- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
Поняття природокористування є дуже об'ємним й охоплює різноманітні питання, що стосуються використання людиною природних ресурсів і умов, її впливу на природне середовище та його компоненти тощо. Тривалий час природокористування здійснювалось певною мірою стихійно, з чим були й лишаються пов’язаними негативні для природи та людини наслідки. Тому в наш час природокористування здійснюється не хаотично, а ретельно планується. На практиці це планування знаходить вираз в обґрунтуванні та реалізації певних проектів природокористування. Отже, природокористування розглядається не тільки як процес використання людиною можливостей природи, а й як об'єкт планування, проектування і менеджменту (управління).
Проекти і плани природокористування мають забезпечити його раціональність. У зв'язку із цим важливим є поняття раціонального природокористування. Ним є діяльність, спрямована на розважливе використання природних ресурсів, ефективний режим їхнього відтворення, запобігання або послаблення можливих негативних наслідків. Воно передбачає науково обґрунтоване освоєння, охорону, відновлення та перетворення природних умов і ресурсів. Раціональне природокористування – це високоефективне господарювання, що не призводить до змін ландшафтів, які пов'язані із ризиками для людини, її господарства, живим організмам та їх спільнотам.
Щоби досягти раціонального природокористування, його проекти та схеми мають бути ретельно обґрунтовані й враховувати складні взаємозв’язки між компонентами географічного середовища та між ним і різними формами людської діяльності. Досвід по-компонентного обґрунтування цих проектів, засвідчив недосконалість і обмеженість такого підходу. Тому з 1970-их рр. проектувальники звернулись до концепції ландшафту, на основі якої можливе комплексне обґрунтування використання та охорони її ресурсів.
Обґрунтування природокористування, в основі якого лежать теоретичні положенні, наукові підходи та методи ландшафтознавства, одержало у науці різні назви – геоекологічне (О. Гавриленко, П. Шищенко, ), ландшафтно-екологічне (М. Гродзинський та чеські географи), ландшафтне (львівська школа ландшафтознавства) обґрунтування проектів природокористування. Попри відмінностей у назвах, дослідники поділяють спільні погляди щодо змісту, загальної структури та основні завдання обґрунтування раціонального природокористування, яке виконується на науковій ландшафтознавчій основі. Уявлення про його зміст дає рис. 58.
Рисунок 58. Узагальнена схема досліджень геоекологічного обґрунтування територіальних схем і проектів природокористування21
Ландшафтне обґрунтування територіальних схем і проектів природокористування полягає в оптимізації структурно-функціональної організації території, яке ґрунтується на аналізі територіальних структур ландшафту, функціональної типології ландшафтних комплексів, їх оцінці їх стійкості і прогнозуванні можливих змін при різних сценаріях і варіантах природокористування.
Територіальними об’єктами ландшафтного обґрунтування природокористування виступають природно-технічні системи (геотехсистеми). Під ними розуміють територіальний комплекс, що складається з технічної та природної підсистем, які об’єднані людиною в інтересах виконання тих чи інших соціально-економічних завдань (В. Преображенський, Т. Александрова та ін.). Обов’язковою складовою геотехсистем є їх блок керування. основу цього блоку складає людина чи група людей, які відповідними засобами (у тому числі геоінформаційних технологій) здійснюють регулювання технічних пристроїв у їх взаємодії з природними елементами геотехсистеми. Завдяки наявності у своїй структурі блока керування, геотехсистеми відрізняються від антропогенних ландшафтів (див. § 7.7), які такого блоку не мають й лише містять певні компоненти, докорінно змінені людиною. Схема геотехсистеми наведена на рис. 59.
Рисунок 59. Принципова схема геотехсистеми22:
1 – природні елементи; 2 – технічні елементи; 3 – технічні пристрої; 4 – блок управління; 5 – керований блок системи; 6 – взаємозв'язки між компонентами геотехсистеми; 7 – зв’язки із зовнішнім середовищем.
За основними функціями, які виконують геотехсистеми, їх подялють на різні типи – промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські, рекреаційні, природоохоронні та інші. Ландшафтне обґрунтування проектів природокористування й полягає у проектуванні геотехсистем, які мають ефективно виконувати свої функції, серед яких особливе значення має природоохоронна. Для цього необхідне визначення найбільш раціональних параметрів технічних споруд і співвідношення між ними і природними елементами геотехсистеми, що має на меті підтримку як технічних споруд, так і природного середовища у бажаному для людини стані.
При проектуванні природно-технічних геосистем можливі дві ситуації - нормативна та дослідницька. В першому випадку інженерні споруди створюються за типовими проектами, які є прийнятними для даних фізико-географічних умов. Натомість дослідницька ситуація виникає при проектуванні нових, унікальних об'єктів, які не мають аналогів. У зв'язку з цим з'являється необхідність виявити характер взаємозв'язків між цими об'єктами і ландшафтними комплексами, розробити моделі майбутніх природно-господарських територіальних систем та відповідні ним програми досліджень та норми природокористування.
Здебільшого в межах значних за площею регіонів (наприклад, в адміністративному районі, області, басейнах великих і середніх річок, приміських зон тощо) поширено декілька геотехсистем різного функціонального призначення. Так, приміські зони навколо великих міст фактично являють собою не одну геотехсистему, а їх складний комплекс. Тут взаємодіють між собою такі геотехсистеми, як рекреаційні, водогосподарські, транспортна, сільсько- та лісогосподарські, природоохоронні та ін. Тому важливе завдання ландшафтного обґрунтування проектів природокористування таких регіонів полягає в несуперечливому й безпечному для природного середовища територіальному поєднанні геотехсистем різного функціонального призначення. Для цього особливе ефективним є ландшафтно-функціональне районування території.
Ландшафтне обґрунтування проектів природокористування можна розглядати як своєрідну форму екологічного менеджменту територій, оскільки завдяки ньому забезпечується управління територій, на який складається проект використання їх природних умов і ресурсів. Тому загальні принципи геоекологічного менеджменту, розглянуті в § 8.2, є також принципами, на основі яких здійснюється ландшафтне обґрунтування природокористування. Ці принципи вимагають врахування відповідних особливостей як самого процесу проектування. так і властивостей ландшафтів, які мають бути враховані. Ці зв’язки ілюструє рис. 60.
Рисунок 60. Зв'язок геоекологічних принципів проектування із властивостями природних та інтегральних геосистем23
Як видно з рис. 60, схеми та проекти природокористування повинні бути обґрунтовані з точки зору відповідності функціональної організації території (тобто її поділу на частини, які виконують певні функції – природоохоронну, сільськогосподарську тощо) територіальній організації ландшафтів. При цьому важливо враховувати те, що соціально-економічні функції ландшафту задаються суспільними цілями, виконання яких покладається саме на ландшафт, а можливість їх реалізації залежить від ландшафтної організації території, що склалася. Таким чином, ландшафтне обґрунтування схем і проектів природокористування, крім аналізу природних особливостей ландшафтів і їх структур, включає також соціофункціональний аналіз ландшафтів. Цей аналіз полягає у дослідженні та оцінюванні можливостей ландшафтних комплексів виконувати ті чи інші соціально-економічні функції, не зазнаючи при цьому небажаних для людини і природи змін. Отже, у ландшафтному обґрунтуванні природокористування важливим є соціо-економіко-функціональний підхід, який вимагає інтеграції результатів ландшафтного, екологічного, економічного та соціологічного підходів в проектно-планувальній практиці.
Ландшафтно-екологічний підхід до обґрунтування схем і проектів природокористування потребує постійного пошуку нових принципів та методів, які розвивають та поглиблюють сучасні уявлення про територіальну організацію природи. Так, при реалізації картографічного методу проектування геотехсистем став враховуватись принцип поліструктурності територіальної організації ландшафту (див. § 3.4). У відповідності з ним, обґрунтування територіальних проектів природокористування здійснюється на основі картографування та аналізу різних типів територіальних ландшафтних структур – генетико-морфологічної, басейнової, парадинамічної та інших.
