96

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Інститут фізичного виховання і спорту

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

УДК [373.5.015.31 : 796] : 613. 955

Велько Вікторія Андріївна

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

ІННОВАЦІЙНИХ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

Магістерська робота

за спеціальністю 8.010201 «фізичне виховання»

Автор ____________________________________

Рецензент _________________________________

Науковий керівник _________________________

Науковий керівник: к.п.н., доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання

Чорноштан А. Г.

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВстуП…………………………………………………………………………….3

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ…….………………8

1.1. Сучасні тенденції впровадження інноваційних фізкультурно-

оздоровчих технологій в загальноосвітні навчальні заклади….…….....8

1.2. Сутність використання фізкультурно-оздоровчих технологій

у фізичному вихованні школярів………………………..…..…………14

1.3. Соціально-педагогічні основи формування індивідуального

здоров’я учнів загальноосвітніх шкіл......................................................21

1.4. Сучасні підходи до оптимізації системи фізичного виховання

школярів на основі використання сучасних фізкультурно-

оздоровчих технологій………………………………..…………………29

Висновки до 1 розділу…………………………………………………………...38

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ умови

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФІЗКУЛЬТУРНО-

ОЗДОРОВЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ….……..….…...39

2.1. Структура мотиваційної сфери учнів основної школи щодо

ведення здорового способу життя і занять фізичною культурою..…...39

2.2. Фактори впливу на формування здоров’я учнів сучасних

загальноосвітніх шкіл……………………………….…………....………54

2.3. Організаційно-методичні умови впровадження інноваційних

фізкультурно-оздоровчих технологій в загальноосвітні

навчальні заклади………………………………………………...….…...59

Висновки до 2 розділу…………………………………………………………....77

ЗАГАЛЬНІ Висновки……………………………………………...………..79

Література……………………………………………………………………82

Додатки…………………………………………………....…………………..88

ВСТУП

Актуальність дослідження. Здоров’я – один із основних чинників щастя, повноцінного життя, благополуччя та культурного рівня народу. Згідно з Державними національними програмами «Освіта України ХХІ століття» і «Фізичне виховання – здоров’я нації», головними завданнями національної освіти є формування творчої особистості, забезпечення становлення її фізичного та морального здоров’я. Потреба в розробці та впровадженні в практику означених програм обумовлена тим, що в Україні останнім часом чітко визначилась негативна тенденція погіршення здоров’я населення. Ряд відомих учених, таких, як Г. Апанасенко, В. Бальсевич, В. Горащук, А. Ільченко, Б. Шиян наводять дані про те, що 70–80 % учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень розвитку рухових здібностей та певні відхилення в стані здоров’я.

Аналіз чинників, що зумовлюють виникнення в учнів різних патологічних станів, свідчить про неефективне застосування засобів фізичної культури в школі та за місцем проживання, низький рівень знань учнів у галузі фізичної культури й оздоровчих технологій, наявність негативної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, відсутність в них піклування про здоровий спосіб життя. На думку таких вчених, як О. Дубогай [20], Т. Ротерс [2], О. Худолій [54] основною причиною невдач інновацій та реформ у сфері фізичної культури стала загальна для сучасної педагогіки невирішеність проблеми оптимального сполучення масової освіти з сучасними ефективними фізкультурно-оздоровчими програмами.

Про актуальність проблеми оптимізації фізичної культури школярів України свідчить низка спеціальних державних програм: «Фізичне виховання – здоров’я нації», «Обдаровані діти», «Школи сприяння здоров’ю», «Діти України», «Допоможи собі сам». Зміст означених програм складає основу стратегії науково-методичної роботи в галузі фізичної культури. Численні педагоги, психологи, фізіологи – Г. Апанасенко [3], Л. Баль [7], К. Купер [32], Б. Френкс [53] – указують на те, що сучасні фітнес-програми як форми рухової активності, спеціально організованої в рамках групових або індивідуальних занять, мають оздоровчу, корекційну спрямованість, містять потенціал до вдосконалення традиційних форм фізичного виховання. Вони є доступними, фінансово маловитратними, побудованими на природних рухах, мають високу ефективність у збереженні й розвитку здоров'я представників різних вікових та соціальних груп населення. В Україні розробкою фізкультурно-оздоровчих програм займаються такі фахівці як С. Душанін та Л. Іващенко [21], Т. Круцевич [47], І. Муравов [11], С. Операйло [41], однак науково-методичних механізмів інтеграції різноманітних фітнес-програм у структуру фізичної культури школярів практично немає.

Класифікації й систематизації сучасних аеробних програм присвячені дослідження О. Губарєвої [19], Т. Лисицької [33], О. Сайкіної [44]. Л. Сиднєва у навчальних посібниках з оздоровчої аеробіки для студентів вузів зазначає, що аеробні вправи мають один із найбільших потенціалів до застосування у масовій освіті через можливість індивідуально-дозованого підходу до розподілу навантаження в період одночасного виконання фізичних вправ за рахунок регуляції висоти платформи [46].

Отже, актуальність розробки та наукового обґрунтування ефективної моделі фізичної культури учнів з використанням вправ аеробного спрямування зумовлена необхідністю подолання суттєвих протиріч між: об’єктивною державною потребою у залученні дітей і підлітків до систематичних занять фізичними вправами й низькою ефективністю педагогічних технологій цього залучення у школі; можливостями ефективного збереження, зміцнення здоров’я школярів шляхом створення відповідного соціального й фізкультурно-оздоровчого середовища та відсутністю дидактичних й інформаційних моделей такої педагогічної діяльності в закладах освіти; необхідністю забезпечення сприятливих умов для фізичного розвитку школярів і недостатньо розробленими науковими засадами використання у фізичному вихованні школярів сучасних, високоефективних спортивних і фізкультурно-оздоровчих технологій.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість і необхідність розв’язання виявлених проблем і зумовили вибір теми магістерського дослідження: «Організаційно-методичні умови впровадження інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій у процес фізичного виховання школярів».

Об’єкт дослідження: процес навчання фізичної культури учнів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: організаційно-методичні умови впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у процес фізичного виховання школярів.

Мета роботи: теоретично обґрунтувати організаційно-методичні умови впровадження інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій, що сприяють ефективному формуванню індивідуального здоров’я учнів основної школи.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. Вивчити стан питання щодо використання сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі занять з фізичної культури в загальноосвітній школі.

2. Визначити методичні принципи інтеграції інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій (як основної організаційної умови їх впровадження) у процес навчання фізичної культури учнів основної школи.

3. Визначити загальні етапи реалізації сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій і методичні умови реалізації кожного етапу в процесі фізичного виховання учнів основної школи.

4. Обґрунтувати необхідність індивідуалізованого дозування фізичних навантажень як одну з найважливіших методичних умов використання інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання школярів.

5. Проаналізувати інноваційні ознаки сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій.

6. Розробити методичні рекомендації щодо застосування фізкультурно-оздоровчих (аеробних) технологій у процесі занять з фізичної культури учнів основної школи.

Відповідно до завдань використовувався комплекс методів: теоретичні – аналіз та узагальнення психолого-педагогічних, медичних і методичних літературних джерел для визначення поняттєвого апарату й теоретичних засад оптимізації процесу фізичного виховання школярів, для дослідження вікових закономірностей формування індивідуального здоров’я учнів основної школи; вивчення та узагальнення прогресивного педагогічного досвіду з проблем особистісно-орієнтованого навчання і питань формування індивідуального здоров’я учнів засобами фізкультурно-оздоровчих (аеробних) технологій технологій, з метою об’єктивної оцінки сучасного стану роботи у сфері фізичної культури; аналіз навчальних програм і документації для виявлення частоти використання у них інноваційних методик.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: досліджено особливості реалізації особистісно-орієнтованого підходу в фізичному вихованні школярів на основі застосування сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі занять з фізичної культури учнів основної школи; узагальнено педагогічні умови ефективної інтеграції фізкультурно-оздоровчих технологій в систему навчання фізичної культури учнів основної школи; дістало подальшого розвитку вивчення комплексу чинників, що впливають на динаміку формування в учнів індивідуального здоров’я, позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, до здорового способу життя.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено методичні рекомендації (у вигляді програми базових вправ зі степ-аеробіки для учнів основної школи) щодо застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі занять з фізичної культури, які впливають на розвиток рухових здібностей та фізичної роботоздатності учнів, сприяють корекції здоров’я школярів, формуванню в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, до здорового способу життя. Результати дослідження можуть бути застосовані в практиці навчання фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.

Структура магістерської роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 95 сторінок, з яких 87 сторінок основного тексту. У списку використаної літератури 57 найменувань.