6.5 Облік зносу (амортизації) необоротних активів

6.5.1 Сутність та об'єкти амортизації

Упродовж експлуатації необоротні активи втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їхні техніко-експлуатаційні можливості. Розрізняють фізич­ний і моральний знос основних засобів.

Фізичний знос виявляється у втраті об'єктом основних засобів певних корис­них якостей. Це відбувається як внаслідок виробничого використання, так і під впливом природних чинників та умов зберігання. Фізичний знос основних засобів зумовлюється передусім ступенем інтенсивності їх експлуатації, якістю конструк­ції об'єкта та його окремих вузлів, агресивністю середовища, у якому вони викорис­товуються, та ін.

На моральний знос основних засобів впливають чинники технічного прогре­су в галузі промисловості, у якій виготовляються ці основні засоби, поява нових, досконаліших за своєю конструкцією й більш продуктивних основних засобів. Моральний знос об'єктів основних засобів стає причиною їх списання з балансу раніше від закінчення фізичного терміну їхньої служби. Ця обставина потребує перегляду терміну корисного використання об'єкта основних засобів і, відповід­но, — збільшення розміру амортизаційних відрахувань.

У бухгалтерському обліку відображається грошове вираження зносу. Аморти­зація являє собою процес накопичення коштів для відшкодування зносу об'єктів необоротних активів.

Амортизація — систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їх корисного використання (експлуатації). Термін корисного використання необоротних активів — очікуваний період часу, протягом

348

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх викорис­танням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції (послуг).

Вартість, що амортизується, — первинна або переоцінена вартість необорот­них активів, за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Знос основних засобів — сума амортизації об'єкта основних засобів від почат­ку його корисного використання. Отже, сума амортизації об'єкта основних засобів за весь період використання дорівнює його зносу.

Поступове зменшення вартості нематеріальних активів має характер накопи­чення амортизації, а не зносу. Накопичена амортизація нематеріальних активів — це сума амортизації об'єкта нематеріальних активів від початку його корисного використання.

Амортизації підлягає:

• вартість основних засобів, крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій (обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби»);

• вартість інших необоротних матеріальних активів (обліковуються на рахунку 11);

• вартість нематеріальних активів (обліковуються на рахунку 12).

У сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах, що орендують майнові паї колишніх членів колективних сільськогосподарських під­приємств, амортизації підлягають тільки необоротні активи, отримані у фінансову оренду, які обліковуються на відповідних рахунках орендаря. Необоротні активи, отримані в операційну оренду, обліковуються орендарем на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» й амортизації не підлягають. Облік амортизації таких необоротних активів здійснюється орендодавцем.

Нарахування амортизації необоротних активів проводиться щомісяця про­тягом терміну корисного використання об'єкта, який встановлюється самостійно підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дооблад­нання та консервації.

Для підприємства дуже важливо правильно встановити термін корисного ви­користання об'єкта, оскільки від цього залежить розмір щомісячних сум аморти­зації, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), яка виробляється, що в кінцевому підсумку впливає на величину фінансового результату за звітний період. Від терміну корисного використання об'єкта амортизації залежить також термін накопичення засобів, призначених для оновлення (реновації) цього об'єкта.

При визначенні підприємством терміну корисного використання (експлуата­ції) слід враховувати:

• очікуване використання об'єкта підприємством, з урахуванням його потуж­ності або продуктивності;

• передбачуваний фізичний і моральний знос;

• правові або інші обмеження стосовно термінів використання об'єкта та інші чинники.

349

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Нарахування амортизації починається від місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт необоротних активів став придатним для корисного використання, а припиняється починаючи від місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта нео­боротних активів.

У разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об'єкта необо­ротних активів раніше встановлений термін його корисного використання (екс­плуатації) переглядається. У цьому разі амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового терміну корисного використання, починаючи від місяця, який настає за місяцем зміни терміну корисного використання. Накопиче­на амортизація за попередні періоди не коригується.

Підприємства також самостійно вибирають методи нарахування амортизації необоротних активів з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об'єктів, які передбачені П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Вибраний метод переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від використання об'єкта. Нарахування амортизації за новим ме­тодом починається від місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Зміна методів нарахування амортизації має бути відображена підприємством у Примітках до фінансової звітності.