Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dum.doc
Скачиваний:
88
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.08 Mб
Скачать

2.18. Написання в лапках і без лапок

Правила

Приклади

У лапки беруться:

1. Цитати

2. Слова, що їх не вважають за свої або що наводяться з відтінком зневаги, іронії, а також незвичні, застарілі слова.

3. Індивідуальні назви організацій, підприємств, наукових праць, журналів, газет, літературних творів тощо.

Без лапок пишуться:

1. Власні назви неумовного характеру

2. Власні складноскорочені назви

3. Назви телеграфних агентств

4. Назви шахт, марок машин, літаків і т. ін., позначені номером або складені з абревіатури та номера.

5. Назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними

6. Назви рослин, квітів, плодів

7. Назви книжок у бібліографічних списках

Завод “Арсенал”, банк “Аваль”, станція метро “Либідська”

Черкаська трикотажна фабрика

Промінвестбанк, Київенерго

Українське інформаційне агентство, агентство Франс Пресс

Шахта 1/1-біс, ВАЗ 2109

Форд, макінтош

антонівна (але у спеціальній літературі Антонівка), конвалія

Мушкетик Ю. – На брата брат. – К.: Спалах ЛТД, 1997.

Пунктуація

Пунктуація (від лат. punctum – крапка) – це система правил, які регулюють вживання розділових знаків у письмовому тексті, а також самі розділові знаки.

До найуживаніших розділових знаків належать: крапка, знак питання, знак оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, дужки, лапки і три крапки.

Розділові знаки використовуються для позначення в писемному мовленні (в реченні і тексті) меж смислових відрізків.

Розділові знаки поділяються на:

  1. видільні, які служать для виділення синтаксичної конструкції, позначення її меж у складі іншого синтаксичного цілого, - це лапки, дужки, дві коми, два тире, які виступають як єдиний парний знак;

  2. відокремлювальні, які служать для розмежування синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, предикативних частин складного речення та ін.). Вони вказують також на тип речення за емоційно-функціональною ознакою; крапка, три крапки, знак питання, знак оклику в кінці речення, кома, крапка з комою, двокрапка, тире в середині речення.

Постановка тих чи інших розділових знаків мотивується синтаксичними, смисловими та інтонаційними ознаками, але визначальним є синтаксичне членування писемної мови.

Вживання розділових знаків регулюється пунктуаційними правилами, які вказують на умови вибору розділового знаку.

2.19. Тире між підметом і присудком

В іменному складеному присудку дієслівна зв’язка є(теперішній час від дієслова бути) дуже часто випускається. Її відсутність у вимові позначається паузою, а на письмі – тире.

Тире ставиться

Тире не ставиться

Між підметом і присудком, якщо:

  1. підмет і присудок виражені іменником або кількісним числівником у формі називного відмінка: Праця людини – окраса і слава, праця людини безсмертя (Сим.). П’ять на п’ять – двадцять п’ять;

  2. обидва головні члени виражені неозначеною формою дієслова або один із них – іменник у називному відмінку: Боятися смерті – на світі не жити (Н. тв.). Найгірша помилка – вважати неминуче за доцільне (Під.);

  3. перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною формою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: Україна – то народ, а народи не вмирають, а живуть із рода в род (Мова).

Між підметом і присудком, якщо:

  1. підмет або присудок виражається займенником, прикметником або порядковим числівником: Я атеїст, що знає тільки Бога (Кул.);

  1. присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, неначе: Хоч дівка як сова, аби з другого села (Н. тв.);

  1. перед присудком стоїть заперечна частка не: Ні! Ні! Прийде не казарма, не цементовий коридор (Рильський).

Примітка.Для інтонаційного та стилістичного виділення присудка перед ним у всіх названих випадках може ставитися тире: Люди – прекрасні. Земля – мов казка, кращого сонця ніде нема (Сим.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]