Задача 2

Рубах, відбувши покарання повернувся додому і в сварці вбив свою дружину. Враховуючи те, що Рубах не усвідомлював своїх дій внаслідок тимчасового розладу душевної діяльності, слідчий направив кримінальну справу до суду для застосування примусових заходів медичного характеру Але суд не погодився зі слідчим і засудив Рубаха за ч. 2 п.7 ст. 115 КК до 14 років позбавлення волі. Прокурор опротестував це рішення.

Чи є примусові заходи медичного впливу видом покарання? В чому відмінність покарання від інших видів державного примусу?

Задача 3

Неповнолітнього Коломійця за крадіжку магнітофона, викраденого шляхом проникнення в приміщення магазину, засуджено за ч. З ст.185 КК до чотирьох років позбавлення волі з відбуттям покарання у ВТК загального режиму. Адвокат засудженого оскаржив вирок, тому що засуджений скоїв злочин вперше, за місцем проживання і в училищі характеризується позитивно, в скоєному щиро розкаявся, викрадене повернув.

Чи підлягає скарга адвоката задоволенню?

Задача 4

Вознюка засуджено до довічного позбавлення волі за умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Злочин учинено удень, коли йому виповнилося 18 років.

Чи правомірний вирок суду?

МОДУЛЬ 4. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ; СУДИМІСТЬ; ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ; ОСОБЛИВОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ; ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Тема 1.17. Призначення покарання (4 години)

1. Принципи та загальні засади призначення покарання у кримінальному праві України.

2. Обставини, які пом’якшують й обтяжують покарання; їх значення для призначення покарання.

3. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

4. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

5. Призначення покарання за сукупністю вироків.

6. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.

Література: [1 ]; [2 ]; [ 6]; [9 ]; [12 ]; [13 ]; [ 17]; [28 ]; [38 ]; [42 ]; [124 ]; [ 125].

Задача 1

Демченко був затриманий за крадіжку майна (ч.1 ст. 185 КК). Під час слідства було встановлено, що перед цим злочином він вчинив злісне хуліганство (ч. 3 ст. 296 КК). Суд за ч.1 с. 185 КК призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1,5 роки, а за ч. 3 ст. 296 КК – 4,5 роки позбавлення волі.

Вкажіть, яку остаточну міру покарання може призначити суд, застосовуючи принцип складання покарань за сукупністю злочинів.

Відповідь:

Принцип складання покарань згідно зі ст. 70 наочно викреслює покарання винного за кожен з вчинених ним зло­чинів. Складання покарань, призначених за окремі злочини, може бути повним або частковим, але в будь-якому разі остаточне покарання повинно бути більш суворим, ніж будь-яке з призначених окремо. При повному складанні остаточне покарання за сукупністю дорівнює сумі покарань, що складаються: при частковому — до більш суво­рого покарання, призначеного за один зі злочинів, приєдну­ється частина покарання, призначеного за інший злочин.

Складання покарань обмежене в ч. 2 ст. 70 певними межами. Остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання, тобто воно не може перевищу­вати вищої межі більш суворої санкції. Тому, якщо суд призначив Демченко за ч. 1 ст. 185 покарання у виді 1,5 року по­збавлення волі, а за ч. З ст. 296 — у виді 4,5 років позбавлення волі, то відповідно до принципу часткового складан­ня, а саме: до 4,5 років позбавлення волі суд може приєднати тільки півроку позбавлення волі з покарання, призначеного за ч. 1 ст. 185, і визначити покарання — п'ять років позбавлення волі, тоб­то в межах максимуму санкції ч. З ст. 296 КК.