1.9. Власне українська та іншомовна лексика офіційно-ділового стилю

Українська лексика за своїм походженням неоднорідна.

Лексика сучасної української мови складається з питомих слів та запозичених з інших мов. Питомими є слова, спільні для всіх індоєвропейських мов, наявні в усіх слов’янських мовах, спільносхіднослов’янські слова та власне українські слова, що виникли в період самостійного існування нашої мови.

Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, напр. віхола, людина, мрія.

В українську мову в різні періоди її існування входили й слова з інших мов. Одні іншомовні слова функціонують поряд зі своїми українськими відповідниками, а інші є представниками активного словника міжнаціонального спілкування.

Такими міжнародними словами є фінансові терміни та бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків та комп’ютерних систем, зовнішньої торгівлі, діловодства, наприклад: акцепт, тариф, гриф, кредит, дебет, маркетинг, менеджмент, біржа.

Для правильного застосування іншомовних слів необхідно:

• вживати іншомовні слова в тому разі, коли немає в українській мові потрібного відповідника;

• запозичене слово слід вживати правильно, відповідно до його значення (перевірте за словником!);

• не вживати в одному тексті власне українське слово та іншомовний відповідник.

1.10. Синоніми та пароніми в діловому мовленні

Правильне, точне вживання слова забезпечує належну передачу інформації. Це зобов’язує мовця добре знати мову, володіти її синонімічними багатствами.

Синоніми – це слова, що різні за звучанням, але мають тотожне значення або відрізняються відтінками значень.

Наприклад: аргумент – доказ – підстава – обґрунтування; дефект – вада, хиба, недолік, недоробка, упущення, брак, пошкодження

Володіти синонімічним багатством мови значить уміти:

• уникнути малозрозумілого, особливо іншомовного, слова;

• уникнути повторення того самого слова;

• знайти слово з певним забарвленням, відтінком у значенні;

• відшукати найвлучніше слово;

• якнайточніше висловити свою думку.

Тексти офіційно-ділового стилю вимагають однозначності, через це точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали й витлумачували той чи інший закон, наказ, договір, контракт та ін.

Серед слів нашої мови є досить багато таких, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксами, літерами в закінченні, префіксами, наявністю чи відсутністю частки –ся та ін. Це пароніми – слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Наприклад: ліцензія – ліценція; кампанія – компанія; адрес – адреса

На відміну від синонімів, які можуть заміняти одне одного, для паронімів така взаємозаміна неможлива. Щоб збагатити активний запас слів та правильно використовувати синоніми та пароніми, необхідно звертатися до відповідних словників.

1.11. Терміни та їх місце в діловому мовленні

У офіційно-ділових текстах використовуються слова двох типів – загальновживані та терміни. За своєю суттю вони різні: терміни в усіх мовах означають те саме поняття, а загальновживані слова в кожній мові мають свій набір значень. Порівняйте словосполучення: золота мить, золоті слова, золота людина, золоте сяйво і золотий паритет, золотий запас.

Золотий паритет – 1) вміст (вага) чистого золота в грошовій одиниці країни;

2) співвідношення двох грошових одиниць за вагою чистого золота, встановленого як золоте забезпечення.