30. Поняття держави як суб’єкта міжнародного приватного права

Держава є одним із суб МПП (ст. 30 ЗУ "Про МПП"; ст. 2 ЦК). Згідно з ч. 1 ст. 30 - До приватноправових відносин з іноземним елементом за участю держави та юридичних осіб публічного права застосовуються правила цього Закону на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом.

Держава має всі ознаки юридичної особи. На відміну від внутрішньо-національного права України, яке прямо не наділяє державу статусом юридичної особи (за окремим винятком - в ЗУ "Про зовн-ек дія"). ЦК не називає державу юо і не згадується про можливість поширення положень про юо на державу. Проте лише в ст. 3 ЗУ "Про зовн-ек дія" вона наділяється таким статусом - "Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України,діють як юридичні особи. "

Держава як суб'єкт цививільного права наділяється цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю. Проте цив правосубєктність держави все ж таки має певні особл:

- держава може мати тільки ті права та обовязки, які передбач законом і які відповідають публічним функціям держави. Цивільна правосуб'єктність держави може розглядатися лище як спеціальна правосуб'єктність. На відміну від універсальн првправосуб'єктності коли юо можуть вчиняти будь-які дії, окрім тих, що прямо заборонені законом.

- Цивільна правосуб'єктність держави виникає та припиняється інакше ніж це відбув з іншими особами.

- Держава набуває і здійснює цив права і обов'язки через складну структуру своїх органів - ст 170 ЦК. Від імені держави діють уповноважені державою суб'єкти, такі як:- уряд - КМ; - закордонні предстаництва - посольства або уповноважені сл чи пос ос.

Як суб'єкт МПП держава може виступати учасником різних правовідносин (договірних, відосинн щодо іноземного інвестування, орендних тощо). Оскільки держава в даному випадку є учасником приватних міжнародних відносин - держава виступає як юридично рівний учасник цих відносин. Саме в цьому контексті слід розглядати положення ст. 30 ЗУ "про МПП". Проте виходячи з положень цієї статті законодавець розрізняє державу і юридичну особу публічного права. Тому слідуючи за логікою законодавця їх треба розрізняти, особливий статус держави зумовлений наступним:

- тільки держава наділена суверенітетом;

- не існує надддержавного органу що наділив би державу статусом юридичної особи.

- жоден суб'єкт не має такої кількості пільг та обмежень як держава.

Концепції правої природи держави як суб'єкта МПП:

1. Держава в приватних міжнародних відносинах є виключно суб'єктом приватного права і не здійснює жодних публічних функцій;

2. Концепція розшеплення - держава існує як єдиний суб'єкт, а при участі у приватних відносинах вона здійснєю частину повноважень - публучні функції в цей момент вона не здійсн. В цей момент вона наче розпадається. При участі у привтних правовіносинах держава діє як носій цивільних прав, проте з ін боку виступає як суб'єкт влади - має казну тощо.

На сьогодні в Україні закріплена концепція згідно якої держава є особливим суб'єктом цивільних відносин, яка не має статусу ЮО але виступає як рівний суб'єкт у МПП (ст. 167-169ЦК)

Висновок: Держава є субєктом приватно-првавових відносин з власною цивільною правосуб'єктностю цільового х-еру, при здійсненні господарської діяльності держава має статус ЮО. Згідно однієї концепції правової природи держави вона є самостійним учасником приватних відносин згідно іншої держава є єдиним суб'єктом, але в залежності від того які функції вона здійснює є або учасником приватних відносин, або публічних.