§ 2. Співвідношення підготовленого і непідготовленого мовлення при навчанні говоріння

Підготовлене мовлення оформляється відповідними мовними зна­ками до акту самого мовлення. У непідготовленому мовленні змістовне планування висловлювання та його оформлення мовними засобами здійснюється одночасно з актом мовлення. Обидва види мовлення наявні в реаль­ному мовному спілкуванні. Підготовлене мовлення - це доповідь, лекція, виступ, який готується заздалегідь. Непідготовлене мов­лення охоплює значно ширше коло ситуацій спілкування, тому ціл­ком справедливо, що програма вимагає розвитку саме непідготовле­ного мовлення учнів. Підготовлене мовлення слід розглядати як за­сіб навчання, як перехідний етап до непідготовленого мовлення.

При непідготовленому іншомовному мовленні учень стикається відразу із двома труднощами: по-перше, необхідно логічно будувати висловлювання, тобто забезпечувати його смисловий аспект, що пов’язано із складними мовно-розумовими операціями, по-друге, він повинен правильно оформляти висловлювання мовними знаками. Оскільки в учнів мовні автоматизми ще лише формуються, вони ще не є досконалими, то операції відбору мовних засобів, їх правильної організації в реченні, чіткого інтонаційного оформлення фраз здій­снюється ще в значній мірі за участю свідомості і вимагають від учнів значних зусиль. Долати ці труднощі можна за допомогою вправ у підготовленому мовленні. При породженні підготовлених висловлю­вань відсутність автоматизмів мовлення компенсується роботою пам’яті (учень заучує, що і як потрібно сказати). Такі мовленнєві впра­ви складають додатковий лінгвістичний досвід, необхідний для переходу до непідготовленого мовлення.

Слід зазначити, що підготовлене мовлення неоднорідне по сту­пеню розумової активності учнів, яка потрібна для її породження. Це може бути чисто мнемічна вправа (учні відтворюють готовий текст) або мовлення, побудоване на матеріалі готового тексту з певними змінами (переказ від іншої особи, виділення яких-небудь фактів, що відповідають комунікативному завданню). У цьому випадку учні докладають певних зусиль, спрямованих на смислову та лінгвістичну трансформацію тексту і на запам’ятовування нового варіанту. Нарешті, це може бути власний твір учня на задану тему. В цьому випад­ку його мовнорозумові зусилля максимальні: він самостійно органі­зує і смисловий, і мовний аспекти тексту, а потім запам’ятовує його. При навчанні цю градацію вправ по труднощам слід враховува­ти і поступово переводити учнів від переказу готових текстів до створення власних висловлювань.

Отже, вправляючись у підготовленому мовленні, учні зміцнюють свої автоматизми мовлення, удосконалюють логічну стрункість мов­лення.

Однак лише такі вправи самі по собі не забезпечують формуван­ня вмінь непідготовленого мовлення, для породження якого, як зга­дувалось, необхідне нероздільне в часі здійснення операцій смисло­вого та мовного програмування висловлювання. Від вправ у підготовленому мовленні необхідно обов’язково переходити до вправ у непідготов­леному мовленні. Причому цей перехід слід здійснювати не на якомусь певному етапі навчання, скажімо в 7 чи 8 класі, а на всіх його етапах. На одному й тому ж уроці учні спочатку говорять те, що во­ни підготували вдома, а потім учитель пропонує їм ситуацію для експромптного говоріння, обираючи для цього оптимальний режим: учні висловлюються по одному, говорять в окремих парах чи в парах синхронно, працюють в малих групах чи обговорюють що-небудь в загальногруповій бесіді, Наприклад, якщо учні підготували розповіді про членів своєї сім’ї з демонстрацією фотокарток, то на уроці вчитель пропонує кожному з них розповісти про свого прия­теля або свого улюбленого актора, спортсмена і т.і. При вивченні теми “Покупки” учитель спочатку перевіряє домашнє завдання: розповісти уявним гостям міста чи села про те, які в них є магазини, де що можна купити. Потім він пропонує учням одне з таких завдань:

Англ.: Lena’s younger brother is going to school this autumn. Give her some advice what to buy for him and say in what shops she can buy those things.

Нім.: Lenas jüngerer Bruder geht in die Schule dieses Jahr. Gib ihr einen Tipp, welche Schulsachen und in welchen Geschäften kann sie für ihren Bruder kaufen!

Англ.: Say what you are going to buy for your friends as New Year presents and in what shops you will buy it.

Нім.: Sag, welche Weihnachtsgeschenke willst du für deine Freunde kaufen! Wo kaufst du sie?

Англ.: Give us some advice what to buy for a holiday dinner and say in what shops we can buy it.

Нім.: Was rätst du uns zu einem festlichen Mittagessen zu kaufen? Sag, in welchen Geschäften können wir das kaufen!

Англ.: You are the manager of the new shop which has just started its work in your town (village). Give an interview to the press about it.

Нім.: Du bist Unternehmer und hast vor kurzem in unserer Stadt ein neues Geschäft eröffnet. Gib einer Zeitung ein Interview darüber!

Такі переходи від підготовленого до непідготовленого мовлення, що здійснюються на кожному етапі навчання, на кожному уроці сприяють тому, що в учнів розвивається мовленнєва активність, готов­ність вступити в розмову, мобілізувавши для цього необхідні мов­ні засоби. А тактовне відношення вчителя до їхніх помилок, які неминучі при переході до непідготовленого мовлення, допомагає уч­ням долати мовний бар’єр.

Говорячи про формування усномовленнєвих навичок, про перехід їх в мовленнєві вміння, ми завжди наголошували на тому, що усне мовлення є завжди ситуативно обумовленим. Зупинимось більш детально на пи­танні про те, що таке мовленнєва ситуація і як її створювати в навчальному процесі.