- •Дієслово (the verb)
- •Часи дієслова (tenses)
- •Indefinite tenses (неозначені часи)
- •The present indefinite tense (теперішній неозначений час)
- •§ 22. Past Indefinite — часова форма дієслова, яка виражає дію, що відбулася або відбувалася в минулому (див. § 32-34).
- •§ 23. Past Indefinite правильних дієслів утворюється додаванням до інфінітива без частки to закінчення -ed, яке вимовляється так:
- •§ 24. Правила правопису Past Indefinite правильних дієслів:
- •§ 25. Past Indefinite неправильних дієслів утворюється по-різному, здебільшого чергуванням голосних і приголосних кореня:
- •§ 27. Заперечна форма Past Indefinite утворюється з допоміжного дієслова to do в Past Indefinite, заперечної частки not та інфінітива основного дієслова без частки to:
- •§ 28. У питально-заперечній формі Past Indefinite допоміжне дієслово did ставиться перед підметом, а частка not після нього; скорочена форма didn't ставиться перед
- •§ 31. Питальна форма дієслова to have у Past Indefinite має два варіанти:'
- •§ 34. Past Indefinite вживається для вираження п о-вторюваної дії в минулому:
- •§ 35. Future Indefinite — часова форма дієслова, що виражає дію, яка відбудеться або відбуватиметься в майбутньому.
- •§ 36. У питальній формі допоміжне дієслово ставиться перед підметом:
- •§ 37. Future Indefinite вживається для вираження о дноразової, постійної або повторюваної дії в майбутньому:
- •§ 39. В англійській мові майбутня дія, що розглядається з точки зору якогось минулого моменту, виражається окремою формою дієслова, яка зветься Future Indefinite-in-the-Past.
- •§ 40. Future Indefinite-in-the-Past вживається переважно в підрядних додаткових реченнях, якщо дієслово головного речення виражає минулу дію:
- •§ 41. Future Indefinite-in-the-Past вживається також у простих реченнях, коли в розповіді про минуле згадуються майбутні дії:
- •§ 58. Future Continuous-in-the-Past утворюється так само, як і Future Continuous, але замість shall/will вживаються відповідно should/would:
- •§ 58. The Future Continuous-m-the-Past is formed in the same way as the Future Continuous but should and would are used instead of shall and will.
- •§ 59. The following verbs which do not express a process are not used in the Continuous form:
- •§ 61, Present Perfect утворюється з допоміжного дієслова to have у Present Indefinite та дієприкметника минулого часу (Past Participle) основного дієслова.У
- •§ 62 Present Perfect вживається для вираження дії, яка відбулась до моменту мовлення, і той, хто говорить, має на увазі результат цієї минулої дії, її важливість на момент мовлення:
- •§ 63. Час дії, вираженої дієсловом у Present Perfect, здебільшого не зазначається, тому що у центрі уваги результат дії, а не час її перебігу:
- •§ 64. Present Perfect вживається також у реченнях з обставинами часу:
- •§ 67. У підрядних реченнях часу й умови Present Perfect вживається для вираження дії, що закінчилася до певного моменту в майбутньому:
- •§ 69. Past Perfect вживається для вираження дії, що відбулася раніше іншої минулої дії, позначеної дієсловом у Past Indefinite:
- •§ 71. Заперечна форма Past Perfect вказує на те, що до певного моменту в минулому дія ще не закінчилася:
- •§ 73. У підрядних реченнях часу й умови Past Perfect вживається для вираження передминулої дії, що була майбутньою стосовно минулого:
- •§ 74. Future Perfect утворюється з допоміжного дієслова to have y Future Indefinite та дієприкметниками минулого часу (Past Participle) основного дієслова:
- •§ 75. Future Perfect вживається для вираження м а й-б у т н ь о ї дії, що закінчиться до певного моменту або до початку іншої дії в майбутньому:
- •§ 76. У підрядних реченнях часу та умови замість Future Perfect вживається Present Perfect (див також §67):
- •§ 77. Future Perfect-in-the-Past утворюється так само, як і Future Perfect, але замість допоміжних дієслів shall і will вживаються відповідно should і would:
- •§ 78, У підрядних реченнях часу й умови замість Future Perfect-in-the-Past вживається Past Perfect (див. Також § 73):
- •§ 80. Present Perfect Continuous виражає дію, що тривала протягом певного часу до моменту мовлення, а тому його можна назвати ще Beforepresent Continuous.
- •§ 81. Present Perfect Continuous вживається для вираження дії, що по чал а ся в минулому і тривала протягом певного періоду і або все ще продовжується в цей момент, або щойно закінчилася:
- •§ 82, Present Perfect Continuous може вживатися без вказівки на тривалість дії:
- •§ 87. З дієсловами, що не мають форми Continuous, замість Past Perfect Continuous вживається Past Perfect (див. § 72):
- •§ 93. Правило послідовності часів не застосовується в підрядних додаткових реченнях, які виражають загальновідомі факти:
- •§ 96. В англійській мові дієслова вживаються в а к-тивному стані (the Active Voice) і пасивному (the Passive Voice).
- •§ 97, Усі часові форми пасивного стану в англійській мові утворюються з відповідних часів допоміжного дієслова to be та дієприкметника минулого часу основного дієслова.
- •§ 98. У питальній формі допоміжне дієслово ставиться перед підметом:
- •§ 99. Часові форми пасивного стану вживаються за тими самими правилами, що й відповідні часи активного стану (див. Вживання часів активного стану).
- •§ 100. Часи групи Continuous пасивного стану, як і активного, виражають тривалу дію, що відбувається в якийсь момент або період часу в теперішньому чи минулому (див. § 45—47, 51, 52):
- •§ 102. Замість Present Perfect Continuous та Past Perfect Continuous, які не мають форм пасивного стану, відповідно вживаються Present Perfect і Past Perfect Passive.
- •§ 103. Пасивний стан вживається тоді, коли в центрі уваги співрозмовників є особа або предмет, на які спрямована дія (об'єкт дії). Суб'єкт дії при цьому здебільшого не вказується:
- •§ 107. На українську мову дієслова в пасивному етані перекладаються:
- •§ 108. В англійській мові, як і в українській, є три способи Дієслова: дійсний (the Indicative Mood), у м о в н и й (the Subjunctive Mood) і н а к а з о в й й (the Imperative Mood).
- •§ 126. The Imperative Mood expresses a request, an order, an advice, an invitation, warning, etc. The affirmative form of the Imperative Mood coincides with the infinitive without the particle to.
- •§ 127. В англійській мові є група дієслів (can, may, must, ought, shall, shouid, will, would, need, dare), які
- •§ 128. Модальні дієслова мають ряд особливостей:
- •§ 129. Дієслово can має дві форми: теперішній час can і минулий час could:
- •§ 131. Дієслово can вживається для вираження дозволу або з а бор он й (в заперечній формі).
- •§ 132. Дієслово сап вживається для вираження сумніву, здивування, невіри. У цих значеннях воно вживається лише в питальних і заперечних реченнях, але з різними формами інфінітива.
- •§ 131. Дієслово can вживається для вираження дозволу або заборони (в заперечній формі).
- •§ 132. Дієслово сап вживається для вираження сумніву, здивування, невіри. У цих значеннях воно вживається лише в питальних і заперечних реченнях, але з різними формами інфінітива.
- •§ 133. Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might.
- •§ 134. Дієслово may найчастіше виражає припущення з відтінком сумніву, невпевненості. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з усіма формами інфінітива.
- •§ 136. Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження дозволу:
- •§ 137. Для вираження докору, несхвалення, осуду звичайно вживається лише форма might:
- •§ 138. Дієслово must має лише одну форму. Дія, виражена інфінітивом у сполученні з must, може стосуватися теперішнього і майбутнього часу:
- •§ 139. Дієслово must виражає обов'язок, необхідність. У цьому значенні must вживається у стверджувальних і питальних реченнях лише з неозначеним інфінітивом:
- •§ 140. У заперечних реченнях must виражає з а б о р о-н у. У цьому значенні must вживається лише з неозначеним інфінітивом:
- •§ 141. Дієслово must вживається для вираження н а-казу і поради. У цих значеннях воно вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з неозначеним інфінітивом:
- •§ 142. Дієслово must вживається для вираження припущення, що межує з упевненістю. У цьому значенні must вживається лише в стверджувальних реченнях, але з усіма формами інфінітива.
- •§ 143. Дієслова should і ought майже не різняться за значенням. Кожне з них має лише одну форму. Should вживається з інфінітивом без частки to. Після ought інфінітив вживається з часткою to.
- •§ 144. Дієслова should і ought іноді вживаються для вираження припущення з відтінком упевненості. Проте в цьому значенні частіше вживається дієслово must:
- •§ 146 Дієслово to have, вжите як модальне, виражає необхідність чиобов'язковість дії, зумовленої обставинами.
- •§ 147, В усному мовленні вираз to have got також вживається в модальному значенні і виражає необхідність чи обов'язок, зумовлені обставинами:
- •§ 148. Дієслово to be як модальне вживається лише в двох часах: Present Indefinite і Past Indefinite.
- •§ 149. Дієслово to be, вжите як модальне, виражає обов'язок, що випливає з попередньої домовленості, плану, розкладу, графіка і т. П.:
- •§ 151. Модальне дієслово to be, вжите з інфінітивом у пасивному стані, виражає можливість:
- •§ 152. Модальне дієслово shall, вжите з Indefinite Infinitive основного дієслова, означає дію стосовно майбутнього часу.
- •§ 153. Подібно до shall і should дієслова will і would вживаються не тільки як допоміжні для утворення Mafi6vT-нього часу й умовного способу, а й як модалін
- •§ 154, У питальних реченнях will і would вживаються у другій особі для вираження ввічливого прохання, запрошення, причому would надає проханню особливо ввічливого відтінку:
- •§ 155. Стосовно предметів will і would у заперечних реченнях вказують на те, що предмет не виконує дії, позначеної інфінітивом основного дієслова:
- •§ 156. Дієслова will і would як модальні можуть вживатися в підрядних умовних реченнях (пор. § 38, 42):
- •§ 159. Дієслово dare означає: мати сміливість або зухвальство зробити щось. Воно вживається переважно в питальних і заперечних реченнях.
- •§ 16!» Інфінітив — це неособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що
- •§ 162. Інфінітив у формі Indefinite вживається:
- •§ 163. Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком:
- •§ 164. Perfect Infinitive виражає дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком.
- •§ 165. З модальними дієсловами should, ought, could, might у стверджувальній формі, а також після was/were в модальному значенні Perfect Infinitive показує, що дія не відбулася:
- •§ 166. Perfect Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувалася протягом певного часу перед дією, вираженою діесловом-присудком:
- •§ 167. Інфінітив вживається в активному стані, якщо іменник або займенник, до якого він відноситься, означає суб'єкт дії, вираженої інфінітивом:
- •§ 168. Інфінітив із залежними від нього словами утворює інфінітивну групу;
- •§ 169. Інфінітив чи інфінітивна група може вживатися в реченні в ролі підмета:
- •§ 170. Інфінітив вживається в ролі предикат й ва (іменної частини складеного присудка):
- •§ 171. Інфінітив вживається в ролі частини дієслівного складеного присудка:
- •§ 172. Інфінітив вживається в ролі додатка до дієслів та прикметників:
- •§ 173. Інфінітив вживається в ролі означення:
- •§ 174. Інфінітив вживається у функції обставини мети:
- •§ 175. Інфінітив вживається в ролі об ста в й н й наслідку:
- •§ 183. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у пасивному стані:
- •§ 190. Інфінітивний комплекс може вводитися прийменником for; такий комплекс називається прийменниковим інфінітивним комплексом (Prepositional Infinitive Complex).
- •§ 191. Прийменниковий інфінітивний комплекс вживається в різних синтаксичних функціях. У реченні він може бути:
- •§ 192. Інфінітив, як правило, вживається з часткою to, яка є його граматичною ознакою.
- •§ 193. Інфінітив вживається без to після модальних дієслів can, may, must, shall, should, will, would, часто після need і dare:
- •§ 194. Інфінітив вживається без частки to після виразів had better, would sooner, would rather краще б:
- •§ 234. The ing-form of a verb may be not only a participle and a gerund but also a verbal noun. Unlike the gerund the verbal noun has no verbal characteristics.
- •§ 235. На українську мову герундій перекладається:
- •§ 235. There is no gerund in Ukrainian. The English gerund is rendered in Ukrainian in the following ways:
- •§ 236. Іменники в англійській мові поділяються на злі чувані (countable nouns) і незлічувані (uncountable nouns).
- •§ 237. Більшість іменників у англійській мові утворюють множину додаванням до форми однини закінчення -(e)s. Це закінчення вимовляється:
- •§ 238. На письмі більшість іменників мають у множині закінчення -s
- •§ 239. У деяких іменниках, що в однині закінчуються на -f або -fe, у множині f змінюється на V з додаванням закінчення -(e)s; буквосполучення -ves вимовляється [vz]:
- •§ 247. Відмінок — це форма іменника, що виражає зв'язок цього іменника з іншими словами в реченні.
- •§ 250. У/ присвійному відмінку вживаються в основному іменншаи, що означають назви істот:
- •§ 252. Означення, що стоїть перед означуваним словом, називається препозитивним (prepositive attribute) : the Kiev Metro київське метро.
- •§ 253. У функції означення може вживатися:
- •§ 254. В англійській мові перед іменниками вживається особливе службове слово — артикль.
- •§ 259. Іменник вживається з означеним артиклем, коли мова йде про певний предмет (або предмети), виділений із класу предметів, до якого він належить.
- •§ 260. Неозначений артикль вживається, якщо особа чи предмет згадуються вперше. При їх повторному називанні перед відповідним іменником вживається означений артикль:
- •§ 262. Неозначений артикль вживається здебільшого перед іменником-предикативом (іменною частиною складеного присудка). У цій синтаксичній функції іменник, як
- •§ 263. Неозначений артикль звичайно вживається перед іменником-прикладкою, яка вказує на те, ким є особа або чим є предмет, позначений іменником, до якого відноситься прикладка:
- •§ 265. У деяких випадках неозначений артикль зберігає своє колишнє значення — один.
- •§ 266. Неозначений артикль вживається також у значенні будь-який, всякий:
- •§ 268. Іменник вживається з означеним артиклем, якщо з ситуації, попереднього досвіду або з контексту зрозуміл®, про який предмет іде мова:
- •§ 284, Іменники, що означають речовини, вживаються, як правило, без артикля:
- •§ 285. Незлічувані абстрактні іменники, як правило, вживаються без артикля:
- •§ 286. Прізвища та імена людей, а також клички тварин і птахів вживаються без артикля: Tom Brown, John Smith. Victor Pavlenko.
- •§ 291. Назви континентів, кра'ш, міст і сіл вживаються, як правило, без артикля: Europe, Poland, Paris, Borodino.
- •§ 298. Прикметники в англійській мові не змінюються ні за числами, ні за родами, ні за відмінками:
- •§ 299. Форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників можуть бути, як і в українській мові, простими і складеним й.
- •§ 300. Прості форми ступенів порівняння мають:
- •§ 301 Правила правопису простих форм ступенів порівняння прикметників:
- •§ 302. Ступені порівняння прикметників good добрий, хороший і bad поганий утворилися від інших коренів:
- •§ 307. Числівники в англійській мові поділяються на кількісні (cardinal numerals) і порядкові (ordinal numerals).
- •§ 308. Похідними називаються числівники, утворені за допомогою суфіксів. Це числівники від 13 до 19 і назви десятків.
- •§ 309. Назви десятків утворюються додаванням суфікса -ty до відповідних числівників першого десятка, при цьому деякі з них зазнають змін у вимові і написанні:
- •§ 310. Числівники, що позначають числа, які складаються з десятків і одиниць, а також числа, що мають одиниці вищих розрядів (сотні, тисячі, мільйони), є складеними.
- •§ 314, У простих дробах чисельником є кількісний числівник, а знаменником — порядковий. Якщо чисельник більший від одиниці, то знаменник має закінчення -s:
- •§ 315. У десяткових дробах ціла частина відокремлюється від дробової не комою, а крапкою, яка читається point [point].
- •§ 316. За значенням і граматичними особливостями займенники в англійській мові поділяються на одинадцять груп
- •§ 318. Особові займенники в називному відмінку виконують функцію підмета:
- •§ 319. Займенник it не завжди замінює іменник. Він вживається також:
- •§ 320. В англійській мові присвійні займенники мають дві форми: залежну (conjoint) і незалежну (absolute).
- •§ 324. Зворотний займенник oneself вживається з інфінітивом дієслів, а також тоді, коли підмет виражено неозначеним займенником one (див. § 346):
- •§ 327. В англійській мові, на відміну від української, вказівні займенники у функції підмета узгоджуються в числі з іменною частиною складеного присудка, наприклад:
- •§ 329. Займенник that (those) вживається замість раніше згаданого іменника, щоб уникнути його повторення:
- •§ 330. Вказівні займенники such і the same вживаються як займенники-ім€мники і як займенники-прикметшїки:
- •§ 331. В англійській мові є такі питальні займенники: who хто; what що, який; which який, котрий; whose чий.
- •§ 332. Питальний займенник who має два відмінки: називний (the Nominative Case)—who і об'єктний (the Objective Case) — whom.
- •§ 333. Питальний займенник what вживається як за-йменник-іменник що і займенник-прикметник який:
- •§ 338. Сполучні займенники who (whom), whose, what, which вживаються в підметових, присудкових і додаткових підрядних реченнях і мають ті самі значення, що й відповідні питальні займенники:
- •§ 339. Сполучні займенники who (whom), whose, which, that вживаються в підрядних означальних реченнях.
- •§ 340 До неозначених займенників належать some, any, one? а також складні займенники somebody, someone, something, anybody, anyone, anything.
- •§ 341. Займенники some і any вживаються:
- •§ 342. Займенник some, вжитий перед злічуваним іменником у множині або замість нього, означає кілька, деякі, дехто:
- •§ 344. Займенники some, somebody, someone, something вживаються: . А) у стверджувальних реченнях:
- •§ 348. До заперечних займенників належать: по, nobody, no one, nothing, none, «either,
- •§ 349 Заперечний займенник по є займеннижш-прикметником; він вживається перед іменниками:
- •§ 350. Складні заперечні займенники nobody, no one ніхто, нікого; nothing ніщо, нічого є займенниками-імен-никами, що вживаються у функції підмета і додатка:
- •§ 351. Заперечний займенник попе є займенником-іменником. Він вживається стосовно істот і неістот і виконує в реченні функції підмета або додатка:
- •§ 352. Заперечний займенник neither ні той, ні другий, жоден вживається як займенник-іменник і займенник-прикметник стосовно істот і неістот:
- •§ 353. Займенники all всі, весь, вся, все; both обидва; each, every, everybody, everyone кожний; everything все; either кожний (з двох); another, other інший є означальними.
- •§ 354. Займенники all і both вживаються як займенни-ки-іменники і займенники-прикметники.
- •§ 355. Займенник each кожний вживається як займенник-іменник і як займенник-прикметник:
- •§ 356. Займенник every кожний відрізняється від each т*ш, що, вживаючи each, мають на увазі кожного зокрема, тоді як every означає кожний в розумінні всі.
- •§ 357. Займенник either стосується двох осіб або предметів і має два значення: а) один з двох;
- •§ 359. До кількісних займенників належать: many, much багато; few, little мало; a few, a little кілька, трохи. Усі вони мають ступені порівняння:
- •§ 360. Кількісні займенники вживаються як займенни-ки-прикметники і як займенники-іменники.
§ 318. Особові займенники в називному відмінку виконують функцію підмета:
Не was there yesterday. Він був там учора.
Особові займенники в об'єктному відмінку виконують функцію додатка:
Do you know him? Ви знаєте його?
Tell me everything about them. Розкажіть мені все про них.
Після прийменників особові займенники вживаються лише в формі об'єктного відмінка. На українську мову об'єктний відмінок особових займенників перекладається різними непрямими відмінками з прийменниками і без них .
It's her, І am sure. (Bronte) Це вона, я певна.
Вживання займенника it
§ 319. Займенник it не завжди замінює іменник. Він вживається також:
а) як підмет у безособових реченнях:
It is raining. Іде дощ.
б) у значенні вказівного займенника:
It must be a visitor. (Shaw) Це, напевно, відвідувач.
У цьому значенні it може відноситись до всього попереднього висловлювання:
Не rushed into the burn ing house. It was very dan gerous.—
Він кинувся в будинок, що палав. Це було дуже не- безпечно.
в) як слово, що вводить речення, якщо підмет, виражений інфінітивом, герундієм чи підрядним реченням, стоїть після присудка:
It was difficult to speak to her about this. (Dreiser) –
Важко було говорити з нею про це.
It will be quite pleasant living here now with a com panion. (Bronte)-
Тепер тут буде зовсім - приємно жити з товариш кою.
It is very nice that you have come. Дуже приємно, що ви прийшли.
§ 317—319. In English the personal pronouns have two cases: the Nominative Case and the Objective Case.
Personal pronouns in the Nominative Case are used as the subject of the sentence. The syntactical function of personal pronouns in the Objective Case is that of object.
Only the Objective Case is used after prepositions.
The pronoun it may be used as:
a) a subject in impersonal sentences;
в) the equivalent of demonstrative pronouns;
c) the introductory word in sentences the subject of which expressed by an infinitive, a gerund or a subordinate clause is placed after the predicate.
ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
(POSSESSIVE PRONOUNS)
§ 320. В англійській мові присвійні займенники мають дві форми: залежну (conjoint) і незалежну (absolute).
|
Залежна форма |
Незалежна форма |
Українські відповідники |
|
my his ker |
mine his hers |
МІЙ, МОЯ, МОЄ, МОЇ його (чоловічий рід) її |
|
its our yoar |
ours yours |
його (середній рід), її наш, наша, наше, наші ваш, ваша, ваше, ваші |
|
their |
theirs |
твій, твоя, твоє, твої їхній, їхня, їхнє, їхні |
Присвійні займенники в залежній формі вживаються перед іменниками в ролі означення: my address моя адреса; Ms пате його ім'я; its windows його вікна (напр., будинку); our school наша школа; your coat твоє (ваше) пальто; their house їхній будинок,
Займенники, що виконують синтаксичні функції прикметника, називаються займенниками-прикмет-виками. Присвійні займенники в залежній формі є зай-мешшками-прикметниками.
Присвійні займенники в незалежній формі не вживаються перед іменниками; вони замінюють їх і виконують функції підмета, іменної частини присудка, додатка:
Where are all our toys? Mine are here – Де всі наші іграшки? — Мої тут.
They are mine. (Shaw) Вони мої.
He held out his hand. I Він простяг руку; я дала йому свою.
gave him mine. (Bronte)
_ У функції означення присвійний займенник у незалежній формі вживається з прийменником of нісля означуваного іменника.
It's no business of mine. Це не моє діло.
Займенники, що виконують синтаксичні функції іменника, називаються займенниками-іменниками. Присвійні займенники в незалежній формі, а також особові займенники є займенниками-іменниками,
§ 321. В англійській мові нема такого присвійного займенника, що відповідав би українському займеннику свій і стосувався б до будь-якої особи. Український присвійний займенник свій на англійську мову перекладається різними присвійними займенниками залежно від особи, якої він стосується.
Я користуюсь своїми записами. І use rny notes.
Ти користуєшся своїми записами. You use your notes.
Він користується своїми записами. Не uses his notes.
Вона користується своїми записами. She uses her notes.
Ми користуємося своїми записами. We use our notes.
Ви користуєтеся своїми записами. You use your notes.
Вони користуються своїми записами. They use their notes.
У цьому значенні англійські присвійні займенники часто вживаються з назвами частин тіла і предметів одягу. В українській мові присвійні займенники в таких ситуаціях не вживаються.
She shook her head. Вона похитала головою.
The boy put on his coat. Хлопчик надягнув пальто.
§ 320—321. The possessive pronouns in English have two forms: the conjoint form which is used before nouns in the function of an attribute and the absolute form which is never followed by a noun and has the syntactical functions characteristic of nouns.
In English there is no pronoun corresponding to the Ukrainian pronoun свій which may refer to any person. The Ukrainian pronoun свій is rendered in English by different possesive pronouns depending on the person they refer to.
ЗВОРОТНІ ЗАЙМЕННИКИ
(REFLEXIVE PRONOUNS)
§ 322. Зворотні займенники утворюються додаванням закінчення -self (в однині) і -selves (у множині) до присвійних займенників my, your, our, особових займенників у об'єктному відмінку him, her, it, them та неозначеного займенника one: myself, yourself, himself, herself, itself, ourselves, yourselves, themselves, oneself.
Наголос у зворотних займенниках падає на -self, -selves.
Деякі дієслова із зворотними займенниками перекладаються на українську мову зворотними дієсловами з часткою"-ся (-сь):
І dressed myself. Я одяглася.
Часто англійські зворотні займенники відповідають українському зворотному займеннику себе в різних відмінках:
You call yourself a gentle man. (Shaw) Ви називаєте себе джентльменом.
І told myself that it was true. (Greene) Я сказав собі, що це правда.
he does not like to talk about himself. (Heym)-
Він не любить говорити про себе,
§ 323. Зворотні займенники вживаються також як підсилювальні слова і відповідають українському сам. У цьому значенні зворотний займенник стоїть у кінці речення або безпосередньо після підсилюваного слова:
I've seen it myself. Я бачив це сам.
I myself did not want to sleep. Я сам не хотів спати.