- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
Передмова
Сучасне ландшафтознавство являє собою розгалужену область знань. У другій половині 20 ст. воно набуло статусу фундаментальної наукової дисципліни, значення якої постійно зростає. При цьому розширюється й проблемне поле ландшафтознавства – від суто природничо-географічної воно трансформувалось у загально-географічну дисципліну, в якій гуманістичні, економічні та інші підходи посідають важливе місце. Тому вивчення ландшафтознавства лежить в основі підготовки не тільки фізико-географів та геоекологів, а й спеціалістів географів інших спеціальностей.
Саме на студентів географів різних спеціальностей й орієнтований даний навчальний посібник. В ньому висвітлюється коло теоретичних та прикладних проблем, які розробляє сучасне ландшафтознавство, а також розглядається зміст і підходи його окремих напрямів – наукових (геофізика, геохімія, естетика ландшафту, культурне, історичне, антропогенне ландшафтознавство та ін.) і прикладних (ландшафтне обґрунтування територіального планування, проектів природокористування, екологічна експертиза та аудит, екологічний менеджмент тощо).
Отже, навчальний посібник дає студентові хоча й загальне, проте широке уявлення про ландшафтознавство і його основні напрямки. Воно є достатнім для студентів, спеціалізація яких не передбачає подальшого вивчення окремих ландшафтознавчих дисциплін. Водночас, для студентів природничо-географічних спеціальностей матеріал даного посібника слід розглядати як вступ до поглибленого вивчення різних розділів та напрямків ландшафтознавства. Найважливіші з них відповідають певним спеціальним курсам – "Геофізиці ландшафту", "Ландшафтній екології", "Історичному ландшафтознавству", "Естетиці ландшафту" та іншим, які на географічних факультетах викладаються студентам 3 – 5 курсів.
Отже, даний навчальний посібник має "подвійне призначення" – як фактично єдине навчально-літературне джерело з ландшафтознавства для студентів-географів не-природничих спеціальностей та як вступ до ландшафтознавства для студентів природничо-географічних спеціальностей. З урахуванням цього структура навчального посібника побудована наступним чином. У його першому розділі розглядається специфіка ландшафтознавства як науки – висвітлені об’єкт, предмет, завдання та структура, методологічні засади, основні напрями досліджень ландшафтознавства, а також подано стислий історичний нарис його становлення та розвитку. Другий розділ посібника присвячено розгляду ландшафту як головного поняття ландшафтознавства. У третьому розділі ландшафт розглядається як просторовий, а у четвертому – як динамічний феномен. Оскільки ціннісний та гуманістичний підходи до ландшафту набувають усе більшого значення, їх застосуванню у сучасному ландшафтознавстві присвячені відповідно п’ятий та шостий розділи посібника. У його сьомому розділі розглядаються основні наукові напрями ландшафтознавства, а у восьмому розділі – головні напрямки його практичного застосування.
У начальному посібнику викладені переважно загальні теоретичні положення ландшафтознавства та його найбільш важливі наукові та прикладні напрямки. Методичні та прикладні аспекти ландшафтознавства розглядаються лише у тому обсязі, який необхідний студентові для кращого розуміння суті та практичного потенціалу цієї науки. Такий підхід виправданий тим, що методика ландшафтознавчих досліджень спеціально розглядається в межах курсу “Методи фізико-географічних досліджень”, а прикладні застосування ландшафтознавства – у таких курсах, як “Геоекологічне обґрунтування територіальних проектів”, “Екологічна експертиза та аудит” тощо.
Зусилля авторів при написанні навчального посібника були розподілені наступним чином: глави 1 – 6, § 7.1, 7.3 і 7.8 написані М. Гродзинським; решта параграфів глави 7 і глава 8 – О. Савицькою.
Автори будуть вдячні за критичні зауваження та пропозиції щодо змісту навчального посібника та напрямків його вдосконалення. Зауваження та побажання просимо надсилати електронною поштою: mgrodz@visti.com та o.savytska@gmail.com, або за адресою: географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проспект Глушкова, 2, Київ ГСП-680.
