере- реєстрації. Перереєстрація проводиться у порядку, встановленому для реєстрації. У разі потреби підприємство подає документи для внесення змін у свідоцтво про реєстрацію.

131

Законодавство передбачає можливість скасування реєстрації за заявою засновників або рішенням суду. Скасування реєстрації є під- ставою ліквідації підприємницької структури.

За видачу дубліката свідоцтва про реєстрацію береться плата у розмірі 40 % реєстраційного збору, а за внесення змін, доповнень, які не спричинюють перереєстрацію свідоцтва, — у розмірі 30 % встановленого реєстраційного збору. За видачу свідоцтва нового зразка плата становить 20 %.

Після завершення державної реєстрації і отримання Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкт підприємництва проходить так зване післяреєстраційне оформлення.

7.5. Післяреєстраційне оформлення суб’єкта підприємницької діяльності

Післяреєстраційне оформлення продовжує процедуру організа- ційного оформлення підприємства. Таке оформлення постійно змі- нюється, тому з ним потрібно ознайомитися ще до початку реєстра- ції підприємства і визначити перелік документів, копій, довідок, які для цього необхідні. Післяреєстраційне оформлення підприємства передбачає виконання таких дій:

³постановка на облік в управлінні статистики;

³постановка на облік у районній податковій інспекції;

³постановка на облік у відділенні пенсійного фонду;

³постановка на облік у центрі зайнятості;

³реєстрація платником податку на додану вартість (ПДВ);

³отримання дозволу на виготовлення печатки і кутового штампа;

³відкриття рахунків у банківських установах;

³повідомлення податковій інспекції реквізитів відкритих ра- хунків;

³реєстрація в обласному управлінні експлуатації автомобільних шляхів.

Процедура післяреєстраційного оформлення досить складна, клопітка і тривала. Для кожного кроку післяреєстраційного оформ- лення відведено певний, на перший погляд, досить значний, тер-

132

Постановка на облік в управлінні статистики. Юридична особа зобов’язана стати на облік в управлінні статистики упродовж трьох робочих днів після державної реєстрації. Для цього подають такі документи:

³копію (нотаріально завірену) статуту;

³документ, що засвідчує оплату реєстрації (на сьогодні — від 15,50 до 31,13 грн залежно від терміну реєстрації — один день, три дні);

³нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію;

³заяву встановленого зразка (бланк у обласному статистичному управлінні).

Постановку на облік у районній податковій інспекції здійснюють упродовж п’яти робочих днів з дня державної реєстрації. Для цього подають такі документи:

³копію установчих документів з відміткою органу реєстрації;

³свідоцтво про державну реєстрацію;

³довідку про внесення до державного реєстру;

³копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізич- ної особи — платника податку для засновників, директора, головно- го бухгалтера та довідку 4-ОПП для засновників — юридичних осіб;

³заяву встановленого зразка (форма 1-ОПП у податковій ін- спекції);

³документ про внесення плати за реєстрацію;

³документ, що підтверджує місцерозташування підприємства (оригінал та ксерокопію);

³два швидкозшивачі.

Якщо суб’єкт підприємництва має право і прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного по- датку, то він має подати заяву встановленого зразка (бланк у подат- ковій інспекції) та визначитися з розміром обраної ставки оподатку- вання (6 чи 10 %).

Постановка на облік у відділенні пенсійного фонду досить проста і формальна процедура, але від того не менш обов’язкова. Для цього подають копію свідоцтва про державну реєстрацію. Якщо суб’єкт підприємництва вже має відкритий банківський рахунок, то він та- кож подає про це банківську довідку. Відділення пенсійного фонду видає довідку про реєстрацію.

Постановка на облік у центрі зайнятості також не створює додат-

кових проблем. Для цього слід відвідати відповідну установу з заві- реним органом реєстрації статутом та заповнити спеціальний реєст- раційний формуляр (бланк). Плата за реєстрацію у пенсійному фо- нді та центрі зайнятості не береться. Про реєстрацію в центрі за- йнятості отримують реєстраційну довідку.

133

Реєстрацію як платника податку на додану вартість потрібно ви-

конати упродовж 20 робочих днів з дня державної реєстрації. Для цього в орган ДПА подаються такі документи:

³реєстраційна заява встановленого зразка (форма 1-Р);

³інформація про засновників за формою 1-РЮ;

³картка фізичної особи — платника податку або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платника податку.

Реєстраційна заява є найважливішим елементом цього пакета документів. Її оформляють лише на бланках, виданих органами ДПА (копії не приймаються), заповнюють переважно друкованим способом без виправлень. У заяві зазначають таку інформацію: іде- нтифікаційний код (номер) платника за ЄДРПОУ; назву суб’єкта підприємництва; назву органа ДПА, який здійснюватиме реєстра- цію; дані про державну реєстрацію; дані про банківські рахунки, в тому числі — основний; адресу платника ПДВ; дані про керівника та головного бухгалтера; дані про реєстрацію платника (заповнює виключно службовець ДПА).

Отримання дозволу на виготовлення печатки здійснюється на основі Інструкції МВС № 17 від 11 січня 1999 р. Суб’єкт підприєм- ництва може виготовити печатку та кутовий штамп на основі таких документів:

³нотаріально завіреної копії свідоцтва про державну реєстрацію;

³ескізів печаток та штампів, завірених підписом керівника у двох примірниках;

³документа про внесення плати за видачу дозволу;

³копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (тіль- ки для фізичних осіб).

Інколи орган МВС вимагає подання завірених ксерокопій двох розворотів паспорта керівника або засновника та запис про пого- дження зразків у реєстраційному органі (виконавчий комітет або держадміністрація). Зразки (ескізи) печаток і штампів мають бути виконані бездоганно, чорною тушшю на білому папері, «від руки», кожен — на окремому аркуші. На цьому самому аркуші вказують усі банківські та реєстраційні реквізити, ідентифікаційні та реєст- раційні номери, коди тощо.

134

Відкриття рахунків у банківських установах є надзвичайно важ-

ливим кроком. Важливо не тільки дотриматися процедури, а й виб- рати найоптимальнішу банківську установу.

Підставою для відкриття рахун- ків у будь-яких банках України та іноземних держав за вибором суб’єкта підприємництва і за зго- дою цих банків у порядку, встанов- леному Національним банком України (НБУ), є Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта під- приємництва та копія документа

про взяття на облік у податковому органі. Повний комплект докумен- тів, необхідних для відкриття рахунку, відрізняється у різних банках. Проте загалом для відкриття рахунку потрібні такі документи:

³заява, виконана, як правило, на бланку-формулярі банку, за підписом керівника або власника суб’єкта підприємництва;

³дві завірені (нотаріально або у вищестоящій організації) карт- ки зразків підписів і печаток (на бланку встановленого зразка);

³завірена копія статуту;

³завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію;

³копії довідок про реєстрацію в управлінні статистики, пенсій- ному фонді та інших органах післяреєстраційного оформлення;

³документ про сплату послуг за відкриття рахунків.

Деякі банки відкривають рахунки безкоштовно, вимагають неве- ликий перелік документів, проте не це повинно бути основним ар- гументом під час вибору установи. Значно важливішими є надій- ність банку, оперативність та зручність в обслуговуванні, кредитна політика, відгуки підприємств-клієнтів.

Одночасно з відкриттям рахунка з банківською установою укла- дають договір про банківське обслуговування, в якому узгоджують усі права і обов’язки обох сторін та погоджують оплату обслугову- вання і порядок її зміни.

Номер основного банківського рахунка юридичних і фізичних осіб є обов’язковим атрибутом їх ідентифікації, тому він зазначаєть- ся на всіх укладених ними в письмовій формі цивільно-правових угодах, офіційних листах, проспектах тощо.

У разі відкриття двох і більше рахунків підприємство (підприє- мець) зобов’язане повідомити податковий орган про основний раху- нок для безспірного списання обов’язкових платежів та зобов’язань перед бюджетом.

Підприємство має право відкрити окремі розрахункові або поточ- ні рахунки для своїх філій, відділень, дочірніх підприємств або ві- докремлених підрозділів задля здійснення ними будь-яких банків- ських операцій.

135