20. Недопустимість обходу колізійних норм закону в міжнародному приватному праві

Проблема обходу закону в судовій практиці виникла передусім у сфері регулювання шлюбно-сімейних відносин. Свого часу в багатьох країнах континентальної Європи (особливо в тих, де сильні позиції мала католицька церква) були заборонені розлучення або існували значні перешкоди для укладення шлюбу. З мстою отримати розлучення подружжя з таких країн прагнули обійти (оминути) такий закон і виїжджали за кордон, приймали громадянство іншої країни, розлучалися, поверталися назад і знову набували громадянство країни місця постійного проживання.

У сучасному правовому житті проблеми обходу закону часто виникають як у сфері шлюбно-сімейних, спадкових, трудових відносин, так і при створенні компаній в офшорних зонах з метою оптимізації оподаткування, реєстрації фірм за кордоном для уникнення високих місцевих податків на створення юридичних осіб.

Слід мати на увазі, що багато таких дій, з формально-юридичного погляду, не є протиправними, якщо вони не заборонені законодавством відповідної країни. Якщо законодавство держави дозволяє сторонам підпорядковувати свої відносини правопорядку інших країн або іншим чином уникати застосування свого національного закону, то наслідки таких дій не можна вважати протиправними. Фактично колізійна норма повинна діяти навіть тоді, коли обставини для її застосування створені штучно, з мстою обходу того чи іншого національного закону. Тому більшість сучасних кодифікацій міжнародного приватного права не має спеціальних норм, які б забороняли чи обмежували обхід закону. Такі обмежувальні функції виконують застереження про публічний порядок та положення про імперативні норми

У сучасній доктрині й законодавчій практиці термін "обхід закону" має різні, часом суперечливі тлумачення. Власне, що таке обхід закону - специфічне явище колізійного права чи поняття, пов'язане з матеріальними нормами? Очевидною є недоречність застосування цього терміна у сфері матеріально-правових відносин. Обхід закону тут може означати порушення закону.

Питання обходу закону як колізійної проблеми, мабуть, найдетальніше розроблені у французькій судовій практиці. Зміст цього терміна полягає у створенні штучної колізійної прив'язки для того, щоб обійти вимоги відповідного матеріального права. Залежно від доктринального підходу та обставин справи, ставлення до обходу закону в МПрП може бути неоднаковим. Можна розглядати обхід закону: (1) як один із випадків застосування застереження про публічний порядок; (2) як ситуацію, в якій сторони не мали наміру уникнути застосування певного закону, а лише обрали норми, що не можуть регулювати правовідносини, оскільки вони, ці норми, призначені для інших відносин; (3) як відхід сторін від обов'язкових для них імперативних норм закону.

Слід застерегти від широкого застосування обходу закону в законодавстві й практиці, оскільки це може згубно вплинути не репутацію вітчизняного права й правосуддя і стати на заваді економічному обігові. Якщо ст. 10 тлумачити системно з ч, 1 ст. 14 Закону, відповідно до якої правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню, то зникають підстави для існування норм про обхід закону.