- •М.Д.Гродзинський, о.В.Савицька ландшафтознавство
- •Передмова
- •Глава 1. Ландшафтознавство як наука
- •§ 1.1. Атрибути ландшафтознавства
- •Об’єкти ландшафтознавства
- •Предмети ландшафтознавства
- •Суб’єкти ландшафтознавства
- •§ 1.2 Методологічні засади ландшафтознавства
- •Філософсько-світоглядні основи ландшафтознавства
- •Загальнонаукові основи ландшафтознавства
- •Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
- •§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
- •Зміст ландшафтознавства
- •Структура ландшафтознавства
- •§ 1.4. Місце ландшафтознавства в системі наук
- •§ 1.5. Історія розвитку ландшафтознавства
- •Глава 2. Поняття про ландшафт
- •§ 2.1. Ландшафт як загальнокультурне поняття
- •§ 2.2. Поняття ландшафту в науковому ландшафтознавстві
- •§ 2.3. “Ландшафт” і близькі поняття
- •Глава 3. Ландшафт як просторовий феномен
- •§ 3.1. Поняття про просторовість ландшафту
- •Об’ємність ландшафту
- •Позиційність ландшафту
- •Просторова впорядкованість ландшафту
- •§ 3.2. Вертикальний (топічний) устрій ландшафту
- •Геокомпонентна структура ландшафту
- •Геомасова (речовинно-фазова) структура ландшафту
- •Геогоризонтна (просторово-об’ємна) структура ландшафту
- •§ 3.3. Елементарні територіальні ділянки ландшафту
- •§ 3.4. Ландшафтні територіальні структури
- •Субстанційні (морфологічні) лтс
- •Потокові лтс
- •Соціофункціональні лтс
- •§ 3.5. Класифікація ландшафтів
- •Логічні правила класифікацій
- •Соціофункціональні класифікації ландшафтів
- •§ 3.6. Ландшафтні регіони
- •§ 3.7. Ландшафтознавче районування
- •Морфологічне районування
- •Конекційне районування
- •Глава 4. Ландшафт як часовий феномен
- •§ 4.1. Поняття динаміки ландшафту
- •Види динаміки ландшафту
- •§ 4.2. Функціонування ландшафту
- •Потоки і трансформація енергії у ландшафті
- •Вологообіг у ландшафті
- •Геохімічний обіг у ландшафті
- •Біопродуційний процес у ландшафті
- •§ 4.3. Поняття стану ландшафту
- •§ 4.4. Сезонна динаміка ландшафту
- •Циклічність сезонної динаміки ландшафту
- •Фази річного циклу та стекси
- •§ 4.5. Багаторічна динаміка ландшафту
- •Флуктуації
- •Багаторічні циклічні зміни
- •§ 4.6. Еволюція ландшафту
- •Мікроеволюція ландшафту
- •Макроеволюція ландшафту
- •Глава 5. Ландшафт як ціннісна категорія
- •§ 5.1. Гуманістичний зміст ландшафтознавства
- •Напрямки гуманізації ландшафтознавства
- •Гуманістичне розуміння ландшафту
- •§ 5.2. Поняття цінності та значення ландшафту
- •Зміст понять значення та цінність ландшафту
- •Типи гуманістичних значень ландшафту
- •§ 5.3. Ландшафт як природно-культурна спадщина
- •Глава 6. Сприйняття ландшафту
- •§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту
- •§ 6.2. Ландшафт як об’єкт сприйняття
- •Колір і кольорова гама ландшафту
- •Поле сенсорного сприйняття ландшафту
- •§ 6.3. Чинники сприйняття ландшафту
- •Біолого-еволюційні чинники
- •Соціокультурні чинники
- •Персональні чинники
- •§ 6.4. Образ ландшафту
- •Основні тлумачення поняття
- •Типи образів ландшафту
- •§ 6.5. Емоційні оцінки та ставлення до ландшафту
- •Емоції та емоційна оцінка ландшафту
- •Ставлення до ландшафту
- •Топофілія та топофобія
- •Глава 7. Основні наукові напрями дослідження ландшафту
- •§ 7.1. Геофізика ландшафту
- •Зміст геофізики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.2. Геохімія ландшафту
- •Зміст геохімії ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.3. Ландшафтна екологія
- •Зміст ландшафтної екології
- •Традиційні напрямки досліджень
- •§ 7.4. Естетика ландшафту
- •Зміст естетики ландшафту
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.5. Палеоландшафтознавство
- •Зміст палеоландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Зміст історичного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •§ 7.7. Антропогенне ландшафтознавство
- •Зміст антропогенного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •(За Мильков, 1973)
- •§ 7.8. Культурне ландшафтознавство
- •Зміст культурного ландшафтознавства
- •Основні напрямки досліджень
- •Глава 8. Основні напрямки практичного застосування ландшафтознавства
- •§ 8.1 Територіальне планування
- •§ 8.2. Екологічний менеджмент
- •Поняття екологічного та ландшафтного менеджменту
- •Загальні ландшафтознавчі принципи екоменеджменту
- •§ 8.3. Експертиза та аудит
- •Географічна та екологічна експертиза
- •Екологічний аудит
- •§ 8.4. Обґрунтування проектів природокористування
- •§ 8.5. Ландшафтна архітектура та дизайн
- •Зміст ландшафтної архітектури і дизайну
- •Поняття пейзажу
- •Основні завдання ландшафтної архітектури
- •Основні завдання ландшафтного дизайну
- •§ 8.6. Ландшафтний моніторинг
- •За ю. А. Ізраелем (1984)27 з доповненнями
- •§ 8.7. Ландшафтний підхід у законодавстві
- •Національне законодавство
- •Міжнародне законодавство
М
Конкретно-наукові основи ландшафтознавства
Важливо, однак, підкреслити наступне: та обставина, що конкретно-наукові основи ландшафтознавства вироблені ним самим задля дослідження своїх об’єктів, зовсім не означає, що ці основи не можуть знайти використання поза межами ландшафтознавства. Навпаки – вони ефективно використовуються суміжними і навіть віддаленими від нього науками, а також у сфері практики.
За В. Преображенським, застосування теоретичних положень і методів ландшафтознавства поза ним самим становить сутність ландшафтознавчого підходу. Цей підхід був неодноразово апробований при вирішенні багатьох практично-орієнтованих проблем – оцінці земель, територіальному проектуванні, плануванні мережі моніторингу, системи природоохоронних об’єктів, меліорації тощо. Перелік займе не одну сторінку й охопить дуже багато сфер практичної діяльності людини. Зараз ландшафтознавчий підхід знаходиться у стадії експансії, його продовжують застосовувати все до нових і нових об’єктів реальності та сфер людської діяльності.
Ця експансія свідчить про значний потенціал наукових основ ландшафтознавства, їх важливість для розвитку науки взагалі і для вирішення злободенних питань практики.
§ 1.3. Зміст і структура ландшафтознавства
У
Зміст ландшафтознавства
В цій широкій області знань особливе місце посідає наукове ландшафтознавство. Воно виникло на початку 19 ст., коли Олександр фон Гумбольдт рішуче ввів поняття ландшафту у лоно наукового природознавства, визначивши його як поняття наукове і започаткувавши головні напрями його дослідження. Подальший розвиток цих напрямів й призвів до виникнення ландшафтознавства як науки про ландшафт, причому науки, що належить до природничої географії.
Тривалий час – аж до кінця 20 ст., ландшафтознавство в континентальній Європі й розумілося як природничо-географічна наука, чиїм об’єктом є ландшафт як матеріальна природна цілісність. Однак зараз воно є наукою, що вивчає ландшафт в його різних вимірах із ідеальним (ціннісним) включно. Отже, вважати його за науку суто природничо-географічну вже немає підстав. Сучасне наукове ландшафтознавство охоплює також і гуманітарні напрями географії, причому вага його гуманітарних складових невпинно зростає. Наукове ландшафтознавство – галузь географічних знань, спрямованих на наукове пояснення та дослідження просторових цілісностей, що утворюються й змінюються в результаті взаємодії різноякісних субстанцій, тіл і процесів.
Таким чином, під терміном “ландшафтознавство” можна розуміти дві різні за обсягом галузі знань – усі знання про ландшафт та тільки наукові знання про нього. Відповідно, є сенс розрізняти й два ландшафтознавства – загальне та наукове. Відмінність між ними очевидна. Наукове ландшафтознавство є наукою, а загальне охоплює не лише науки, а й інші форми пізнання ландшафту, зокрема художні та суто емпіричні. Отже, наукове ландшафтознавство – це складова ландшафтознавства загального. Значення цієї складової настільки ж вагоме, наскільки вагомою є роль науки серед інших форм пізнання світу та людини.
У навчальному посібнику викладені основи наукового ландшафтознавства і саме як наукове ландшафтознавство й викладається у вищих навчальних закладах освіти.
