- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
Цим головним завданням визначається територіальний масштаб, в якому працюють ландшафтні архітектори та дизайнери. Оскільки візуальне сприйняття ландшафту людиною обмежене певними просторовими рамками (див. § 6.2), то об’єктами ландшафтної архітектури є ландшафтні комплекси, які людина здатна безпосередньо сприйняти органами своїх чуттів. Отже ландшафтні комплекси регіонального рангу є об’єктами територіального планування, а засоби ландшафтної архітектури знаходять при цьому обмежене використання. Натомість ландшафтні комплекси локального рівня та їх територіальні поєднання, які людина здатна охопити зором та іншими органами чуттів, є основним об’єктом ландшафтної архітектури. Ландшафтний дизайн своїм об’єктом має окремі невеликі за розміром територіальні елементи ландшафту, які за своїм розміром спів ставні з геотопами, підурочищами, мікрогеохорами або їх візуально цілісними частинами.
Таким чином, співвідношенням ландшафтного планування, ландшафтної архітектури та ландшафтного дизайну з територіальними рівнями аналізу ландшафту має такий вигляд: ландшафтного планування здійснюється переважно на регіональному та локальному рівнях аналізу ландшафту (див. табл. 14 і § 8.1), ландшафтна архітектура – на локальному, а ландшафтний дизайн – на рівні окремих територіальних одиниць ландшафту найнижчого рангу.
Ландшафтна архітектура та ландшафтний дизайн являють собою дві різні форми ландшафтно-архітектурної діяльності. Вони відрізняються між собою не тільки просторовим масштабом своїх об’єктів, але й засобами здійснення відповідних проектів, специфікою завдань, які ними вирішуються. Загалом ландшафтній архітектурі властивий більш комплексний підхід до впорядкування території. Поряд з естетичними критеріями, вона враховує також господарське використання ландшафтів, їх природно-ресурсний потенціал, стійкість ландшафтів до антропогенних навантажень, потреби в охороні та збагаченні рослинного і тваринного світу тощо. Ландшафтний дизайн вирішує переважно естетичні питання організації невеликих за розміром територіальних ділянок ландшафту – подвір'я, міського скверу, окремого газону тощо. При цьому приймаються до уваги не тільки суто естетичні якості простору, а й закономірності взаємодії між собою компонентів ландшафту. Це пов'язано з тим, що створений ландшафтним дизайнером антропогенний ландшафтний комплекс (наприклад, сквер, альпійська гірка тощо) повинен бути не тільки естетично привабливим, але й довговічним. Так, не буде довго існувати сквер, якщо в ньому на піщаних дерново-підзолистих ґрунтах ландшафтний дизайнер насадив клени та каштани. Ці дерева тут просто не приживуться й дуже швидко весь створений комплекс зруйнується.
