Я

Предмети ландшафтознавства

кщо у понятті об’єкту науки принциповим є його реальність, тобто незалежність від суб’єкту, який цю реальність пізнає, то у понятті предмету науки відображається її відношення до об’єкта, тобто ті його конкретні виміри й аспекти, пізнання яких ставиться даною наукою за мету. Це, зокрема, означає, що один і той самий об’єкт може вивчатися декількома науками, кожна з яких акцентує на певних вимірах цього об’єкту й спирається при їх пізнанні на свої наукові уявлення (концепції, положення, моделі тощо).

Ландшафт, як об’єкт наукового пізнання, не є виключенням – він є спільним об’єктом, який вивчає декілька наук – ландшафтознавство, ландшафтна екологія, ландшафтна архітектура та ін. Маючи спільний загальний об’єкт досліджень (ландшафт), ці науки відрізняються за своїм предметом – тобто за тим, як дана наука уявляє об’єктивний зміст ландшафту, його устрій, розвиток, цінності та значення.

Отже, предмет науки є своєрідним відображенням її об’єкту. Це відображення має різні форми – теоретичну, методологічну, методичну, прикладну. Відповідно, вирізняються різні предмети ландшафтознавства – теоретичний предмет як наукове відображення його об’єктів (ландшафтних комплексів та інших); методологічний предмет як відображення усього процесу пізнання цих об’єктів; методичний предмет – відображення окремих засобів (методів та техніки) наукового ландшафтознавчого пізнання; прикладний предмет як відображення уявлень і методів ландшафтознавства з практичного використання наукових знань про ландшафти.

Між об’єктом науки та її предметом немає прірви й з розвитком науки вони можуть переходити один в одного. Так, певні предмети ландшафтознавства на новому циклі наукового дослідження можуть набути ролі його об’єкта. Їх вивчення з нових позицій дає змогу виявити нові його грані та властивості. А ці одержані знання стають новим предметом ландшафтознавства.

М

Суб’єкти ландшафтознавства

іж об’єктами і предметами ландшафтознавства існують зв’язки і складні взаємні переходи. Ланкою, що пов’язує їх, є суб’єкти ландшафтознавства. Суб’єктами певної науки є окремі дослідники, їх колективи і наукові школи, які вивчають свій об’єкт з певних наукових позицій і відповідними їм методами. Саме завдяки їх діяльності з об’єкту науки виокремлюється її предмет. Адже у ньому відображується певне відношення до об’єкта. Це відношення не виникає само собою, а формується певним суб’єктом – науковцем чи їх певною спільнотою, об’єднаною спільними науковим баченням ландшафту.

Складність і багатогранність ландшафту, різноманіття форм його прояву зумовлюють й відповідні риси його наукового пізнання. Воно вимагає висвітлення різних ракурсів ландшафту, його дослідження під різними кутами зору, різними методами. Практично це знаходить вираз у тому, що дослідження ландшафту виконується різними науковими колективами і в межах декількох наукових шкіл ландшафтознавства. Одна наукова школа відрізняється від іншої науковими уявленнями, на основі яких її представники (окремі науковці і їх колективи) формують предмети своїх досліджень і вивчають їх. Ці уявлення можуть доволі істотно відрізнятися, й в результаті різні наукові школи висвітлюють загальний об’єкт ландшафтознавства з його різних ракурсів, виявляють його різні сторони та властивості.

Від суб’єктів ландшафтознавства слід відрізняти суб’єкти ландшафту. Якщо суб’єктами ландшафтознавства є люди і людські колективи, які працюють над розбудовою цієї науки, то суб’єктом ландшафту є певне джерело активності в ньому, яке своєю матеріальною чи духовною діяльністю освоює ландшафт. Суб’єктом ландшафту є не тільки люди та їх спільноти, які розглядають ландшафт як об’єкт своєї діяльності, а й інші живі організми (рослини, тварини їх популяції та угруповання), які сприймають ландшафт як арену свого існування. З точки зору різних суб’єктів ландшафту він виглядає і використовується по-різному.