2.26. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях

Кома ставиться

Кома не ставиться

1. На межі головної і підрядної частини:

а) підрядна частина відділяється від головної незалежно від її позиції в реченні (на початку, всередині, в кінці): Як хочеш від людей шанобу , любов і гнів бери у путь (Рил.).

б) неповні підрядні порівняльні речення, що приєднуються до головного сполучниками як, які, мов, немов, ніби,відділяються від нього: Жили ми з тобою, як голубів пара, тепер розійшлися, як чорная хмара (Н. п.).

2. Якщо підрядна частина поєднується з головною складеними сполучниками тому що, в міру того як, через те що, завдяки тому що та ін., то кома ставиться або перед усім сполучником, або всередині його: Бузок розпустився, так що закрив вікно. Бузок розпустився так, що закрив вікно.

3. Якщо в складнопідрядному реченні знаходяться поруч два підрядні сполучники або сполучник сурядності й підрядності, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли вони стосуються різних підрядних частин речення: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Малишко).

1. У складнопідрядному реченні між однорідними підрядними реченнями, якщо вони з’єднані неповторюваним сурядним сполучником: Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха набирався (Гл.).

2. Якщо підрядна частина речення виражена одним відносним словом або словосполученням, то вона від головної не відділяється: Не можу знати хто.

3. Якщо після головної частини перед сполучним словом або словосполучником є частка не чи повторюваний сполучник сурядності, тоді підрядна частина не відділяється комою від головної : Мене завжди цікавило не що він пише, а як він це робить.

Тире ставиться

Крапка з комою ставиться

Між головною і підрядною частиною для інтонаційного та смислового виділення, протиставлення підрядної частини: Хто спить, хто не спить – покорись темній силі (Укр.).

Між поширеними підрядними реченнями, не з’єднаними між собою сурядними сполучниками: Я любив їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха (Н.-Лев.).

Кома ставиться

Крапка з комою ставиться

Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі, Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Приходько).

Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Шевченко).

Двокрапка ставиться

Тире ставиться

У безсполучниковому реченні:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої частини: У всякого своя доля І свій шлях широкий: той мурує, той руйнує... (Шевченко);

б) якщо друга частина вказує на причину дії першої частини (між частинами можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: Твоя мова – співучий струмок (Тичина).

У безсполучниковому реченні:

а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється: На годину спізнишся – за рік не доженеш (Н. тв.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Шевченко);

в) якщо в першій частині вказується на час або умову, при якій відбувається дія в другій частині: У товаристві лад – усяк тому радіє (Глібов);

г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що йде мова в першій частині: Грім гримить – земля тремтить (Мирний);

д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно – заспівали скрипки (Тичина).