§ 190. Інфінітивний комплекс може вводитися при­йменником for; такий комплекс називається приймен­никовим інфінітивним комплексом (Prepos­itional Infinitive Complex).

Прийменниковий інфінітивний комплекс складається з Іменника в загальному відмінку або особового займен­ника в об'єктному відмінку та інфінітива. Перша частина комплексу (іменник або займенник) позначає особу або предмет, що є суб'єктом або об'єктом дії, вираженої інфі­нітивом:

It's time for us to go. Нам пора йти.

§ 191. Прийменниковий інфінітивний комплекс вжи­вається в різних синтаксичних функціях. У реченні він може бути:

а) підметом:

For me to see you is the happiest minute in my life, (Abrahams)-

Побачитися з тобою —це найщасливіша хвилина в моєму житті.

Підмет, виражений прийменниковим інфінітивним ком­плексом, здебільшого ставиться після присудка, тоді речен­ня починається ввідним it:

It's dangerous for us to be going out in this car. –

Виїжджати в цьому автомобілі нам небезпечно. (Dreiser)

б) предикативом:

That's for you to think on.(Hardy)- Про це тобі треба поду­мати.

в) додатком:

Не waited for her to speak.(Abrahams)- Він чекав, поки загово­рить вона.

г) означенням:

There's nobody here for him to play with. (Hemingway) –

Тут нема нікого, з ким - він міг би гратися.

д) обставиною мети або наслідку:

The teacher gave several Учитель навів кілька

examples for the pupils to un- прикладів, щоб учні краще

derstand the rule better. зрозуміли правило.

It was too dark for her to Було дуже темно, щоб

see him. (Hardy) вона могла бачити його.

§ 182—191. The Subjective Infinitive Complex con­sists of a noun in the Common Case or a personal pronoun in the Nominative Case and the infinitive.

The nominal part of the complex may denote both the sub­ject and the object of the action expressed by the infinitive.

The Subjective Infinitive Complex is used:

a) with the verbs to say and to report;

b) with verbs denoting mental activity;

c) with verbs denoting sense perceptions;

d) with verbs denoting order, request, permission, compulsion;

e) with the verbs to seem, to appear, to happen, to chance, to prove, to turn out;

f) with the expressions to be likely, to be unlikely, to be sure, to be certain.

The infinitive complex preceded by the preposition for is called the Prepositional Infinitive Complex.

In the sentence the Prepositional Infinitive Complex may be used in the functions of subject, predicative, object, attribute and adverbial modifier of result and purpose.

Вживання Інфінітивної частки то

§ 192. Інфінітив, як правило, вживається з часткою to, яка є його граматичною ознакою.

Якщо в реченні є два інфінітиви, з'єднані сполучником and або or, то частка to вживається лише перед першим інфінітивом:

Your mother wants you to Ваша мати хоче, щоб ви come and see her. (Heming- провідали її. way)

У кінці речення частка to іноді вживається без інфіні­тива, якщо інфінітив зрозумілий з контексту:

Why didn't you come? Чому ви не прийшли?

You promised to. Ви ж обіцяли.

§ 193. Інфінітив вживається без to після модальних дієслів can, may, must, shall, should, will, would, часто після need і dare:

May I ask you? Можна запитати вас?

You shouldn't have come. Вам не треба було при­ходити.

How dare you ask me? Як ви смієте запитуватимене?

Після модальних дієслів ought, to have, to be інфінітив основного дієслова вживається з часткою to:

You ought to wash. Тобі треба вмитися.

І had to send him money. Я мусив послати йому

гроші. We are to see her tonight.-

Ми маємо побачитисяз нею сьогодні ввечері.