3.11. Правопис частки не з різними частинами мови

Завдання . Написати разом або окремо.

Варіант 1. 1. Туман уже вкрив морську далечінь, але тут, в бухті, він був не/густий. 2. Микола вже був не/молодий хлопець, а чоловік з довгими вусами… 3. Ми не/лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна не/правди за собою. 4. Згода будує, а не/згода руйнує. 5. Прийдешнє осяває наші лиця, не/спокій творчий з вічністю єдна. 6. Людська не/доля будила не/розпач в мені, а бажання кращої долі, яснішої. 7. Не/легко бути людиною. 8. Для щирої душі, не/злого серця не треба красномовства, тільки правда. 9. Не/бійся правди, хоч яка гірка. 10. Школярі не/зчулися, коли вдарив дзвоник.

Варіант 2. 1. В лісі поночіє, але темрява не/густа, а прозора. 2. Харитон Шакула був чоловік вже не/молодий - літ під сорок. 3. Рушієм і мірою життя є добро, а не/зло, дружба, а не/ненависть і не/поневолення. 4. Кому власна батьківщина з малих літ не/дорога – той не/певна є людина. 5. Тільки той прожив не/марно, хто злу пішов наперекір. 6. На душі у мене тепло й гарно, що не/дарма я по землі ходив, що народився я на світ не/марно. 7. Я вас прошу мене належно зрозуміти; не/легко вгадує і око не/сліпе, чим вийдуть у житті такі чи інші діти. 8. Такої мови не/чувано в сій хаті досі. 9. Не/здужає Катерина, ледве, ледве дише.

Варіант 3. Не/скоримим навік хай квітує земля! 2. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не/один вік, похилився над Дніпром вже майже без гілля. 3. Іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов не/загойна рана. 4. Той ніколи не/доскочить слави, хто задля неї на землі живе. 5. Я не/навиджу рабства кайдани. 6. Дуби на горі шуміли тепер не/стихаючи. 7. Твої слова не/вмиті, потом не/погамовного труда, пролинуть не/потрібним льотом, не/залишаючи сліда. 8. Ніхто не/міряв серця глибочінь, ніхто не/знає меж його, ні краю. 9. Я не/не/здужаю нівроку… 10. Це заважає вам, турбує вас, тривожить, не/покоїть.

Варіант 4 .1. Прекрасні і не/вмирущі пісні склав наш народ на вічну пам’ять і не/меркнучу славу про свою багатовікову боротьбу. 2. Люблю співать, та тільки не/з/глухими. 3. Вітер не/самовито стугонів віконницями, гудів у комині. 4. Добре тому багатому: його люди знають, а зо мною зустрінуться – мов не/добачають. 5. Не/зважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно. 6. Сонце, ще не/сховане за хмари, пекло щедро. 7. Не/має мудріших слів, ніж народ, учитель; у нього кожне слово – це перлина, це праця, це натхнення, це людина. 8. Хочу, щоб ніколи, ніколи не/зачерствіло серце. 9. Мати не/покоїлася за здоров’я сина. 10. Рук не/здужаю здійняти, бо не їла й не/пила.

Варіант 5. 1. Те, що ви не/докували, я з синами докую. 2. Ми ніколи не/скаржилися, доля наша завжди була не/легка, але наша, наша, ні в кого не/позичена, не/дарована ніким, ні в кого не/просили, самі виривали власними руками і не/хочемо іншої, не/зміняємо на іншу. 3. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не/вмре, не/здобувши нового добра. 4. Глухо зітхали хвилі, білі чайки не/покоїлись над озером. 5. Як не/любити роботи розумної, праці, що дух веселить? 6. Де творчості не/має, там і життя нема. 7. Я не/люблю, коли лякають, соромляться, коли звикають, принижень несучи печаль. 8. Життя не/має ціни, а воля дорожча за життя. 9. І не всі теореми доведені, не/дочитані всі казки. 10. Мені поля задумливо шептали свої ніким не/співані пісні.

Варіант 6. 1. Хто не/жив посеред бурі, той ціни не/знає силі, той не/знає, як людині боротьба і праця милі. 2. Хто голоду не/знав, не/звідав спраги, не/знатиме, який у хліба смак. 3. Страшнішої не/має сліпоти, як сліпота духовна. 4. Не/зчувся – літо проминуло. 5. Вітерець з моря не/покоїв собою оте віковічне, ніким не/займане каміння. 7. Не/гріє сонце на чужині. 8. Купець той багато не/правди робив: мірявши – не/домірював, важивши – не/доважував, дурив людей. 9. Всі, не/дослухавши розмови, не/договоривши слів, попливли до гурту. 10. От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, не/доїдає й не/досипає.

Варіант 7. 1. Не/має пісні без любові, не/має пісні без труда. 2. Засмалені матроси співають на палубі про не/відкриті ще землі, про зелені тропічні країни. 3. Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над не/міряним степом. 4. Червоні маки! Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким не/засіяні, але радуючи всіх. 5. А я, молоденька, вже горя зазнала, вечороньки не/доїла, нічки не/доспала. 6. Меншої доньки генеральша не/долюблювала. 7. Не/женися на багатій, бо вижене з хати, не/женися на убогій, бо не/будеш спати.8. Хто розуму не/має, тому й коваль не/вкує. 9. А всі оті будовані і не/збудовані твої кораблі, вони всі попереду. 10. Нема полону й рабства для душі, не/скутої нікчемним страхом смерті.

Варіант 8. 1. На світанку Псел якийсь дрімотний, ніби не/доспав за коротку ніч. 2. Сивий туман пливе над рікою, не/охоче залишаючи ті зелені, круті береги. 3. Пам’ятатимеш не для пам’яті, а для чогось того не/буденного. 4.Маленьке – не/смішне, адже мале і зерно, що силу велетням і геніям несе. 5. Треба було перейти рівне, не/заросле й не/закрите нічим місце, щоб опинитися в комишах. 6. Він з великою мужністю визволяв з не/волі всіх, кого спіткала гірка доля. 7. У боях з не/проханими гостями він був надзвичайно хоробрий. 8. Ім’я його як ватажка оточене було ореолом не/здоланного, і тому вороги боялися його. 9.Сірко був зовсім не/письменний, але мав великий природний дар полководця. 10. Я сам перед тебе, лиш кінь підо мною. І у серці не/стерпнії болі.

Варіант 9. 1. Кров людська – не/водиця, проливати не/годиться. 2. Високо в небі іскрилось сонце, залишки сірих хмар відпливали не/помітно на північ. 3. Є у людини щось від птиці: збирається в не/звіданий політ. 4. Не/мислима справа говорити про любов замість того, щоб учити любити. 5. Все, про що думав зараз Черниш, не/минуче пов’язувалось з Ясногорською. 6. Козаков по собі знав, як не/безпека змінює людину. 7. Нас учили стрічати не/годи та шукати воду. 9. І ось ідуть тепер вони день за днем назустріч не/відомій Каховці. 10. Крізь густий туман ми помітили не/ясні ознаки берега.

Варіант 10. 1. Орлюк і Уляна зупинились перед не/великим столом. 2.Не/одрадне життя Мотрине. 3. Це людина не/обмеженої мужності, не/похитної принциповості. 4. Українська авторка створює не/традиційну драму про кохання, а складний філософський твір. 5. З’явившись на рубежі двох століть, ця творчість стала не/перевершеною в українській літературі. 6. Хліб – не/одмінний учасник усіх наших звичаїв та обрядів. 7. Не/пошана до хліба вважалася моральним зубожінням. 8. Не/переможним є все, що роджене для творчості, для радості і цвітіння. 9. Не/вмирущим є все, що здібне любити. 10. Я замислююсь, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси…

Варіант 11. 1. Все нам здавалося таємничим, не/знайомим. 2. Не/велика Джерина пасіка була огороджена тином і обставлена од півночі очеретом. 3. Кажуть, отим товстелезним дубам не/мало – не/багато сотні літ. 4. Одне, що в батька було не/красиве, - одяг. Ну такий носив одяг не/гарний, убогий, не/наче не/люди зухвалі, аби зневажити образ людини… 5. Ти захищений її ласкою від будь-яких не/гараздів у цілому світі. 6. Мамина любов уся до краплі залишалась нам із Василем, моїм не/щасним глухонімим братом. 7. Не/ подалік радісно й велично літали журавлі над молодими травами. 8. Люди самі себе вигнали з раю лугів і лісів, согрішивши єдиний раз, але не/поправно. 9. Це не/вдоволення мало бути стимулом до безперервного пізнання. 10. Завжди бажатиму осягнути не/досяжне і через те, що не/досяжного, а саме єгипетських пірамід, ніколи не/побачу, не/матиму ніколи спокою.

Варіант 12. 1. Вечірні зорі, що дивились із безмежної космічної далини, з царства інших світів та інших, не/відомих і не/досяжних, загадкових країв. 2. Жовтий ряст має силу не/абияку: здоров’я людям повертає, втрачені усмішки на обличчях засвічує… 3. Веселим сміхом полинула не/стримна юність природи – весна. 4. Гілля похитує там вгорі вітрець, не/помітний тут, в долині, і не/устанним тихим шумом наповнює ліс. 5. Все це, не/приглушене, не/перебите крикливим голосом чоловіка, промовляє так виразно, так не/звичайно вимовно усій моїй істоті. 6. З його, наче звичним і не/звичним ім’ям починаю день. 7. Відчув широкий і не/озорий світ… 8. Не/сходимі, не/зміряні не/трі. 9. Не/легкий був до волі шлях. 10. Видатний учений довго й наполегливо йде до свого відкриття, йде не/повторними шляхами.

Варіант 13. 1. О, не/один нащадок Прометея блискучу іскру з неба здобував. 2. Такий поет, як Шевченко, не/одним українцям рідний. 3. Він був поетом, якого ми до того не/мали; поетом для всіх, поетом гноблених, але не/скорених. 4. В тій не/великій книжці, що ім’я їй «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній – не/вольницький поклик до помсти й порив до свободи. 5. Тут не/можливо не/згадати слів Франка, які визначають суть поезії Шевченка. 6. Сини мої не/великі, не/розумні діти, хто вас щиро без матері привітає в світі? 7. В не/волі виріс між чужими, і, не/оплаканий своїми, в не/волі плачучи, умру…8. Якщо тобою не/вдоволені вчителі, ти теж повинен бути не/вдоволений собою. 9. Розумний не/подивує, а дурний не/побачить. 10. Не/знання є безсилля.

Варіант 14. 1. Учителі з учнями не/повинні поводиться ні гордо, ні фамільярно. 2. Перше породжує не/нависть до них, друге – презирство. 3. Собор – не тільки не/перевершений пам’ятник старовинної архітектури, а й меморіал воїнської слави наших предків. 4. Не/ук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою. 5. А мати не/прийшла на бій випроваджати, і серце іноді не/вільно защемить. 6. Через деякий час трапився не/дорід: нічим людям сіяти. 7. Не/добрий, не/праведний вчинок нікуди не/дівається, а лишається на нашій душі, справляє на неї не/гативний вплив. 8. Не/гідні вчинки, «малюють» темні фарби, любов випромінює срібне сяйво. 9. Які ми не/обережні: злякали ящірку. 10. Не/рухомо в мертвій тиші степ не/займаний стояв.

Варіант 15. 1. Не/дописаний мною лист лежав на столі. 2. Пролісок – квітка ніжна, але смілива й не/терпляча. 3. Все затоплює, все захоплює, все вкриває, не/відступний, швидкий барвінок. 4. Село тоді було не/величке – з півсотні дворів, - та люди не/здавалися ворогам, бо краще смерть, ніж рабство. 5. Один у нас Бог, і однією, не/роздільною любов’ю славімо його. 6. Не/вдовзі досвіткове помешкання освітлювалося живими зайчиками – спалахували сухі дрівцята. 7. Не/позичали нікому з дому хліб, коли вперше йшли сіяти, бо не/вродить. 8. Не/мало дитячих пісень, приспівок та віршиків зазнало їх власного творчого втручання. 9. Пісня «Ще не вмерла Україна» захоплювала все більші кола українців, не/легально проникала в межі царської імперії, де була заборонена. 10. Ми, буває, прощаєм не/точні слова та не/точність у слові ніколи.