- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань державної атестації «Історія кіно-телемистецтва»
- •«Майстерність телеоператора»
- •Лінійна перспектива. Засоби її посилення операторськими прийомами.
- •Питання 1: Винахід кіно та перші кроки кінематографа в Європі та сша. Характеристика творчості братів Люм’єрів та ж. Мельєса.
- •Питання 2: Становлення українського та російського кінематографу.
- •Питання 3: Постмодернізм у сучасному світовому кіно. Творчість Девіда Лінча та Педро Альмодовара.
- •Питання 4: Українське кіно 1918-1926 рр. Формування системи екранної культури.
- •Питання 5: Голлівудська естетика у 50-60-ті рр. Хх ст.: особливості еволюції.
- •Питання 6: Американське кіно початку хх століття. Творчість д.-й. Гріффіта.
- •Питання 7: Російське кіно 60-80-х рр. Хх ст. Загальна характеристика.
- •Питання 8: Мистецькі особливості фільмів а. Тарковського.
- •Питання 9: Режисерські імена європейського кіно 80-90-х рр. Хх ст.: п.Грінуей, е.Кустуріца, л.Фон Трієр.
- •Питання 10: Відкриття кіно Німеччини 20-х рр. Хх ст. Особливості німецького експресіонізму.
- •Питання 11: Американська комедія та її вплив на світове кіно.
- •Питання 12: Жанр комедії в російському та українському кіно.
- •Питання 13: Фільм “Летять журавлі” м.Калатозова: аналіз образної системи.
- •Питання 14: Радянське документальне кіно 20-30-х рр. Хх ст. Творчі пошуки Дзіги Вертова.
- •Питання 15: Українське поетичне кіно 60-80-х рр. Хх ст.
- •Питання 16: с.Ейзенштейн і розвиток європейського кіно хх сторіччя.
- •Питання 17: Загальна характеристика світового анімаційного мистецтва хх століття. Творчість Уолта Діснея. Радянська школа анімації.
- •Питання 18: Творчість о.Довженка в контексті української культури.
- •Питання 19: Італійський неореалізм. Особливості жанрово-стильової та світоглядної системи, вплив на світове кіномистецтво.
- •Питання 20: Італійське кіно 50-70-х рр. Хх ст. Творчість ф.Фелліні, м.Антоніоні, л.Вісконті.
- •Питання 21: Кіно Швеції. Фільми Віктора Шестрема та Інгмара Бергмана.
- •Питання 22. Сучасна режисура американського кіно: с. Спілберг, брати Коени, к. Тарантіно.
- •Питання 23. Французька “нова хвиля”. Творчість ф.Трюффо, ж.-л.Годара.
- •Питання 1.Лінійна перспектива. Засоби її посилення операторськими прийомами.
- •Питання 2. Головні параметри й конструктивні особливості об'єктивів зі змінною фокусною відстанню, що використовуються в професійних відеокамерах.
- •Питання 5. Світлотіньовий характер освітлення. Його властивості, засоби утворення.
- •Питання 7.Поняття кольорової температури джерел світла. Засоби її зміни.
- •Питання 9. Масштаб зображення. Методи його використання в роботі кінооператора
- •Питання 10. Світлофільтри для натурних зйомок.. Методика їх використання.
- •Питання 11. Принципи використання операторського світла в інтер'єрі.
- •Питання 12. Визначте технічну характеристику освітлювальним приладам «Kino-Flo».
- •Питання 13. Тінь «власна». Її роль у формуванні рельєфного зображення обличчя людини. Тінь «падаюча» як вона виникає, її призначення під час створення художнього образу.
- •Питання 14. Функція камерної голівки „рівень чорного" (black level) , її вплив на зображення й використання під година відеозйомок.
- •Питання 15. Що таке динамічне освітлення. Принципи його використання.
- •Питання 16. Дайте характеристику накамерних освітлювальних приладів.
- •Питання 17. Пейзаж як самостійний жанр зображального мистецтва.
- •Питання 18. Творче і технічне використання функції „shutter", його вплив на зображення
- •Питання 19. Інтер’єр. Види інтер’єрів. Специфіка роботи кінооператора в інтер'єрі.
- •Питання 20. Оптичні насадки що використовуються при роботі з освітлювальними приладами новітнього покоління фірми «Dedolight».
- •Питання 21. Натюрморт як частина кінооператорського мистецтва.
- •Питання 22. Суть процесу й творче використання балансування по «білому».
- •Питання 25. Закони кінокомпозиції. Ясність предметної форми. Образотворча конструкція кадру.
- •Питання 26. Що таке градуірованні (відтінені) операторські фільтри. Як вони використовуються під час зйомки кольорового кіно.
- •Питання 27. Мистецтво кіноосвітлення. Характери освітлення в природі.
- •Питання 28. Багатокамерна кіно-телезйомка. Специфіка роботі оператора постановника в режимі птс.
- •29. Освітленість об’єктів зйомки в сонячну погоду.
- •Питання 31. Види світла. Які засоби його використання.
- •Питання 32.Режим „посилення" (gain) (l, м, h, Lolux).
- •Питання 33. Режимна зйомка. Її експозиційні особливості. Штучне освітлення при режимній зйомці. Експонометричний контроль.
- •Питання 34.Визначте технічні та творчу характеристику оптичним світлофільтрам серії soft/fx.
- •Питання 35.Робота кінооператора зі світлом у павільйоні.
- •Питання 36.Що таке pro-mist та diffusion.
- •Питання 37.Композиція кадру й мізансцена.
- •Питання 38. Призначення і методика використання режиму тайм-кодування «free run»
- •Питання 39. Кінопортрет. Поняття екранного образу. Техніка освітлення кінопортрету.
- •Питання 40. Творче і технічне використання функції „shutter", його вплив на зображення
- •Питання 41. Динамічне освітлення. Два аспекти динамічного освітлення.
- •Питання 42. Багатокамерна кіно-телезйомка. Специфіка роботі оператора постановника в режимі птс.
- •Питання 43. Точка зйомки і «ракурс».
- •Питання 44. Режим „посилення" (gain) (l, м, h, Lolux).
- •Питання 45. Світлові ефекти. Способі їх відтворення на знімальному майданчику.
- •Питання 46. Використання функції „рісsng" відеоконтрольного пристрою.
- •Література
Питання 18. Творче і технічне використання функції „shutter", його вплив на зображення
Функція «Shutter» (затвор) у відеокамері призначена для установки часу експонування кадру. Залежно від формату запису й частоти кадрів у відеокамері можна встановити різні параметри функції «Shutter» (затвор).
Наприклад, для швидко, що рухаються об'єктів, зйомки потрібне менший час експонування, щоб уникнути «змащень» - використовується «Speed shutter». Або навпроти, якщо потрібно «змазати» зображення або збільшити чутливість камери використовується «Slow shutter».
Вибираючи установки «Shutter» (затвор) 1/33, 1/50, 1/100, 1/125... 1/500, 1/1000, 1/2000,можна підкреслити всілякі ефекти руху в кадрі (потік води, фонтан, вогонь, лопати вертольота, колеса транспорту й т.д.).
При необхідності синхронізувати зображення камери із зображенням моніторів, телевізорів і т.д., установлюється методом підбора частоти сканування, використовуючи функцію «Shutter» ECS, що змінює час експонування кадру плавно (у малих межах).
Питання 19. Інтер’єр. Види інтер’єрів. Специфіка роботи кінооператора в інтер'єрі.
Сьогодні багато телевізійних фільмів і передачі знімаються в природних інтер'єрах. Це набагато вигідніше у фінансовому відношенні: не потрібно будувати дорогих декорацій, немає необхідності займати павільйонні площі.
Однак зйомка в природних інтер'єрах пред'являє до оператора певні своєрідні вимоги, про які й піде мова.
Умовно інтер'єри можна розділити на три види: закриті, напіввідчинені й відкриті. Закриті інтер'єри не мають вікон, і, отже, у них не попадає денне світло. Це коридори, кінозали, підземні станції метро, замкнуті внутрішні сходи й т.д.
У таких приміщеннях необхідно максимально використовувати існуючі джерела світла: лампи, сховані світильники, люстри - для того щоб зберегти природний для даного інтер'єра характер висвітлення. У міру необхідності застосовується додаткове висвітлення.
Напіввідчинені інтер'єри — це квартири, шкільні класи, магазини, контори і їм подібні приміщення з вікнами звичайного розміру. Наявність вікон приводить оператора до необхідності знімати в такому інтер'єрі, використовуючи змішане висвітлення: денне (5500 ) з вікон і штучне - освітлювальні прилади з колірною температурою 3200 ˚. Це обставина трохи ускладнює роботу оператора, але при виконанні певних технічних прийомів гарні результати цілком досяжні.
Відкриті інтер'єри — це приміщення, у яких одна або дві стіни від підлоги до стелі скляні або стіни взагалі відсутні, наприклад на терасі. У таких інтер'єрах протягом дня переважає натурне (денне) висвітлення з колірною температурою 5500 К и вище.
При огляді й виборі об'єкта зйомки ми повинні встановити, у який час доби в процесі «міграції» сонця інтер'єр висвітлюється найбільше виразно.
Частина стін - напроти вікон - буде освітлена більш яскраво, ніж тіньові міжвіконні простінки. Отже, простінки необхідно підсвітити. Для цього можна використовувати як відбивні підсвітки, так і електроосвітлювальні прилади з колірною температурою 5500 ˚.
Щоб зберегти виразність інтер'єра, потрібно ретельно вибрати композицію кадру, фокусна відстань об'єктива, ракурс, визначити, у якій гамі - світлій або темної - буде вироблятися зйомка.
Але при будь-якій гамі свето-цветояркостная характеристика об'єкта (від найяснішого елемента композиції до самого темного) повинна «укладатися» в «фотографічну широту» матриці.
Необхідно використовувати світлові плями, відблиски, візерункові тіні від вікон і портьєр, для того щоб «пожвавити» архітектурний простір, піти від сухого протокольного зображення.
Об’єктивний, формально знятий інтер’єр. Це просто документальна констатація факту. Наприклад, «холодну» фотографію може супроводжувати аналогічний текст: «Тут з такого-те року по такий-те жив і працював письменник Н. Н. ». Для підручника по літературі подібне фото може придатися, але в образотворчому відношенні воно ніякого інтересу не представляє.
У телевізійній рекламі всіляких квартир нерідко можна побачити так само «об'єктивно» зняті житлові приміщення. Такі кадри переслідують інформаційну мету.
Інтер'єр як середовище, як тло. У цьому інтер'єрі буде відбуватися якась дія: може розігруватися акторська сцена або відбудеться якась суспільна подія.
+ У документальній події інтер'єр являє собою характеристику місця дії й фіксується у своєму природному виді, так сказати, протокольно.
+ В ігровому фільмі або передачі природний інтер'єр, що є фоном, повинен об'єктивно характеризувати епоху й час дії, а по композиції й по висвітленню - підкреслювати, підтримувати драматургію сцени.
Інтер'єр-Епітет. Це — погляд автора, підкріплений драматургією сценарію й мальовничо-образотворчим рішенням даного епізоду. Такий інтер'єр знімається з метою емоційного впливу на глядача, здійснює образотворчу підтримку драматургії й або відповідає психологічному стану героя, або протипоставлений цьому стану.
Інтер'єр, освітлений коливним світлом смолоскипів, із глибокими похмурими тінями, тривожною неврівноваженою композицією, робить одне враження, а кімната, наповнена яскравими потоками сонячного світла, із прозорими радісними плямами на стінах, викличе світле мажорне почуття.
Разом з тим, як і в пейзажі, художник може протиставити трагедію героя й спокійний, гармонічний стан інтер'єра... Або герой у радісному, щасливо-збудженому настрої попадає в брудне, похмуре, огидне приміщення.
Інтер'єр-Образ, інтер'єр-символ. Тут оператор намагається передати не своє бачення інтер'єра, не своє, авторське, враження від нього, а відчуття інтер'єра самим героєм. Герой, на відміну від автора, може перебувати у всілякому фізичному й психологічному стані. І очима героя ми можемо побачити той самий інтер'єр зовсім по-різному. Більше того, інші персонажі можуть сприймати цей інтер'єр інакше.
Крім того, герої можуть стояти, бігти, сидіти, лежати й т.п., і залежно від їхнього просторового положення буде істотно мінятися й ракурс зйомки.
Інтер'єр - герой твору.
Нерідко знімаються документальні фільми й передачі, присвячені діяльності видатних зодчих. Завдання оператора - зберегти чарівність і красу пам'ятника архітектури, не спотворити його неохайною композицією кадрів або неприродним висвітленням.
Але іноді інтер'єр може стати щирим героєм художнього твору, що персоніфікує собою ідею, гідну загальної уваги.
