- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
§ 4.2. Функціонування ландшафту
Вивчення функціонування, або функціональної динаміки, ландшафту полягає у з'ясуванні часових закономірностей у протіканні різних процесів у ландшафті і їх зв’язку між собою. При цьому традиційно наукове ландшафтознавство зосереджується на дослідженні природних процесів – транспірації, випаровування, фільтрації води, розкладу і синтезу органічних речовин ґрунту тощо. Вплив людини на функціонування ландшафту позначається на характері перебігу цих процесів – їх прискоренні, затуханні, зміні інших часових характеристик (амплітуди, періодичності тощо), а також у виникненні нових або руйнуванні існуючих зв'язків між окремими процесами (наприклад, при надмірному випасанні у схилових ландшафтних комплексах – між поверхневим стоком і випаровуванням).
У ландшафті протікає дуже багато різноманітних процесів. Кожен із них вивчається відповідними науками: транспірація та виділення фітоценозом СО2 – фізіологією рослин, розклад і синтез гумусу – ґрунтознавством, фільтрація води – гідрогеологією, турбулентна віддача тепла в атмосферу – метеорологією тощо. Хоча ці процеси пов'язані між собою, однак названі та інші "галузеві" науки не ставлять собі за мету відшукати та описати мережу цих зв'язків. Цю важливу функцію бере на себе наукове ландшафтознавство. Отже, його головне завдання полягає не у вивченні окремих природних процесів, що протікають у ландшафті, а у встановленні закономірностей взаємозв’язку між ними, у пізнанні ландшафту як складного комплексу пов’язаних між собою процесів.
Можливі декілька підходів до виявлення взаємозв’язків між окремими природними процесами. В екології, наприклад, популярності набув метод імітаційного моделювання екосистем. Він полягає у складанні складних математичних моделей, які являють собою сукупність рівнянь, що описують залежності одних процесів в екосистемі від інших (Дж. Форрестер, Г. Лайкенс та ін.). В ландшафтній екології при дослідженні функціонування ландшафтів ґрунтуються понятті елементарного ландшафтного процесу. Ці процеси пов'язані між собою і з них, немов із "цеглинок", складається структура ландшафту як комплексу процесів. Завдання вбачається у пошуку цих структур і їх подальшому аналізі (Гродзинський, 2007). Такий підхід властивий також геофізиці ландшафту (Беручашвили, 1990), де також використовується метод балансів, у які намагаються звести матеріально-енергетичні результати перебігу різних процесів у ландшафтному комплексі (К. Дьяконов).
Для наукового ландшафтознавства властиво досліджувати взаємозв'язок між природними процесами шляхом з'ясування структури потоків енергії та якісно своєрідних субстанцій у ландшафтному комплексі. За такого підходу, функціонування ландшафту складається з наступних основних структурних блоків – потоки та трансформація енергії у ньому, вологообіг, геохімічний обіг (міграція, акумуляція та трансформація хімічних елементів і сполук), біопродуційний процес. Крім цих комплексів пов’язаних процесів істотне значення у функціонуванні ландшафтів мають також латеральне (горизонтальне) переміщення повітряних мас разом із субстанціями, що в них містяться (пилком і насінням рослин, мікроорганізмами, аерозолями, пилом тощо), біотичні міграції, трансформація енергії, пов’язаної із силою тяжіння, і гравігенні потоки тощо.
Вказані блоки процесів не слід розглядати як такі, що протікають окремо один від одного й не пов'язані між собою. Хоча розподіл потоків сонячної енергії у ландшафті описується своїми закономірностями (геофізичними), а продукування, деструкція та міграція біомаси – своїми (біогеохімічними та біоекологічними), та це зовсім не означає, що ці процеси протікають ізольовано один від одного. У ландшафті вони тісно сплетені в єдиний функціональний комплекс. Наприклад, така важлива ланка біопродуційного процесу, як фотосинтез залежить від кількості сонячної енергії, її хвильової природи та її інших особливостей. В свою чергу, потоки та трансформація сонячної енергії у ландшафті залежить від евапотранспірації та поглинанням енергії рослинністю, тобто потоки енергії пов'язані з біопродуційним процесом двосторонніми зв’язками. Аналогічний зв'язок властивий й іншим блокам процесів у ландшафті.
