Аборт: його наслідки

Я не випадково перервала свою оповідь про розвиток внутріутроб­ної дитини і звернулася до теми аборту, бо ж саме дванадцять тижнів - маіірозповсюдженіший термін переривання вагітності. Безперечно, зараз Іі'ііус багато літератури та відеоматеріалів, що наглядно демонструють сутність аборту. Наука дала людству можливість усвідомити, що ішутрішньоутробна дитина - не просто "шматок м'яса" чи особиста класність жінки.

Свого часу Михайло Бакунін писав: "Діти не є будь-чиєю пласкістю. Вони, навіть, не є власністю своїх батьків. Вони - власність

суспільства. Вони не належать нікому, окрім власної майбутньої свобощ Суспільство має не тільки права, але й обов'язок їх оберігати. Воно - ощ ронець дітей".'¹⁶ .я

Проте наше суспільство часто забуває про свої обов'язки перед м|| бутніми поколіннями. Подібне нехтування призводить до того, що воЦ потерпає від демографічної кризи. За підрахунками соціологів "із семисі п'ятдесяти родин з двома дітьми (тобто із 3000 чоловік) через ЗО років зі лишиться 621, а через 60 років - 386 чоловік, через 90-240 чол., а через ЗІ - вісім чоловік з кожної тисячі". Наведені факти свідчать про те, її навіть наявність двох дітей у кожній українській родині нездатна віднові ти чисельність населення країни, а також зупинити катастрофічний демі графічний спад. І

Активна боротьба жінок за право розпоряджатися своїм тілом, щ зважаючи на те, що дитина не уособлює собою ніякого жіночого органі може призвести в подальшому до знищення майбутніх моцартів, бахії Шевченків, Пушкіних і т.д. Доказом цього може бути такий приклад: 1

Сучасна медицина п'яту вагітність жінки, хворої на туберкщ льоз, у якої чоловік-сифілітик (доля першої дитини невідома, друй померла після пологів, третя дитина була глухонімою, четверта і туберкульозником), визнала б патологічною та небезпечною, і т всіма теперішніми мірилами наполягала б на штучному перериващ вагітності. Але світові дуже пощастило, що на той час не існувая такого "наукового бачення", а медики спиралися лише на клятМ Гіппократа, яка проголошує, що лікар - слуга життя, який сповідт перед Богом та людьми дієву аксіому: "Не дозволю жінці впастиЩ порчу". Як би ці події розгорталися в наш час, світ так і не знав Щ Бетховена. Бо тією п 'ятою дитиною був саме він. І

Не суттєво, які погляди імпонують вам більше. Факт, ПІ внутрішньоутробна дитина здатна відчувати біль так, як і доросла люди] на, залишається фактом. Вас може турбувати знущання над тваринам! але ж Ваша ненароджена дитина заслуговує, не на менше співчуття. Білі який відчуває малюк при членорозділенні (бо ж при аборті спочаткі відриваються ноги, потім по шматках тулуб, а вже на сам кінець - попЯ редньо подрібнена голова) є болем живої істоти. І немає з наче шД наскільки це усвідомлений та осмислений біль. Біль завжди залишаєіьсі болем. А розвиток тактильних відчуттів дитини не залишає нам шансу дщ сумніву в переживанні нею больових відчуттів. 1

: Зазначені погляди на дану проблему дають нам глибше розуміння іиміщії 92 викладачів медичного факультету Салонинського Університе- IV, які заявили у своєму відкритому листі від 27.02.86: "З повною НІлшшідальністю ми, викладачі та лікарі, заявляємо: людина існує як лю­дина з моменту зачаття до моменту своєї біологічної смерті. Все, що в (Іуді- який період життя перериває його, називається вбивством".

Рекомендована література:

[ 1 .Абортьі: отношение к ним Православной церкви. Мепетий Метро-

| Ціннії Никопольский, Запорожская єпархія. - Изд. Украинско-Финский : Мип птут менеджмента и бизнеса. - Киев, 1992.