Питання 40. Творче і технічне використання функції „shutter", його вплив на зображення

Функція «Shutter» (затвор) у відеокамері призначена для установки часу експонування кадру. Залежно від формату запису й частоти кадрів у відеокамері можна встановити різні параметри функції «Shutter» (затвор).

Наприклад, для швидко, що рухаються об'єктів, зйомки потрібне менший час експонування, щоб уникнути «змащень» - використовується «Speed shutter». Або навпроти, якщо потрібно «змазати» зображення або збільшити чутливість камери використовується «Slow shutter».

Вибираючи установки «Shutter» (затвор) 1/33, 1/50, 1/100, 1/125... 1/500, 1/1000, 1/2000,можна підкреслити всілякі ефекти руху в кадрі (потік води, фонтан, вогонь, лопати вертольота, колеса транспорту й т.д.).

При необхідності синхронізувати зображення камери із зображенням моніторів, телевізорів і т.д., установлюється методом підбора частоти сканування, використовуючи функцію «Shutter» ECS, що змінює час експонування кадру плавно (у малих межах).

Питання 41. Динамічне освітлення. Два аспекти динамічного освітлення.

Динаміка світла. Пейзаж. Рух хмар постійно міняє висвітлення пейзажу. промені, Що Прориваються крізь просвіти в хмарах, сонця висвітлюють те один, те інша ділянка простору. На предметах з'являються й зникають тіні, виникають відблиски. Коливне листя відкидає візерункові тіні на всі предмети.

Інтер'єр. Від вітру відкриваються й закриваються ставні на вікні. У кімнаті те світло, те сонячні відблиски переміняються похмурим, майже сутінковим висвітленням. Взагалі кадр, насичений темними обсягами й поверхнями, тобто знятий у темній тональності, провадить враження замкнутості, скрутності, депресії, драматичності. Так ми його відчуваємо психологічно.

Простір, заповнений світлом, яскравими, блискаючими фарбами, дає відчуття волі, мажорності, радості. Запалювання й гасіння світла в кімнаті, в анфіладі кімнат, зміна одного світлового ефекту іншим, світло від каміна, свіч, від спалаху блискавки за вікном - все це зовсім перетворює стан того самого інтер'єра.

Натюрморт. Тут доречні всі ефекти світла, які використані в інтер'єрі, де перебуває предметна композиція. Людина пройшла повз стіл, від нього впала тінь на натюрморт. Від вітру згасла свіча на столі - стало темно... Приклади можна продовжувати нескінченно.

Портрет. При русі самого героя, при його поворотах, нахилах постійно міняється розподіл світла й тіні на особі й фігурі. Потрапляючи з одного світлового ефекту в іншій, людина може виглядати силуетом, освітленим чи кольоровим світлом реклами, то світлом включеної настільної лампи й т.д.

Миготіння світла при зйомці з руху - наприклад, в автомашині - створює додаткове відчуття динаміки і як би міняє вираження особи самого героя.

При зйомці портрета можуть використовуватися всі мислимі світлові ефекти з одним, однак, умовою: герой повинен бути завжди пізнаваний.

Природа й цивілізація наполегливо демонструють нам разюча розмаїтість постійно, що змінюються умов, висвітлення. Прикладів динамічного світла незліченна безліч:

+ поява перших променів висхідного сонця - «» верхівки дерев, що засвічуються, «зайчики» у вікнах будинків;

+відблиски на воді - їхнє відбиття на особах людей, на предметах, на стінах;

+промені сонця, що висвітлюють особи героїв крізь тріпотливе листя; + спалаху блискавки, що перетворюють всі навколо; + миготливе світло від багаття;

+ промені, що рухаються, від проїжджаючого транспорту;

+ відблиски й рефлекси що спалахує й гасне від реклами й т.д.

Динамічне світло можна спостерігати й в інтер'єрі:

+ ставні, що ляскають від вітру, на вікнах, те закриваюче світло й погружающие кімнату в напівтемряву, той відкриваючий шлях потоку яскравого світла;

+ запалювання й гасіння будь-якого джерела штучного висвітлення - від каганця в постелі хворого до величезної люстри на стелі концертного залу, виникнення й зникнення світлового ефекту;

+ відблиски від палаючого каміна;

+включення світла в сусідній, темній кімнаті або послідовно — в анфіладі кімнат і т.д. Особливу складність для оператора представляє динаміка кольору, тобто ефект, де відбувається поступова зміна світла й кольору в кадрі. Оператор створює певну архітектоніку кольору, підлеглу загальному мальовничо-образотворчому рішенню епізоду. Наприклад, декорація й актори в ній висвітлюються крізь вікна рожевим світлом призахідного сонця. Сонце заходить, наступають сутінки, висвітлення стає блакитно-сірим, як би навіть недостатнім. Нарешті запалюють лампи (або вносять свічі). Особи акторів, декорація - усе знову висвітлюється, але вже іншим, теплим, світлом.