Для предметного розуміння

1. Прослухайте текст, а потім дайте відповіді на питання по його змісту.

2. Прослухайте два варіанти тексту і знайдіть розходження в їх змісті.

3. Прослухайте текст, який ви читали рідною мовою. Знайдіть розходження в їх змісті.

4. Прослухайте текст, а потім серед написаних на дошці речень знайдіть ті, що відповідають його змісту, і в зошитах напишіть номери цих речень.

5. Прослухайте текст і дайте перелік викладених в ньому фак­тів.

Для предметно-образного розуміння

1. Прослухайте текст і відберіть із запропонованих до нього малюнків ті, що правильно відображують його зміст.

2. Прослухайте текст і перерозподіліть ілюстрації, подані в неправильній послідовності.

3. Порівняйте прослуханий текст з картинкою і знайдіть невід­повідності, які там є.

4. Прослухайте текст, а потім розкажіть, яку картину ви бачи­те в своїй уяві.

Для логічного розуміння

1. Складіть план оповідання, яке ви прослухали.

2. Прослухайте вступ до оповідання і висловіть свої міркуван­ня щодо його загального змісту.

3. Прослухайте незакінчене оповідання і завершіть його са­мостійно.

4. Складіть новий варіант закінчення оповідання, яке ви прослухали.

5. Прослухайте оповідання і з формулювань основної його думки, запропонованих учителем, виберіть найбільш точне.

6. Прослухайте оповідання і в максимально стислій формі пере­дайте його зміст.

7. Прослухайте оповідання і сформулюйте його ідею.

Для розуміння підтексту

1. Знайдіть у прослуханому тексті дані, які свідчать про відношення автора до персонажів.

2. Знайдіть в тексті найбільш гумористичні (драматичні) фрагменти.

3. Прослухайте текст і визначте розходження між діями персонажів і їхніми словами.

§ 4. Організація роботи над текстом для аудіювання

Першою задачею вчителя є підібрати відповідний текст. Добре, якщо він співвідноситься з розмовною темою, що вивчається, але ця умова не є обов’язковою. Важливо, щоб текст за мовою і змістом був доступним для учнів даного класу. Програмою вимагається, щоб у тексті для аудіювання починаючи з другого року навчання було 1-2% невивчених слів, про значення яких учні можуть здогадатись самостійно. Якщо ж незнайоме слово є ключовим, тобто від його ро­зуміння залежить сприймання основної інформації тексту, то краще перед слуханням тексту його пояснити.

Готуючись до уроку, вчитель ретельно вивчає текст щодо його змісту і мовних труднощів сприймання. Він відбирає слова для по­переднього пояснення або повторення, якщо вони вивчались давно і учні могли їх забути. Якщо таких слів виявляється багато, то слід виділити лише ключові, а про значення інших учні або здога­дуються, або “обминуть” їх при слуханні, і так зрозуміють основ­ний смисл тексту.

Учитель повинен продумати спосіб введення цих лексичних “під­казок”. Очевидно, слова краще подавати не ізольовано, а в невеличких контекстах, з яких учні легко здогадаються про значення цих слів. Деякі з них можна подати в мікроконтекстах, взятих з тексту для аудіювання. Найкращий спосіб введення лексичних підказок - це включення їх в бесіду, яка передує аудіюванню тексту. Справа в тому, що учні відчувають особливі труднощі на почат­ку аудіювання тексту, при “входженні” в тему оповідання. Подолати ці труднощі допоможе вступна бесіда вчителя. Він пояснює, про що піде мова в оповіданні, визначить основну сюжетну лінію, викли­каючи тим самим зацікавлення у слуханні тексту. В цій же бесіді учитель вводить ключові слова, розуміння яких він тут же контролює. Учням слід проговорити ці слова хором.

У цьому сутність установчого етапу роботи над текстом для аудіювання.

Покажемо на прикладі, як можна організувати вступну бесіду перед аудіюванням англійського оповідання “An address without a letter” (Старков А.П. Книжка для вчителя до підручника англійської мови для 6 класу. – К., 1983. - с. 127). Ключовими словами цього оповідання можна вважати: stamp, receive, poor, pay. Незалежно від того, знають учні ці слова чи ні, учи­тель перед слуханням тексту все ж нагадує учням їх значення, аби бути впевненим у тому, що всі ці слова, що визначають основний зміст тексту, будуть зрозумілими для всіх учнів. Учитель показує учням листа в конверті і говорить: “Yesterday I received this letter from my brother. Look! There is a stamp on it! (вказує на марку). But you know, before 1840 there were no stamps. If somebody received a letter he paid for it. Really, he paid a lot of money (перевіряє розуміння слова paid). Now you are going to listen to a very interesting story... It’s about a woman who was very poor. Yes, she was very, very poor, she had no money (пере­віряє розуміння слова poor). So one day she received a letter. Yes, she received а letter from her brother (перевіряє розуміння слова receive). But she couldn’t pay for it. Now listen to the story and see what happened.”

Відразу після цього, ще до слухання тексту вчитель пропонує учням таке завдання, яке має активізувати їхню розумову активність під час слухання: Listen to the story and be prepared to answer this question: Do you think the poor woman was clever? What makes you think so? Це питання можна написати на дошці і переконатись, що всі учні його розуміють. Воно націлює на сприймання не лише фактів тексту, а й причинно-наслідкових зв’язків оповідання. Це завдання можна назвати супровідним етапом роботи над текстом.

Після цього учні слухають оповідання в грамзапису (лише один раз). Учитель перевіряє, чи можуть вони відповісти на поставлене запитання. Від них можна очікувати таку відповідь: The poor woman was very clever. She did not pay money for the letter, but she knew that her brother was well. He sent her no letter. He only wrote his address, and the woman knew that he was well. Можна запропонувати учням дати письмову відповідь на це запитання. Письмовий контроль розуміння тексту є обов’язковим. Якщо це не відповідь на заздалегідь поставлене запитання, то це можуть бути письмові відповіді на інші запитання, які пропонуються після прослуховування тексту. Це може бути також вибір із декількох ре­чень, написаних на дошці або роздавальних картках, тих, що відпо­відають змісту тексту. Або учням можна запропонувати викласти зміст тексту іноземною чи рідною мовою (в залежності від рівня підготов­ки кожного окремого учня). Такі письмові роботи завжди будуть си­гналізувати вчителеві, як кожний учень класу впорався з текстом, як він просувається в розвитку умінь аудіювання протягом тижня, міся­ця, чверті і т.і.

Післятекстовий етап (етап після слухання тексту), крім контро­лю розуміння, має ще одну задачу: розвиток усного мовлення на си­туативній основі тексту. Учні ще раз слухають текст, але перед цим отримують вже нове завдання. Наприклад: Listen to the story again and be prepared to reproduce the conversation between the postman, the poor woman, and the man who wanted to help her. Або: Listen to the story again and be prepared to tell it to somebody who does not know it (perhaps to your father or mother).

Приклад роботи над текстом для аудіювання з німецької мови "Was Jugendliche über das Kochen denken" (Басай Н.П. Німецька мова: Підруч. для 8 кл. - К.: Освіта, 2004. - С.151-152).

1. Установчий (передтекстовий) етап:

Створення вчителем комунікативної ситуації, бесіда вчителя з класом, пояснення деяких слів: X, kannst du kochen? Und du, Y.? Kochst du gern oder findest du das Kochen lästig (also: langweilig, nicht interessant)? Kinder, übersetzt: ich koche - das Kochen! Z., macht dir das Kochen Spaß oder isst du lieber aus der Dose (also: Fertiggerichte)? N., was kannst du zubereiten (also: kochen): Salate oder Suppen? Und du, M., kannst du Ravioli oder Nudeln (наочність), Pizza oder Schnitzel, Spiegeleier (наочність) oder Frikadellen usw. zubereiten? K., wer kocht in deiner Familie? Wie übersetzt ihr den Satz: «In einer Familie soll der kochen, der es am besten kann»? (Переклад підрядного означального речення, в разі необхідності - його аналіз). Wollt ihr wissen, was deutsche Jugendliche über das Kochen denken? Dann hört euch vier Interviews an und füllt dabei die Tabelle mit dem Pluszeichen aus! –

2. Супровідний (текстовий) етап:

Name	kann kochen	Kann nicht kochen	Was isst er/sie gern?
			Spiegelei	Ravioli	Nudeln	Fertig-gerichte	Fleisch-gerichte	Schoko	Chips
Monika		+	+	+	+
Robert
Erika
Marko

3. Післятекстовий етап: а) контроль розуміння змісту тексту: Benutzt die Tabelle und antwortet auf meine Fragen, z.B.: Kann Monika kochen? usw. Erzählt über jede Person! Was denkt er/sie über das Kochen? б) розвиток діалогічного мовлення: Hört das Interview mit Erika noch einmal und bereitet als Reporter 5 Fragen an sie vor! Inszeniert das Interview mit Erika!

Підсумуємо етапи роботи над текстом для аудіювання в класі:

1. Установчий етап.

2. Супровідний етап.

3. Післятекстовий етап.

Як матеріали для аудіювання можна використовувати не лише тексти, спеціально для цього призначені, а й тематичні тексти, які є основними текстами того чи іншого циклу і призначені для розвитку усного мовлення. Перш ніж дати завдання читати ці тексти, доцільно за­пропонувати прослухати їх з платівки або в читанні вчителя при закритих книжках. При цьому учні повинні виконувати задачі, спрямо­вані на сприймання смислової інформації цих текстів. Наприклад, при слуханні тексту „Lena Tells Us about Her Family“ (Старков А.П. Англійська мова: Підручник для 6 класу. – К.: Радянська школа, 1990.- с.34) завдання може бути таким: Listen to the story about Lena’s family and then tell us about her father and mother. Зрозумівши текст спочатку на слух, учні приступають до його читан­ня, говоріння на його основі, письма.