Зміст ландшафтної архітектури і дизайну

Ландшафтна архітектура має спільні риси з територіальним плануванням. Завданням обох цих форм науково-практичної діяльності є раціональне впорядкування території й обом їм властиве функціональне розуміння ландшафту. Однак якщо територіальне планування тримає у своєму полі зору усі функції, які певна територія має виконувати, то ландшафтна архітектура зосереджується головним чином на естетичних функціях ландшафту. Таким чином, у ландшафтній архітектурі функціональне розуміння ландшафту полягає у тому, що його окремі елементи та властивості виконують, чи потенційно можуть виконувати, певні естетичні функції – наприклад перспективи, заднього та переднього плану ландшафту, точки його розкриття тощо. Завдання ландшафтного архітектора та дизайнера полягає у підкресленні цих функцій ландшафту, їх впорядкуванні у просторову цілісність. Плануючи організацію простору, ландшафтний архітектор і дизайнер передусім намагаються пов’язати окремі елементи ландшафту в їх цілісну візуальну композицію.

Цим головним завданням визначається територіальний масштаб, в якому працюють ландшафтні архітектори та дизайнери. Оскільки візуальне сприйняття ландшафту людиною обмежене певними просторовими рамками (див. § 6.2), то об’єктами ландшафтної архітектури є ландшафтні комплекси, які людина здатна безпосередньо сприйняти органами своїх чуттів. Отже ландшафтні комплекси регіонального рангу є об’єктами територіального планування, а засоби ландшафтної архітектури знаходять при цьому обмежене використання. Натомість ландшафтні комплекси локального рівня та їх територіальні поєднання, які людина здатна охопити зором та іншими органами чуттів, є основним об’єктом ландшафтної архітектури. Ландшафтний дизайн своїм об’єктом має окремі невеликі за розміром територіальні елементи ландшафту, які за своїм розміром спів ставні з геотопами, підурочищами, мікрогеохорами або їх візуально цілісними частинами.

Таким чином, співвідношенням ландшафтного планування, ландшафтної архітектури та ландшафтного дизайну з територіальними рівнями аналізу ландшафту має такий вигляд: ландшафтного планування здійснюється переважно на регіональному та локальному рівнях аналізу ландшафту (див. табл. 14 і § 8.1), ландшафтна архітектура – на локальному, а ландшафтний дизайн – на рівні окремих територіальних одиниць ландшафту найнижчого рангу.

Ландшафтна архітектура та ландшафтний дизайн являють собою дві різні форми ландшафтно-архітектурної діяльності. Вони відрізняються між собою не тільки просторовим масштабом своїх об’єктів, але й засобами здійснення відповідних проектів, специфікою завдань, які ними вирішуються. Загалом ландшафтній архітектурі властивий більш комплексний підхід до впорядкування території. Поряд з естетичними критеріями, вона враховує також господарське використання ландшафтів, їх природно-ресурсний потенціал, стійкість ландшафтів до антропогенних навантажень, потреби в охороні та збагаченні рослинного і тваринного світу тощо. Ландшафтний дизайн вирішує переважно естетичні питання організації невеликих за розміром територіальних ділянок ландшафту – подвір'я, міського скверу, окремого газону тощо. При цьому приймаються до уваги не тільки суто естетичні якості простору, а й закономірності взаємодії між собою компонентів ландшафту. Це пов'язано з тим, що створений ландшафтним дизайнером антропогенний ландшафтний комплекс (наприклад, сквер, альпійська гірка тощо) повинен бути не тільки естетично привабливим, але й довговічним. Так, не буде довго існувати сквер, якщо в ньому на піщаних дерново-підзолистих ґрунтах ландшафтний дизайнер насадив клени та каштани. Ці дерева тут просто не приживуться й дуже швидко весь створений комплекс зруйнується.