- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
§ 8.2. Екологічний менеджмент
П
Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
В українському законодавстві поняття "екологічний менеджмент" юридично не закріплене, але його змісту відповідають такі поняття, як "управління охороною навколишнього природного середовища", "управління екологічною безпекою" або "управління природокористуванням".
Під екологічним менеджментом (або екоменеджментом) розуміється науково обґрунтована система управлінських заходів, спрямована на ефективне й водночас невиснажливе і збалансоване використання природних умов і ресурсів певної території. В Україні він має виконувати чотири основні функції: прийняття і реалізація природоохоронного законодавства; контроль за екологічною безпекою; забезпечення проведення природоохоронних заходів; досягнення погодженості дій державних і громадських органів.
Об’єктами екоменеджменту можуть бути окремі підприємства і галузі виробництва, функціонування яких пов’язане з впливами на довкілля, а також окремі території (наприклад, національного парку, рекреаційної зони, населеного пункту, басейну річки, або одиниці адміністративно-територіального поділу держави).
У випадку, коли об’єктами екоменеджменту є певні території, вирішального значення набувають ландшафтознавчі засади його обґрунтування та проведення. У зв’язку з цим розрізняють окремий вид менеджменту – ландшафтний або ландшафтно-екологічний менеджмент. Його мета полягає в ландшафтознавчому обґрунтуванні заходів з управління розвитком територій, яке включає визначення безпечних і оптимальних напрямків господарського використання його ландшафтних комплексів, обґрунтування оптимальної територіальної структури цього використання, планування та здійснення заходів із забезпечення охорони ландшафтних комплексів, уникнення ризиків їх небажаних змін, відновлення та збагачення ландшафтного різноманіття території, розкриття цінностей ландшафтів, уникнення ризиків тощо.
Як можна бачити з наведеного далеко не повного переліку завдань ландшафтного менеджменту, їх спектр дуже широкий. Фактично цілі ландшафтного менеджменту та екологічного менеджменту, який здійснюється на наукових засадах ландшафтознавства, охоплюють завдання ландшафтного планування, експертизи територіальних проектів природокористування, моніторингу стану ландшафтних комплексів і впливів на них тощо.
Важлива особливість ландшафтного підходу до екоменеджменту полягає у тому, що він вимагає планувати відповідні управлінські та інші рішення не на основі аналізу окремих компонентів природного середовища й навіть не на основі врахування їх зв'язків між собою, а на основі виявлення особливостей цих зв'язків, які по різному складаються в різних ділянках території. Отже менеджмент цих зв'язків здійснюється на територіальному рівні, зокрема – шляхом диференціації управлінських рішень за територіальними одиницями ландшафту і за просторовими відношеннями між ними. Таким чином. операційними територіальними одиницями екоменеджменту на ландшафтній основі (тобто одиницями, які аналізуються й за якими приймаються і далі здійснюються рішення) є ландшафтні комплекси різного типу та рангу.
