Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вагітність очима родини.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
55.32 Кб
Скачать

Вагітність очима родини. Зародження нового життя

У момент, коли яйцеклітина зустрічається зі сперматозоїдом - за­роджується людське життя (мал. 5). Саме в ту хвилину закладається не ІІлі.кп група крові та стать людини, але й колір волосся та очей, і1*и 'іьпість до повноти чи навпаки до худорлявості, межі ймовірного зрос- і у ти розміру ноги. У момент зустрічі чоловічого та жіночого початку за- (иі/ітусться нова особистість, особистість неповторна, єдина. Віруюча лю­дніш, перш за все, буде вбачати в дитині нову особистісну іпостась, в яку Ній мдихнув свого Духа. Прагматик свою увагу акцентуватиме на непо- ЙПіриості утвореного ДНК. Та як би там не було, ніхто не зможе заперечн­ій идипості новоутвореного життя.

Маленька беззахисна істота, що мешкає в жіночій утробі, має неаби- (йу силу та здатність до виживання. Так, наприклад, якщо доросла люди-

'М|нм"і'иамская семья и брак: Духовное чтение (сост. А.Зеленцов).— М.:Воскресение, 1992.па о тримає сильний удар у голову, то найрозповсюдженішим діагнозом у подібному випадку є "струс мозку". Натомість малюки, які щойно стали ми ноги, постійно наносять собі ушкодження, але при цьому, їхні втрати помежуються лише кількома краплинами сліз. Чим молодша дитина, тим сильніший в неї природній потяг до виживання. Інакше просто неможли- ио пояснити той факт, що коли жінка у спробі позбутися дитини застосо- іцч "дідівські методи" абортування, наприклад, проколює плід спицею, то шніри наявність травми, "малюк" регенерує пошкоджені клітини, понов­иш ючи нормальну фізіологічну активність свого організму.

Зараз все частіше в пресі зустрічаються повідомлення про фіксацію мері-тональної пам'яті людини. До цих повідомлень варто ставитися з обе­режністю. Ви, безперечно, можете дотримуватися будь-якої точки зору, цю узгоджується з вашим внутрішнім переконаннями. Та перш ніж з голо- ііі ні і кидатися у вир якоїсь нової ідеї, варто ознайомитися з думками її опо­ненті в. Можливо останнє розширить і поглибить ваше сприймання дано- м 11 и ггання в межах вашого ж таки розуміння.

Трьохкомпонентна теорія л.Р.Хаббарда

На мою думку, досить цікавою є теорія Л.Р.Хаббарда44 щодо трьох- іиімпонентної структури розуму та пам'яті. Відповідно до його теорії, ро- іум людини поділяється на аналітичний, соматичний та реактивний. Аналітичний розум формується лише після народження дитини. Це ро- іум, іцо діє через усвідомлення, аналіз, накопичення досвіду, розуміння. ('і іматичний розум відповідає за соматику людини і, в першу чергу, за бо-

відчуття. Реактивний розум, на відміну від попередніх, є не тільки не

усвідомленим компонентом сприймання, але й виступає в ролі стороннь­ою спостерігача щодо даної особистості, фіксуючи буквально всі вер- Гішіьііі, звукові, чуттєві компоненти кожної окремо взятої ситуації.

Реактивний розум працює в дискретному режимі. Сигналом до його вмикання виступає послаблення дії аналітичного розуму (наприклад в ре­зультаті втоми чи хвороби), особливо якщо остання супроводжується бо­ни тими відчуттями. Соматичний розум є своєрідною кнопкою "гесосіег", юбто кнопкою запису-копіювання зовнішніх подразників та фонів. Коли людині стає зле, вона непритомніє, спрацьовує запуск активного запису (іуквальної інформації. Якщо в подібній ситуації хтось поряд буде обгово- I ж шати свої проблеми, то буквальна фіксація інформації сторонніх об'єктів може в майбутньому негативно вплинути на життя людини.

Наприклад, лікар чи просто перехожий, саме в цей момент почне скаржитися: "Я так втомився, нема більше сил жити. Як мені все набрид­ни і т.д." Це може призвести до того, що в подальшому житті при випадко-

"Хаббард Л.Р. Дианетика. Современная наука душевного здоровья. — М.:Воскресенье,1992.вому збігові кількох аналогічних до ситуації подразників (таких які подібний біль посилений відповідним запахом чи звуком і т.д.) відбу-| вається включення реактивного розуму, що прокрутивши "плівку" одной-і менної пам'яті назад до першоджерела неусвідомленого подразнення ви-| дає на аналітичний розум команди, зафіксовані із фону. Будь-яка записа-і на реактивна інформація фііурує лише в якості команди. У нашій ситу-і ації, з темряви несвідомого на аналітичний розум подається: "Я так вто-1 мився, нема більше сил жити. Як мені все набридло..." І тоді, не зважаючії на цілком влаштоване, як в психологічному, так і матеріальному плані життя, людина починає відчувати повну безвихідь, шалену втому! безцільність подальшого існування. Оскільки, як зазначалось вище! інформація поступає у вигляді командного заохочення, то людина прагне! реалізувати свій стан у вигляді суїциду. Якщо вдається зупинити особу шді такого кроку, то за кілька годин, іноді навіть хвилин, людина згадує свої! наміри як сон, як нереальні події, не розуміючи, як взагалі подібне з нею! могло трапитися. Звісно, при відсутності схожості переживання больових! відчуттів та зовнішніх подразників, інформація, записана в реактивному розумі, може так і залишитися лише реактивною інформацією без прямої! реалізації. Психіатри, прихильники ідеї Хаббарда, вважають, що єдиний! шлях до подолання впливу реактивного розуму на аналітичний є катар! сис. Тобто, людина, яка наново переживає всі негативні ситуації життя з] усвідомленою фіксацією зовнішніх та внутрішніх подразників, перепідши! ває інформативні блоки з реактивного блоку пам'яті в аналітичний. А все! що проходить через аналітичний розум вже не становить загрози. 1

Для підтвердження дії подібної моделі, зазвичай, наводиться при-1 клад з лабораторного експерименту: і

Під час гіпнотичного сеансу (аналітичний розум відповідно пе-Я ребуваеу стані гальмованої дії) клієнт отримує команду від гіпнотгш зера: "Коли я доторкнусь своєї краватки, ви скинете піджак, коліт знову доторкнуся - одягнете його". Особа виводиться із гіпнотичщщ го стану з установкою "Не пам'ятати того, що відбувалося на сеЩ ансі". В результаті, коли гіпнотизер доторкується своєї краваткщ чоловік скидає свого піджака, за кілька хвилин, коли гіпнотизер зновщ доторкається краватки клієнт одягає піджака, через кілька хвилищ знову надходить інформація через "краватку". Людина скидам піджак, але при цьому вже почувається незручно, тому прагне вищ правдати свій вчинок (захисна реакція раціоналізації). Вона повідом мляє, що їй стало спекотно. Знову за кілька хвилин ведучий експерищ менту торкається краватки і клієнт знову ж таки одягає піджакщ При цьому він намагається пояснити це тим, що стало прохолодноЩ або він просто помилився при оцінці температури в приміщенні. Прщ подальшому повторі "краваткових" команд людина не тільки спан­теличена, але й відчуває різке погіршення стану свого здоров'я. Якщо спочатку вона лише пояснювала свої дії дивним станом нездужання, що проявлявся в по черговому "кидані" її то в жар, то в холод, то на­далі клієнт починає все більшою мірою відчувати хворобливість сво- н> стану.

Цей експеримент є прикладом впливу реактивного розуму на аналітичний. Команди, подані реактивним "фіксатором" не тільки в бук- илльному вигляді сприймаються свідомістю, але й шукають компенса­торні пояснення вчинків викликаних неусвідомленими діями-командами.

Я не випадково детально зупинилась на цих прикладах. На думку Хаббарда, внутрішньоутробній дитині притаманна дія лише соматичного іл реактивного розуму. Найнебезпечнішим періодом для малюка є той період, коли мати ще не знає про новозароджене життя. Жінка в таких ви­падках продовжує вести усталений спосіб життя, а це, в свою чергу, може спричинити больові дії щодо дитини (надмірна сексуальна активність, опіка, штовхання в транспорті чи в черзі і т.д.) Безперечно, дитина має ве­ні псу відновлюючу здатність. Але, на думку Л.Р.Хаббарта, вже тоді відбу- иасться запис больових відчуттів соматичним розумом, що подає команду для буквального копіювання зовнішньої та внутрішньої інформації реак- і пішим компонентом. Установки, подібні до випадку з дорослим, можуть и подальшому змоделювати негативний сценарій життя у дитини з фіксацією на різного роду патологіях. Прихильники подібної точки зору наїюдять приклади внутрішньоутробних спогадів людини, які вдається а гримати в результаті гіпнотичного впливу або шляхом застосування ЛДІ (, одитингу або через методи трансперсональної психології.

Подібна точка зору в науковій практиці має як своє підтвердження, пік і відкидання. Цікавим є те, що фізика демонструє доцільність зазначе­ного підходу. Науці вже відомий той факт, що навіть неорганічна природа млі свою пам'ять. Дослідження показали, що вода має свою пам'ять у ви- ілнді фіксованих в часі коливань, за довжиною та частотою хвиль яких молена поновити характеристики подразника. Навіть представники ме­нші і стичної течії погоджуються з тим фактом. Оскільки людська молеку- ннрпа будова значно перевищує за складністю прості молекули води, то і Інформація, що записується на молекулярному рівні внутрішньоутробної дитини може мати досить складну структуру. На цьому співпадання по­ні цій різних підходів щодо прояву людського життя перитонального періоду закінчується.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.