- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань державної атестації «Історія кіно-телемистецтва»
- •«Майстерність телеоператора»
- •Лінійна перспектива. Засоби її посилення операторськими прийомами.
- •Питання 1: Винахід кіно та перші кроки кінематографа в Європі та сша. Характеристика творчості братів Люм’єрів та ж. Мельєса.
- •Питання 2: Становлення українського та російського кінематографу.
- •Питання 3: Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Девіда Лінча та Педро Альмодовара.
- •Питання 4: Українське кіно 1918-1926 рр. Формування системи екранної культури.
- •Питання 5: Голлівудська естетика у 50-60-ті рр. Хх ст.: особливості еволюції.
- •Питання 6: Американське кіно початку хх століття. Творчість д.-й. Гріффіта.
- •Питання 7: Російське кіно 60-80-х рр. Хх ст. Загальна характеристика.
- •Питання 8: Мистецькі особливості фільмів а. Тарковського.
- •Питання 9: Режисерські імена європейського кіно 80-90-х рр. Хх ст.: п.Грінуей, е.Кустуріца, л.Фон Трієр.
- •Питання 10: Відкриття кіно Німеччини 20-х рр. Хх ст. Особливості німецького експресіонізму.
- •Питання 11: Американська комедія та її вплив на світове кіно.
- •Питання 12: Жанр комедії в російському та українському кіно.
- •Питання 13: Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •Питання 14: Радянське документальне кіно 20-30-х рр. Хх ст. Творчі пошуки Дзіги Вертова.
- •Питання 15: Українське поетичне кіно 60-80-х рр. Хх ст.
- •Питання 16: с.Ейзенштейн і розвиток європейського кіно хх сторіччя.
- •Питання 17: Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •Питання 18: Творчість о.Довженка в контексті української культури.
- •Питання 19: Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Питання 20: Італійське кіно 50-70-х рр. Хх ст. Творчість ф.Фелліні, м.Антоніоні, л.Вісконті.
- •Питання 21: Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •Питання 22. Сучасна режисура американського кіно: с. Спілберг, брати Коени, к. Тарантіно.
- •Питання 23. Французька “нова хвиля”. Творчість ф.Трюффо, ж.-л.Годара.
- •Питання 1.Лінійна перспектива. Засоби її посилення операторськими прийомами.
- •Питання 2. Головні параметри й конструктивні особливості об'єктивів зі змінною фокусною відстанню, що використовуються в професійних відеокамерах.
- •Питання 5. Світлотіньовий характер освітлення. Його властивості, засоби утворення.
- •Питання 7.Поняття кольорової температури джерел світла. Засоби її зміни.
- •Питання 9. Масштаб зображення. Методи його використання в роботі кінооператора
- •Питання 10. Світлофільтри для натурних зйомок.. Методика їх використання.
- •Питання 11. Принципи використання операторського світла в інтер'єрі.
- •Питання 12. Визначте технічну характеристику освітлювальним приладам «Kino-Flo».
- •Питання 13. Тінь «власна». Її роль у формуванні рельєфного зображення обличчя людини. Тінь «падаюча» як вона виникає, її призначення під час створення художнього образу.
- •Питання 14. Функція камерної голівки „рівень чорного" (black level) , її вплив на зображення й використання під година відеозйомок.
- •Питання 15. Що таке динамічне освітлення. Принципи його використання.
- •Питання 16. Дайте характеристику накамерних освітлювальних приладів.
- •Питання 17. Пейзаж як самостійний жанр зображального мистецтва.
- •Питання 18. Творче і технічне використання функції „shutter", його вплив на зображення
- •Питання 19. Інтер’єр. Види інтер’єрів. Специфіка роботи кінооператора в інтер'єрі.
- •Питання 20. Оптичні насадки що використовуються при роботі з освітлювальними приладами новітнього покоління фірми «Dedolight».
- •Питання 21. Натюрморт як частина кінооператорського мистецтва.
- •Питання 22. Суть процесу й творче використання балансування по «білому».
- •Питання 25. Закони кінокомпозиції. Ясність предметної форми. Образотворча конструкція кадру.
- •Питання 26. Що таке градуірованні (відтінені) операторські фільтри. Як вони використовуються під час зйомки кольорового кіно.
- •Питання 27. Мистецтво кіноосвітлення. Характери освітлення в природі.
- •Питання 28. Багатокамерна кіно-телезйомка. Специфіка роботі оператора постановника в режимі птс.
- •29. Освітленість об’єктів зйомки в сонячну погоду.
- •Питання 31. Види світла. Які засоби його використання.
- •Питання 32.Режим „посилення" (gain) (l, м, h, Lolux).
- •Питання 33. Режимна зйомка. Її експозиційні особливості. Штучне освітлення при режимній зйомці. Експонометричний контроль.
- •Питання 34.Визначте технічні та творчу характеристику оптичним світлофільтрам серії soft/fx.
- •Питання 35.Робота кінооператора зі світлом у павільйоні.
- •Питання 36.Що таке pro-mist та diffusion.
- •Питання 37.Композиція кадру й мізансцена.
- •Питання 38. Призначення і методика використання режиму тайм-кодування «free run»
- •Питання 39. Кінопортрет. Поняття екранного образу. Техніка освітлення кінопортрету.
- •Питання 40. Творче і технічне використання функції „shutter", його вплив на зображення
- •Питання 41. Динамічне освітлення. Два аспекти динамічного освітлення.
- •Питання 42. Багатокамерна кіно-телезйомка. Специфіка роботі оператора постановника в режимі птс.
- •Питання 43. Точка зйомки і «ракурс».
- •Питання 44. Режим „посилення" (gain) (l, м, h, Lolux).
- •Питання 45. Світлові ефекти. Способі їх відтворення на знімальному майданчику.
- •Питання 46. Використання функції „рісsng" відеоконтрольного пристрою.
- •Література
Питання 25. Закони кінокомпозиції. Ясність предметної форми. Образотворча конструкція кадру.
«Композиція» (від лат. compositio) - зв'язування, складання (протиставлення) - побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером і призначенням і багато в чому визначальне його сприйняття. Композиція - найважливіший організуючий елемент художньої форми, що надає добутку єдність і цілісність» (Радянський енциклопедичний словник).
Композицією кадру режисер і оператор установлюють порядок бачення головних елементів свого добутку, концентрують увагу глядача на головному й підкоряють цьому головному всі інші, що доповнюють деталі.
Законом композиції потрібно вважати непорушне розуміння того, що передувало зображуваному моменту й що за ним повинне піти.
Будь-яка МИТЬ картини, кадру, фотознімка запам'ятовує вихоплений момент із потоку руху. Це рух у фотографії й картині вичленовано. У відстовбурчити воно селективно відібрано в ланцюжок кадрів, не обов'язково що точно відбивають весь процес руху.
При визначенні відрізка поточного життя, що художник хоче відбити у фотознімку або на картині, він вибирає саме той момент, що найсильнішим чином буде впливати на емоційне сприйняття глядача.
Зміст кадру - це що безупинно розвивається дія. Образність сполучить у собі оповідальну змістовність літератури, і пластику образотворчого мистецтва, розповідь і показ.
Кожний кадр повинен мати точний сенс - певний зміст, зрозумілий глядачем. Головне достоїнство фрази, написаної великим письменником, полягає в точному відборі слів для вираження думки й у самому виразному розташуванні цих слів. Точно так само достоїнство кадру залежить від ясності, чіткості. відбору компонентів, від виразного їхнього розташування. За допомогою цих образотворчих прийомів задум режисера й оператора повідомляється глядачеві.
В операторській професії зміст поняття «композиція кадру» трохи відрізняється від поняття «композиція» на полотні художника-живописця.
. Оператор, створюючи постановочну композицію (портрет, натюрморт, багатофігурну сцену), також вільний у своїх діях. Він, як і художник-живописець, може довільно переміщати об’єкти в композиційному полі, домагаючись найбільшої виразності.
Однак при зйомці пейзажу або природного інтер'єра оператор, на відміну від живописця, позбавлений такої можливості. У цьому випадку оператор вибирає оптимальну крапку зйомки, що відповідає його задуму висвітлення, чекає необхідного стану атмосферних умові, виконуючи в такий спосіб своє образотворче завдання.
Ще більш обмежений у своїх діях оператор, що здійснює репортажну зйомку. Подія відбувається незалежно від стану погоди й висвітлення. Проте й у цих складних умовах оператор повинен зорієнтуватися й зняти подію виразно по композиції й висвітленню.
Компонуючи кадр, підкоряючи свою роботу організації образотворчого матеріалу на екрані, оператор вирішує одночасно безліч завдань:
1.Знаходить найбільш виразну точку зйомки. Це означає, що визначаються координати знаходження камери по трьох векторах - відстані до об'єкта, положенню по горизонталі, положенню по вертикалі.
2. Підбирає оптику, тобто певний кут зору об'єктива. Від цього залежать не тільки масштабні співвідношення предметів, але й характер передачі перспективи в кадрі.
3. Вибирає висвітлення об'єкта, що дозволяє щонайкраще передати форму й фактуру предметів.
4. Намічає світло- і кольоротональный характер майбутнього зображення. 5. Вирішує, який операторський прийом буде використаний при зйомці цього кадру: статичний план, панорама, наїзд, від'їзд, зйомка з руху й т.п.
У результаті операторської роботи на плоскому екрані створюється повне враження про форму й фактуру предметів, про глибину простору.
Кадр — основний елемент фільму, нарису, сюжету, його постановочних, знімальна й монтажна одиниць. Це буква, слово в монтажній фразі. Кожний кадр являє собою єдине ціле, і його зміст укладений у ньому повністю,
Значення й зміст кожного кадру нe залежить прямо від місця, займаного їм у монтажному ряді. Від з'єднання кадрів у тій або іншій комбінації можуть з'являться зовсім різні відчуття. Зображення на екрані — це, насамперед, джерело інформації. Але, вишиковуючи композицію кадру, оператор піклується не тільки про те, щоб інформація, укладена в ньому, дійшла до глядача. Оcновной закон його творчості — це виразність кожного кадру.
Якість екранного зображення пред'являє операторові ряд вимог:
+ Ясність форми.
Нерозбірливість предметної форми на екрані гальмує сприйняття змісту кадру або дії, що відбувається в ньому, зводить нанівець виразність образів. Зайва, невиправдана ускладненість форми, композиційна перевантаженість, строкатість тонів і кольору породжує надмірну кількість яскравих подразників і сильно утрудняє сприйняття.
+ Читаність змісту кадру.
Невірно вважати, що глядач сам повинен вибирати об'єкт уваги на екрані. Розглядаючи картину живописця, глядач сам визначає, на що йому звернути увагу спочатку, на який об'єкт - потім, а що на картині взагалі залишити без уваги.
Оператор у кадрі компонує об'єкти таким чином, щоб глядач міг легко розібратися в змісті. Автори фільму (режисер і оператор) ставлять перед собою завдання - заполонити увагу глядача.
Швидке упізнавання на екрані героїв, предметів, фактур зовсім необхідна в кіно й на ТВ із тієї причини, що кожний кадр демонструється на екрані певний, обмежений час.
Зрозуміло, режисер може свідомо включити в монтажну фразу дуже короткий по хронометражі й дуже насичений по змісту кадр. Наприклад, герой на мить відкриває двері з фойє в актовий зал, бачить величезне скупчення людей і відразу закриває двері. Тут не ставиться завдання - розглянути всіх людей у залі. Зміст кадру - зал повний.
+ Логічність зображувально-монтажної конструкції епізодів, фільму.
Це в основному - завдання режисера, але оператор повинен здійснити в зображенні логічну, оптичну, тональну й колористичний зв'язок між кадрами, тому що відсутність такої єдності змушує глядача надмірно напружувати своя уява, стомлює його, послабляє його увага. Кадр не повинен бути захаращений другорядними деталями.
Композиційний і світлотональний центр кадру повинен збігатися із сюжетно-значеннєвим. Увага глядача повинне бути зосереджене саме на ньому. Для організації уваги глядача й виділень істотного в кадрі служить свілтотональний акцент, тобто підвищення яскравості головного об'єкта в кадрі.
Крім того, необхідно, щоб світлові ефекти не заважали читати форми фігур і предметів і щоб кадр не був монотонним, нудним.
