48. Особливості відповідальності перевізника за договором міжнародного перевезення

 Ос­нов­ни­ми обов'яз­ка­ми перевізника за дого­вором міжна­род­но­го пе­ре­ве­зен­ня па­са­жи­ра є вчас­на до­став­ка па­са­жи­ра у пункт при­зна­чен­ня, а в разі пе­ре­ве­зен­ня ба­га­жу - вчас­на до­став­ка ба­га­жу із за­без­пе­чен­ням його збе­ре­жен­ня у пункт при­зна­чен­ня.

Ос­нов­ним об'єктом, за який відповідає перевізник під час паса­жирського пе­ре­ве­зен­ня, є життя і здо­ров'я па­са­жи­ра. Тому транс­портні кон­венції за­вжди вста­нов­лю­ють, що перевізник відповідає за збит­ки, пов'язані зі смер­тю, тілес­ним уш­код­жен­ням чи заподіянням будь-​якої іншої шкоди фізич­но­му чи психічному здо­ров'ю па­са­жи­ра в ре­зуль­таті події, яка мала місце або під час пе­ре­бу­ван­ня па­са­жи­ра в транс­порт­но­му засобі, або під час його посад­ки чи ви­сад­ки, а в де­я­ких ви­пад­ках - у зв'язку з за­ван­та­жен­ням або роз­ван­та­жен­ням ба­га­жу.

Перевізник втра­чає право на об­ме­жен­ня відповідаль­ності за смерть чи по­ра­нен­ня па­са­жи­ра, якщо шкоду заподіяно внаслідок наміру або грубої необе­реж­ності, са­мов­пев­не­ності перевізника, який усвідом­лю­вав заподіяння такої шкоди.

Транс­портні кон­венції вста­нов­лю­ють ви­пад­ки звільнен­ня пе­ревізника від відповідаль­ності за смерть чи по­ра­нен­ня па­са­жи­ра. Так, на ав­то­мобільно­му транс­порті перевізник звільняється від та­кої відповідаль­ності, якщо при­чи­ною події стали об­ста­ви­ни, яких перевізник, незва­жа­ю­чи на вжит­тя відповідних заходів, не міг уник­ну­ти і наслідкам яких він не міг запобігти. Перевізник звільняється від відповідаль­ності у тій мірі, в якій зби­ток виник з вини па­са­жи­ра чи в ре­зуль­таті такої його поведінки, яка не відповідає нор­мальній поведінці па­са­жи­ра (КАПП).

Залізниці звільня­ють­ся від відповідаль­ності за смерть і пора­нення па­са­жи­ра, якщо:

-                нещас­ний ви­па­док зумо­в­ле­ний при­чи­на­ми, що ви­хо­дять за межі залізнич­ної екс­плу­а­тації, і перевізник, незва­жа­ю­чи на вжит­тя всіх заходів за­сте­ре­жен­ня, не зміг уник­ну­ти його або відверну­ти його наслідки;

-                нещас­ний ви­па­док тра­пи­вся з вини па­са­жи­ра;

-                при­чи­ною нещас­но­го ви­пад­ку є поведінка третьої особи, і пе­ревізник, незва­жа­ю­чи на вжит­тя всіх заходів за­сте­ре­жен­ня, не зміг уник­ну­ти його або відвер­ну­ти його наслідки (згідно з положення­ми ЦІВ).

Повітря­ний перевізник у будь-​яко­му ви­пад­ку поз­бав­ляється відповідаль­ності, якщо до­ве­де, що ним було вжито всіх мож­ли­вих заходів для того, щоб уник­ну­ти шкоди, або немол­сливість вжит­тя таких заходів, або до­ве­де, що вина особи, яка за­зна­ла шкоди, була при­чи­ною цієї шкоди або спри­я­ла її на­стан­ню (стат­тя 20, 21 Вар­шавської кон­венції).

Морсь­кий перевізник повністю або част­ко­во уникає відпо­відаль­ності за смерть чи по­ра­нен­ня па­са­жи­ра, якщо до­ве­де, що саме вина чи нед­балість па­са­жи­ра стали при­чи­ною або спри­я­ли його смерті чи тілес­но­му уш­код­жен­ню (ст. 6 Афінської кон­венції).

На внутрішньо­му вод­но­му транс­порті перевізник повністю або част­ко­во звільняється від відповідаль­ності в тій мірі, в якій шкода ви­ник­ла з вини па­са­жи­ра чи в ре­зуль­таті такої його поведінки, яка не відповідає нор­мальній поведінці па­сал­си­ра. Перевізник також звільняється від відповідаль­ності, якщо шкоду заподіяно ядер­ним інци­ден­том, відповідальність за який по­кла­дається на опе­ра­то­ра ядер­ної уста­нов­ки (ст. 12 КППВ).

Перевізник також несе відповідальність за збе­ре­жен­ня бага­жу, ручної по­клажі, то­ва­ро­ба­га­жу та інших пред­метів, які пере­возить па­са­жир. У кон­венціях вста­нов­ле­но, що перевізник відповідає за збит­ки, пов'язані з по­в­но­го або част­ко­вою втра­тою ба­га­жу, а також з його пош­код­жен­ням з мо­мен­ту прий­нят­тя ба­гажу до пе­ре­ве­зен­ня і до мо­мен­ту його до­став­ки або здачі на зберігання.

Згідно з по­ло­жен­ня­ми УМПС, залізниці відповідають за прост­рочення в до­ставці ба­га­жу (то­ва­ро­ба­га­жу) і за шкоду, що ви­ник­ла внаслідок повної або част­ко­вої втра­ти чи пош­код­жен­ня ба­га­жу (то­варобагажу). Залізниці також відповідають за всі збит­ки, що мо­жуть ви­ник­ну­ти внаслідок втра­ти або несвоєчас­но­го пред'яв­лен­ня за при­зна­чен­ням су­провідних до­ку­ментів на то­ва­ро­ба­гаж. У будь-​яко­му разі, залізниця не по­вин­на відшко­до­ву­ва­ти збит­ки в більшій сумі, ніж за повної втра­ти ба­га­жу (то­ва­ро­ба­га­жу). Сума відшкоду­вання за повної або част­ко­вої втра­ти ба­га­жу не може пе­ре­ви­щу­ва­ти:

.

Повітря­ний перевізник у будь-​яко­му ви­пад­ку звільняється від відповідаль­ності, якщо до­ве­де, що ним було вжито всіх мож­ли­вих заходів для того, щоб уник­ну­ти шкоди, або немож­ливість вжит­тя таких заходів, або до­ве­де, що вина особи, яка за­зна­ла шкоди, була при­чи­ною цієї шкоди або спри­я­ла її на­стан­ню (ст. 21 Вар­шавсь­кої кон­венції).

Морсь­кий перевізник повністю або част­ко­во уникає відпові­дальності за втра­ту і пош­код­жен­ня ба­га­жу, якщо до­ве­де, що саме вина чи нед­балість па­са­жи­ра стали при­чи­ною або спри­я­ли втраті чи пош­код­жен­ню ба­га­жу. Морсь­кий перевізник також не відповідає за втра­ти і пош­код­жен­ня гро­шей, цінних паперів, золо­та, виробів із срібла, ко­штов­них речей, при­крас, творів ми­стецтва чи інших цінно­стей, окрім ви­падків, коли такі цінності були здані на зберігання перевізни­кові, який по­го­ди­вся зберігати їх у без­пеці (статті 5, 6 Афінської кон­венції).