Питання 10: Відкриття кіно Німеччини 20-х рр. Хх ст. Особливості німецького експресіонізму.

Повоєнна криза німецької нації, потреба у міфології. Виробництво монументальних історичних епопей. Фільми Ернста Любича. Творчість В. Пабста. Жанрово-стильові особливості німецького кіно 20-х рр. ХХ сторіччя. Вплив нових теоретичних праць у філософії та психології на фільми експресіоністів.

Експресіонізм як творча та ідеологічна альтернатива імпресіонізму. Принцип суб'єктивної інтерпретації дійсності, тяжіння до ірраціональності, загостреної емоційності, перевага ліричного або гротесково-фантастичного. Світ фантастично деформований, позбавлений природних контурів. Заміна натури декораціями, використання різких контрастів світла і тіні, оптичних ефектів. Місце галюцинацій, снів, кошмарів божевільних в фільмах експресіоністів. Актор-маска. Фільм «Кабінет доктора Калігарі» Р.Віне. та його роль в становленні нового напрямку.

Стильове та естетичне розмаїття німецьких фільмів 1920-х років. Неоромантизм, експресіонізм та каммершпіль в німецькому кіно 20-х років. Творчість Ф.Ланга. Неоромантичні тенденції та експресіоністська стилістика. Фільми «Нібелунги», «Доктор Мабузе», «Метрополіс» як феномен європейської культури. «Неоромантизм» картини «Нібелунги» – мрія про людину, що може змінити долю Німеччини. Естетичні відмінності картини: монументальність декорацій, повільність кінооповіді, ніцшеанська трактовка героїв як «надлюдей», у яких відношення до смерті та кохання відрізняється від поглядів «звичайних смертних».

Основні етапи творчості Ф.Мурнау. «Носферату – симфонія жаху»: перемога любові над тиранією. Мотиви готичної архитектури в декораціях з загостреними лініями (художник А.Грау), анімаційні епізоди, використання негативу, подвійна експозиція (оператор Ф.А.Вагнер), натурні зйомки, досконала акторська гра Макса Шрека (граф Дракула) – складові образної системи першої екранізації роману Б.Стокера.

«Остання людина»: культ «маленької людини», гуманістичний пафос і відкриття стилістики «тихого» реалістичного кінописьма. «Остання людина» – найяскравіший приклад напрямку «каммершпіль» в німецькому кіно (раніше в театрі). «Каммершпиль» («камерна гра») або «міщанська драма» – проста історія про «маленьку» людину в великому місті. Мелодрама – жанрова основа напрямку. Заміна інтертитрів візуальними рішеннями. Художні особливості картини «Остання людина»: активне використання крупних планів, відсутність інтертитрів, «суб’єктивна камера» оператора К.Фрейнда, зйомки картини в павільйоні (простір для пошуків режисером, оператором та художником нових можливостей кіномови). «Фауст»: глобальність концепції, традиції німецької культури.

Питання 11: Американська комедія та її вплив на світове кіно.

Жанр комедії як найбільше досягнення американського кінематографу 1920-х років. Зв’язок кінокомедії з «низькими» формами народної культури. «Американська комічна» як синтез прийомів цирку, балагану, мюзик-холу.

Мак Сеннет - родоначальник американської комедії. Життєвий та творчій шлях М.Сеннета. Театральний досвід (1902-1907 роки). Прихід в кінематограф. Робота у Д.-Й. Гріффіта. Сеннет – засновник американської школи комедійного фільму. Студія «Кістоун» та її зірки. Традиції італійської комедії дель ‘арте в фільмах Мака Сеннета. «Слепстік» - комедія «ляпасів», що грунтується на традиціях цирку та американського театру. «Гег» - смішний трюк. Мак Сеннет як кінопідприємець та режисер. Спад кар’єри в 1920- роках.

Чарлі Чаплін та його фільми. Життєвий шлях Ч.Чапліна. Приїзд В США. Дебют на студії «Кістоун». Створення «класичної» маски Чапліна-актора. Творчість Ч. Чапліна 1920-х років. Картини «Малюк», «Золота лихоманка» та інші. Поява звуку в кіно та фільми Чапліна «Вогні великого міста» та «Нові часи». «Великий диктатор» - перша звукова картина Ч.Чапліна. Останні роботи режисера.

Життя і творчість Гарольда Ллойда. Початок кар’єри – другорядні ролі в картинх кінокомпаній «Кістоун» та «Юніверсл». Спроба наслідувати маску Ч.Чапліна. Зміна кіностудії – зміна маски. Характеристика маски Г.Ллойда: хлопець з сусідньої вулиці. Трюк, підпорядкований логиці сюжета та професійно розробленний сценарій – основні принципи побудови комедій Г.Ллойда. Характерні риси героїв Г.Ллойда - впертість, наполеглевість та оптимізм. Фільми «Нарешті в безпеці», «Першокурсник», «Бабусін онук». Вплив звуку на розвиток кар’єри Г.Ллойда.

Б.Кітон – один з найвизначніших акторів та режисерів американської комедії 20-х років. 1917 рік – дебют в кіно. Бастер Кітон – «людина з кам’яним обличчям», комік, що передає тонку гаму почутів за допомогою ледь помітних змін міміки. Унікальність маски Б.Кітона: неспівпадання обличчя “людини, що ніколи не посміхається” та драматичних і комічних ситуацій, що стрімко змінуються. Інтелектуальний гумор, несподівані асоціації, вміння знайти комічне в тривіальних ситуаціях – характерні риси фільмів Кітона «Генерал», «Шерлок-молодший», «Навігатор». Винахідливість Кітона, чудова фізична форма (сам виконував більшість трюків) и яскраві геги, пластична образність, тонка іронія. Самотність та беззахістність людини, прірва між героєм та оточуючим його світом – основна тема фільмів Б.Кітона. Повнометражні комедії Б.Кітона – чітка сюжетна структура, досконлий монтаж та ризиковані трюки. Звукове кіно – закат кінокар’єри Б.Кітона.

Порівняльна характеристика творчості класиків американської комедії Ч. Чапліна, Г.Ллойда та Б.Кітона. Вплив американської комедії на розвиток жанру.