Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчання іноземних мов у загальноосвітніх закладах підручник для студентів вищих навчальних закладів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.08 Mб
Скачать

Навчання реплікування

Перший крок в навчанні побудови діалогічних єдностей – це навчити логічно, використовуючи різні по типу висловлювання (питання, повідомлення, спонукання), давати репліку-реакцію на задану стиму­люючу репліку. Бажано, щоб репліка-стимул, яку пропонує вчитель, не була запитанням, оскільки наша задача - навчити учнів будувати інші види діалогічних єдностей, а не лише питання та відповіді. Спочатку вчитель пропонує стимулюючу репліку і на декількох при­кладах реплік-реакцій на неї показує, якими вони можуть бути різ­номанітними. Наприклад, на стимулюючу репліку (англ.: I’ve received a letter from my pen-friend, нім. Ich habe einen Brief von meinem Briefpartner bekommen) можна дати такі репліки-реакції:

1) Англ.: - What country is it from?

Нім. - Aus welchem Land ist der Brief?

2) Англ.: - Can you read it to us?

Нім.: - Können Sie ihn vorlesen?

3) Англ.: - Is it in English?

Нім.: - Ist der Brief auf Deutsch?

4) Англ.: - Oh, very interesting!

Нім.: - Sehr interessant!

5) Англ.: - Does he write about his school?

Нім.: - Hat er über seine Schule geschrieben?

6) Англ.: - I’m sure there is a new stamp on it.

Нім.: - Ich bin sicher, da ist eine neue Briefmarke.

7) Англ.: - I’m sorry, I haven’t a pen-friend.

Нім.: - Leider habe ich keinen Brieffreund.

8) Англ.: - Last week I received a letter, too.

Нім.: - In der vorigen Woche habe ich auch einen Brief bekommen.

9) Англ.: - In your letter write him about our party.

Нім.: - Erzählen Sie ihm bitte über unser Fest!

10) Англ.: - Oh, please, ask him if he has a friend. I want to correspond with him.

Нім.: - Oh, fragen Sie ihn bitte, ob er noch einen Freund hat. Ich möchte mit ihm im Briefwechsel stehen.

Для того, щоб учні це краще зрозуміли та запам’ятали, учитель може показати їм схему, на якій вказані різні способи поєднання реплік в діалогічних єдностях.

Схема 6

Схема побудови діалогічних єдностей

Ситуація

Стимулююча репліка

Спонукання

Питання

Повідомлення

Репліка – реакція

Спонукання

Питання

Повідомлення

Спираючись на цю схему, учні висловлюють якомога більше реплік-реакцій у відповідь на стимулюючу репліку, задану вчителем. Готу­ючи стимулюючі репліки для цієї вправи, учитель включає в кожну з них одну або більше мовних одиниць, що вивчаються (слів, гра­матичних структур) і намагається зробити їх цікавими, такими, які і могли б викликати якомога більше реплік-реакцій. Наприклад, стиму­люючою реплікою з теми “Місто” може бути:

Англ.: "I’ve lost my way",

Нім.: "Ich habe mich verlaufen";

з теми “Школа” –

Англ.: Pupils from another school will be our guests to­morrow",

Нім.: "Morgen besuchen uns die Schüler der Schule № 3".

Учитель, вказуючи на схемі на слово “спонукання”, “питан­ня” або “повідомлення”, орієнтує учнів на певний тип репліки-реак­ції або дає їм можливість з опорою на схему будувати репліки за своїм вибором. Цю вправу можна проводити як гру, в якій перемагає той учень, який вимовив останню репліку-реакцію. Звичайно, зарахо­вуються лише такі репліки, які мають логічний зв’язок із стимулю­ючою реплікою. Щодо мовних помилок, то вчителеві слід виправляти учнів, але їхні репліки слід все ж зараховувати. Помилки тут ціл­ком природні, адже це непідготовлене мовлення. А тактовне відно­шення до них учителя допомагає учням долати мовний бар’єр. Адже вони роблять лише перші кроки в спілкуванні іноземною мовою. При­діливши таким вправам по декілька хвилин протягом ряду уроків і переконавшись, що учні вміють експромтом реагувати на різні стимулюючі репліки, учитель переводить учнів до побудови стимулюючої репліки. Як згадувалось, ця репліка обумовлюється ситуацією та мовленнєвою задачею того, хто починає розмову. В умовах навчання можна представити учням ситуацію описово (за допомогою слів), допомогти уявити її і визначити мовленнєву задачу кожного із спів­розмовників, вказавши, хто повинен почати розмову. Потім на при­кладі вчитель показує, що стимулююча репліка може бути повідомлен­ням, запитанням або спонуканням.

Наприклад: англ.: You’ve been to Ann’s town for two days. Now Ann wants you to speak about your impressions. Ann starts the conversa­tion.

Мовленнєві реакції Ann можуть бути такими:

1) - Well, N., have you seen many places of interest here?

2) - It’s so good you could come to my town.

3) - So you are leaving tomorrow. I don’t think you’ve seen all the sights of my town.

4) - I say, N., it’s a pity you’re leaving so soon. But I hope you liked my town.

5) Come to my town again. We’ll visit all the places you haven’t seen now.

Нім.: Dein Briefpartner war zum ersten Mal in deiner Stadt zu Besuch. Du willst ihn nach seinen Eindrücken fragen. Beginne das Gespräch folgenderweise (стимулюючі репліки на вибір):

1) - N., wie gefällt dir meine Stadt?

2) - Es freut mich, dass du mich besucht hast und so viele Sehenswürdigkeiten gesehen hast.

3) - Schade, dass du morgen schon abfährst. Ich hoffe, dass es dir bei uns gefallen hat.

4) - Besuch uns noch einmal! Ich habe dir noch nicht alle Sehenswürdigkeiten gezeigt.

Потім учитель дає ще дві-три ситуації і пропонує учням почати розмову. Кожний пропонує свій варіант стимулюючої репліки.

Наступний крок в навчанні реплікування – це вправляння в побу­дові стимулюючої репліки і відповідної репліки-реакції. Учитель лише пропонує ситуацію, визначає комунікативні задачі для кожного з партнерів і визначає того, хто починає розмову. Учні повинні об­мінятись репліками в парах. Учитель нагадує, що стимулююча репліка не обов’язково є запитанням. Вона може бути і повідомленням, і спону­канням. Після того, як всі учні попрацювали в складанні діалогів у парах при синхронній роботі всіх пар, учитель прослуховує окре­мі пари біля дошки. Оскільки кожний мікродіалог складається лише з двох реплік, за короткий час можна по черзі прослухати всі пари, особливо заохочуючи ті з них, які почали розмову із повідомлення або спонукання.

Після побудови мікродіалогів на рівні двох реплік, різноманіт­них за їхньою логіко-синтаксичною структурою, потрібно перейти до навчання учнів будувати репліку-реакцію, яка складається з двох частин: відповіді на репліку співрозмовника і спонукання його до подальшої розмови, тобто від двочленної конструкції S-R (стимул - реакція) учні переходять до побудови тричленної конструкції S-R+S (стимул - реакція + стимул).

Наприклад:

Англ.: - І say, Peter. It’s time to decide what profession to choose.

- I agree. I badly need your advice.

Нім.: ­- Peter, es ist die höchste Zeit für dich einen richtigen Beruf zu wählen.

- Das stimmt, Mutti. Ich habe schon eine Idee, aber ich brauche deinen Rat.

Запропонувавши ситуацію, учитель спочатку сам може почати роз­мову, давши завдання учням висловити репліку-реакцію, яка склада­лась би з двох частин (реакція + наступний стимул). Такі вправи слід виконувати по декілька хвилин протягом декількох уроків. По­тім учні вчаться самостійно будувати тричленні висловлювання. Учи­тель лише пропонує ситуацію і визначає комунікативну задачу кож­ного з партнерів. Наприклад:

Англ.: Your sister feels unwell, but she is going to school. You try to make her stay at home, but she refuses, explaining why,

Нім.: Deine Freundin will eine Jacke kaufen, aber sie ist ihr zu groß. Du sagst ihr darüber. Sie wundert sich, aber dann stimmt sie dir zu.

Мікродіалоги в цих ситуаціях можуть бути такими:

Англ.: - Oh, Lena, I see you feel unwell, and you are going to school.

- Yes, why? I don’t feel so bad.

Нім.: - Marina, diese Jacke ist toll. Aber ich meine, sie ist dir zu groß.

- Wirklich? Ja, du hast Recht. Ich brauche vielleicht eine Größe kleiner.

Описаної послідовності вправ у реплікуванні слід чітко дотри­муватись на початковому ступені навчання, коли учні лише починають оволодіння діалогіч­ним мовленням. І цієї послідовності треба дотримуватись доти, поки в учнів сформуються навички та вміння природного поєднання реплік в діалозі і експромтного реагування на ситуацію. В подальшій ро­боті якісь кроки можна пропускати. Наприклад, учні можуть в зада­ній ситуації відразу побудувати мікродіалог, який складає тричлен­ну єдність.

У наступних класах учні повинні продовжувати вправлятись у реплікуванні, аби вони пам’ятали, як слід будувати природний діалог. Крім того, тут вивчається новий матеріал, який бажано вживати в мовленні, яке схоже на природне.

Від формування навичок у вживанні окремих мовних одиниць в діа­логічних єдностях необхідно перейти до формування вмінь у побудові розгорнутих діалогів.