49. Міжнародні грошові зобов’язання та міжнародні розрахункові правовідносини: загальна характеристика

Розрахункові відносини — це форма реалізації грошового зобов'язання в широкому розумінні слова, тобто вони націлені на припинення такого зобов'язання шляхом сплати певної грошової суми боржником кредитору. Грошове зобов'язання є юридичним фактом виникнення розрахункових відносин, яке в процесі функціонування відривається від своєї основи і набуває юридично са­мостійного характеру. АбоМіжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між суб’єктами міжнародної діяльності, що пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей і послуг у міжнародному обігу. Під грошовими зобов'язаннями у широкому розумінні слова розуміють зобов'язання, що випливають не тільки з цивільноправових угод, а й згідно з іншими підставами, зокрема, з майнових відносин, що ґрунтуються на владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, в тому числі податкових, фінансових та адміністративних відносин. Таким чином, підставою для виникнення грошового зобов'язання можуть бути не тільки приватно-правові, але й публічно-правові відносини.

Розрізняють низку форм міжнародних розрахунків, а саме такі: акредитиви, інкасо, авансові платежі, платіж на відкритий рахунок, банківський переказ, вексель, чек, пластикові картки. Міжнародні розрахунки регулюються національними нормативними та законодавчими актами, міжнародними законами, банківськими правилами та звичаями. Особливості міжнародних розрахунків такі: вони є об’єктом уніфікації, здійснюються в різних валютах, зазнають впливу валютних обмежень.

Інкасо — це банківська розрахункова операція, згідно якої банк за дорученням свого клієнта отримує на базі розрахункових документів суми, сплачені покупцем за відвантажені товари чи послуги, та зараховує ці кошти на рахунок клієнта в банку. Розрізняють документарне інкасо (інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами) та чисте (інкасо тільки фінансових документів).

Аванс — грошова сума або майнова цінність, що передається продавцеві покупцем до відвантаження товару чи навіть його виробництва в рахунок виконання зобов’язань за контрактом.

Платіж на відкритий рахунок — періодичні платежі покупця продавцю у встановлені строки. Контрагенти операції вводять відкриті рахунки, на яких обліковуються суми поточної заборгованості. Порядок розрахунків визначається угодою контрагентів операції, контроль за своєчасністю платежів здійснюють самі учасники угоди.

Банківський переказ — просте доручення комерційного банку своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму на прохання та за рахунок клієнта іноземному партнеру з зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми. У формі банківського переказу здійснюються оплата інкасо, авансові платежі, перерахунки тощо.

Чек — це письмова безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної суми власнику чека готівкою або в безготівковій формі.

50. Правовідносини по документарному акредитиву в міжнародному приватному праві

Застосування акредитива в міжнародних розрахунках регулюється спеціальними документами — Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, виданими Міжнародною торговою палатою у 1993 р. Документарний акредитив — грошове зобов’язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера на користь експортера.

Банк, що видає зобов’язання, повинен провести платіж експортеру (акцептувати його тратти) або забезпечити здійснення платежу (акцепт тратт) іншим банком. Це зобов’язання є умовним, тому що його реалізація пов’язана з виконанням експортером певних вимог (передусім з наданням у банк передбачених акредитивом документів, що підтверджують виконання всіх його умов).

Уніфіковані правила визначають документарний акредитив як угоду, в силу якої банк, що діє на прохання та на підставі інструкцій свого клієнта, повинен здійснити платіж третій особі або повинен оплатити, або акцептувати, або негоціювати (тобто купити або здійснити облік) тратти проти передбачених документів, якщо дотримані всі умови акредитива.

Розрахунки в формі документарних акредитивів більш характерні для угод, що передбачають платіж проти надання експортером документів (готівковий платіж) або отримання покупцем короткострокового (до 1 року) комерційного кредиту.

Правовідносини не нашла!!!!