Питання 7: Російське кіно 60-80-х рр. Хх ст. Загальна характеристика.

ХХ з'їзд КПРС. Активізація творчої ініціативи. Інтерес до духовного життя людини. Етична тема на екрані. Фільми Г.Чухрая, Л.Куліджанова, С.Бондарчука та ін. Демократичність кіномови. Зміна вектору пізнання: ідеальне майбутнє змінюється недосконалим сьогоденням. Ліричний герой фільмів М.Хуциєва «Весна на Заречній вулиці», «Липневий дощ». Протиріччя часу. Драматична доля фільму М.Хуциєва «Застава Ілліча».

Картини «Висота», «Чисте небо», «Дев'ять днів одного року» як приклад плідного творчого плацдарму для боротьби зі схематичністю. Нові акторські індивідуальності: М.Рибніков, О.Баталов, Т.Самойлова, В.Тихонов, М.Ул'янов, Н.Мордюкова.

Драматична рефлексія носіїв традиційного укладу життя у творах В.Шукшина. Трагедійний пафос фільму Л.Шепітько «Сходження». «Історія Асі Клячиної...» А.Кончаловського та його наступні стрічки: епос про втрату колективних цінностей. Тихі драми приватного життя у фільмах В.Абдрашитова («Слово для захисту», «Поворот», «Полювання на лисиць») та Д.Асанової («Ключ без права передачі», «Пацани»).

Кризові явища в суспільстві та мистецтві в 1970-ті середині 1980-х років. Сучасність та образи героїв в картинах Г.Панфілова «Початок», «Прошу слова», «Тема». Фільми Е.Клімова та С.Соловйова. Фільми про війну С.Ростоцького, С.Бондарчука, О.Германа та інших.

Жанри в радянському кіно 1970-80-х років. Комедії Е.Рязанова, Л.Гайдая, Г.Данелії. Фільми В.Меньшова та О.Мітти як вияв боротьби за масову аудиторію. Традиції жанрового кіно в радянському кінематографі. Комедії і реальність. 1970-ті: необхідність відвойовувати масового глядача. Фільми «Москва сльозам не вірить» та «Екіпаж».

Куміри ХХ сторяччя, зірки важкої долі на екрані та в житті – В.Шукшин, Г.Шпаліков, В.Висоцький, О.Даль, А.Міронов, А.Папанов, О.Борисов, А.Солоніцин та інші.

Творчість М.Михалкова. Акторська творчість Михалкова. Перші режисерські роботи: колективістські цінності з аристократичного минулого. «Втомлені сонцем» та «Сибірський цирульник» – модернізація ретроматеріалу.

Загальна характеристика радянського кіно періоду «відлиги». Від «відлиги» до «перебудови». Картини Л.Шепітько - «Крила», «Ти і я». Трагедійний пафос фільму Л.Шепітько «Сходження». «Історія Асі Клячиної» А.Кончаловського та його наступні стрічки: епос про втрату колективних цінностей («Сибіріада»). Голівудськи стрічки А.Кончаловського («Коханці Марії», «Потяг-втікач», «Лев взимку»). О.Герман – яскравий представник «пітерської школи». Фільми «Перевірка на дорогах», «Мій друг Іван Лапшин», «Хрустальов, машину»

Творчість М.Михалкова. Акторська творчість Михалкова («Я крокую по Москві», «Портрет дружини художника», «Жорстокий романс»). Перші режисерські роботи: колективістські цінності з аристократичного минулого («Незавершена п’єса для механічного піаніно», «Декілька днів з життя Обломова», «Раба кохання»). «Втомленні сонцем» та «Сибірський цирульник» – модернізація ретроматеріалу.

Питання 8: Мистецькі особливості фільмів а. Тарковського.

Життєвий шлях режисера. Навчання у ВДІКу (курс М.Ромма). Кінематограф Андрія Тарковського як естетичний і етичний феномен. Одна з головних тем — відповідальность людини перед ходом Історії.

Дитячий ідеалізм проти тоталітарного реалізму війни у фільмі «Іванове дитинство». «Іваново дитинство» (1962, повість В. Богомолова «Іван», «Золотий Лев св. Марка» на кінофестивалі у Венеції, більше 10 призів на інших. кінофестивалях) – історія про хлопчика-розвідника, що побудована на контрасті між природною гармонією дитинства і потворною стихією війни, історична конкретика якої переростає в позачасовий конфлікт між життям і смертю, світлом і темрявою. Метафорична новаторська кіномова.

Сум за гармонією в картині «Андрій Рубльов». Картина «Пристрасті за Андрієм» (1966, приз на кінофестивалі в Канні, 1969), включена в список 100 кращих фільмів в історії кіно (1978), вийшла на екрани в 1971 під назвою «Андрій Рубльов». Життя великого іконописця - відправна точка для роздумів про долю художника в Росії. Грандіозні масові і батальні сцени, віртуозна організація внутрікадрового руху. Постановочний розмах в поєднанні з «класичною» красою кожного кадру. Фільм як роздум російського інтелігента 1960-х рр. про феномен Росії, про народ, що виживає в умовах катастрофи.

«Соляріс» і «Сталкер»: образ майбутнього та драма сьогодення. «Сталкер» (1979, роман братів Стругацких «Пікник на узбіччі», премія екуменічного жюрі кінофестивалю в Канні, 1982) «химерна» кінематографічна мова Тарковського стає зовні аскетичною, але технічно складнішою. Фільм позбавленний зовнішніх прикмет фантастичного жанру. Зображення майже монохромне, деякі плани небувало довгі по метражу, рух усередині кадру часом майже непомітний. Фільм-подорож в просторі людської душі.

Фільм А.Тарковського «Дзеркало» - сповідь митця. Поєтічній реалізм «запечатленного времени». Пізні фільми Тарковського. «Ностальгія» - від сповіді до проповіді. «Жертвоприношення» - від проповіді до жертви. Філософські та етичні погляди А.Тарковського. Вплив режисера на радянське та пострадянське кіно. Порівняльний аналіз творчості режисера та українського поетичного кіно.