2.9. Правопис складних іменників

Правила

Приклад

Разом пишуться:

Складні іменники, утворені поєднанням за допомогою сполучного звука двох або кількох основ

1. іменникового та дієслівного походження;

2. прикметникової та іменникової;

3. двох іменникових основ (але людино-день);

4. іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження;

5. дієслова в наказовій формі та іменника;

6. кількісного числівника у формі родового відмінка та іменника;

7. іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-;

8. іменники, утворені з трьох і більше основ;

9. складноскорочені слова та з першою частиною: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, газо-, гідро-, мікро-, макро-, мото-, радіо- соціо-, супер-, теле-, фото-.

Через дефіс:

1. Іменники, що означають протилежні за змістом поняття:

- в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом;

- означають спеціальність, державні посади, військові, наукові звання;

- складні одиниці виміру.

2. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, обер- та зпів-перед власною назвою.

3. Іншомовні назви проміжних сторін світу.

4. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова.

5. Перша частина складного слова, коли далі йде слово з такою ж другою частиною.

лісосплав, тепловоз

чорнозем, білоус

лісостеп, трудодень

радіокомітет, велотрек

горицвіт, перекотиполе

стоп’ятдесятиріччя, двадцятитонка

півогірка, пів’яблука, напівавтомат

світловодолікування, автомотогурток

Промінвестбанк, міськрада, фототелеграф, радіологічний

найм-здавання, купівля-продаж

блок-система, дизель-мотор, крекінг-процес

бухгалтер-економіст, прем’єр-міністр, генерал-лейтенант

кіловат-година, тонно-кілометр, людино-день

віце-президент, екс-чемпіон, міні-футбол

пів-Європи, пів-Києва

норд-вест

б-ка (бібліотека), вид-во (видавництво), ін-т (інститут)

радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції

-а і -я

-у і -ю

1. Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, Андрія, Франка.

2. Назви предметів: портфеля, стола, гвинта.

3. Назви населених пунктів:

Воронежа, Житомира, Лондона

4. Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності –ов, -ев(єв), -ин, -їн:

Дністра, Дінця, Псла, Тетієва, Києва, Чигирина

5. Назви мір довжини, ваги, часу:

грама, місяця, процента

6. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини:

атома, сегмента

7. Українські за походженням суфіксальні слова-терміни:

відмінка, чисельника

1. Назви речовин маси, матеріалу:

льоду, кисню (але хліба)

2. Назва речовини. Збірні поняття:

капіталу, кодексу, тексту

3. Назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення –у:

Кривого Рогу, Красного Лиману

4. Назва річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім зазначених на –а, -я):

Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу

5. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин:

вокзалу, метрополітену, поверху

6. Назви установ, закладів, організацій:

інституту, комітету

7. Більшість слів із значенням місця і простору:

абзацу, майдану, краю

8. Явища природи: землетрусу, вітру, туману.

9. Назви почуттів: болю, гніву, страху

10. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ, суспільного життя, загальних та абстрактних понять:

винятку, ідеалу, експорту, інтересу, принципу

11. Терміни іншомовного походження, що означають хімічні або фізичні процеси, частину площі і т. ін.:

аналізу, імпульсу, синтезу

12. Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот):

водопроводу, живопису, родоводу

13. Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот):

випадку, прибутку, успіху