- •Т. Г. Маренич
- •7.3 Синтетичний та аналітичний облік
- •1.1 Роль обліку в системі управління та користувачі облікової інформації
- •1.2 Законодавча база ведення бухгалтерського обліку
- •1.3 Види обліку, їх відмінність та взаємозв'язок
- •1.4 Основні принципи бухгалтерського обліку
- •1.5 Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •1.6 Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
- •1.7 Складові організації бухгалтерського обліку на підприємстві
- •1.7.1 Облікова політика підприємства
- •1.7.2 Організаційні форми ведення бухгалтерського обліну
- •1.7.3 Документація та документооборот
- •1.7.4 Зберігання документів
- •1.7.5 Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку
- •1.7.6 План рахунків бухгалтерського обліку
- •Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
- •1.7.7 Облікові регістри і форми бухгалтерського облік]
- •1.7.8 Облікові оцінки та їх використання
- •1.7.9 Комерційна таємниця та порядок її захисту на підприємстві
- •2.1 Економічний зміст і завдання обліку грошових коштів
- •2.2 Облік касових операцій
- •2.2.1 Основні правила ведення касових операцій
- •2.2.2 Первинний облік касових операцій
- •2.2.3 Синтетичний і аналітичний облік касових операцій
- •2.2.4 Облік касових операцій за журнально-ордерною формою
- •2.3 Облік коштів на рахунках у банках
- •2.3.1 Види рахунків, порядок їх відкриття та закриття
- •2.3.2 Документальне оформлення банківських операцій
- •2.3.3 Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахунках в банках
- •2.3.4 Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- •2.3.5 Облік банківських операцій за журнально-ордерною формою
- •2.4 Облік інших коштів
- •3.1 Визначення, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості
- •3.2 Облік розрахунків з покупцями і замовниками
- •3.3 Облік розрахунків з різними дебіторами
- •3.3.1 Облік розрахунків за виданими авансами
- •3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами
- •3.3.3 Облік розрахунків за нарахованими доходами
- •3.3.4 Облік розрахунків за претензіями
- •3.3.5 Облік розрахунків відшкодування завданих збитків
- •3.3.6 Облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок
- •3.3.7 Облік розрахунків з іншими дебіторами
- •3.4 Облік резерву сумнівних боргів
- •3.5 Облік довгострокової дебіторської заборгованості
- •3.6 Облік розрахунків з різними дебіторами за журнально-ордерною формою
- •4.2 Оцінка надходження та вибуття запасів
- •4.3 Облік виробничих запасів
- •4.3.1 Первинний облік виробничих запасів
- •4.3.2 Первинний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.3.3 Організація складського господарства та складського обліку
- •4.3.4 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів
- •4.3.5 Синтетичний та аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.3.6 Зберігання та передача зерна в заставу
- •4.4 Облік малоцінних
- •4.4.1 Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.4.2 Первинний облін малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4.4.3 Синтетичний та аналітичний облік мшп
- •4.5 Облік напівфабрикатів
- •4.6 Облік готової продукції
- •4.7 Облік товарів
- •4.8 Облік запасів
- •5.1 Економічний зміст і завдання обліку твари: на вирощуванні та відгодівлі
- •5.2 Первинний облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
- •5.3 Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- •5.4 Порядок оцінки тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •5.5 Синтетичний і аналітичний облік тварин
- •5.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •6.1 Облік основних засобів 6.1.1 Визначення та визнання основних засобів
- •6.1.2 Класифікація основних засобів
- •6.1.3 Оцінка основних засобів
- •6.1.4 Облік надходження та вибуття основних засобів
- •6.1.5 Синтетичний та аналітичний облік
- •6.1.6 Земля як об'єкт обліку
- •6.2 Облік інших необоротних матеріальних активів
- •6.3 Облік нематеріальних активів
- •6.3.1 Визначення та визнання нематеріальних активів
- •6.3.2 Оцінка нематеріальних активів
- •6.3.3 Первинний облік нематеріальних активів
- •6.3.4 Синтетичний та аналітичний облік
- •6.4 Облік капітальних інвестицій
- •6.5 Облік зносу (амортизації) необоротних активів
- •6.5.1 Сутність та об'єкти амортизації
- •6.5.2 Методи амортизації основних засобів
- •6.5.3 Методи амортизації
- •6.5.4 Методи амортизації нематеріальних активів
- •6.5.5 Амортизація основних фондів у податковому обліку
- •6.5.6 Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів
- •6.6 Облік ремонту основних засобів
- •6.7 Облік оренди необоротних активів
- •6.7.1 Визначення та класифікація оренди
- •6.7.2 Облік оренди в орендаря
- •6.7.3 Облік оренди в орендодавця
- •6.8 Облік інших необоротних активів
- •6.9 Облік гудвілу при придбанні
- •6.9.1 Сутність та шляхи об'єднання підприємств
- •6.9.2 Облік придбання підприємства
- •6.9.3 Облік злиття підприємств
- •6.10 Облік необоротних активів за журнально-ордерною формою
- •7.2 Синтетичний та аналітичний облік поточних фінансових інвестицій
- •7.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
- •7.4 Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
- •7.5 Облік фінансових інвестицій за журнально-ордерною формою
- •8.1 Визначення, визнання і функції власного капіталу
- •8.2 Порядок формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм
- •8.3 Облік статутного капіталу
- •8.4 Облік пайового капіталу
- •8.5 Облік додаткового капіталу
- •8.6 Облік резервного капіталу
- •8.7 Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- •8.8 Облік неоплвченого капіталу
- •8.9 Облік вилученого капіталу
- •8.10 Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- •8.11 Облік власного капіталу за журнально-ордерною формою
- •9.1 Визначення, оцінка і класифікація зобов'язань
- •9.2 Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •9.3 Облік кредитів
- •9.3.1 Види кредитів
- •9.3.2 Документальне оформлення отримання кредитів
- •9.3.3 Облік короткострокових позик
- •9.3.4 Кредит за овердрафтом
- •9.3.5 Облік довгострокових позик
- •9.3.6 Облік кредитів банків за журнально-ордерною формою
- •9.4 Облік розрахунків за податками й платежами
- •9.4.1 Види податків та їх характеристика
- •9.4.2 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за податками й платежами
- •9.4.3 Облік розрахунків за податками й платежами
- •9.5 Облік розрахунків за страхуванням
- •9.5.1 Економічний зміст розрахунків за страхуванням
- •9.5.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
- •9.5.3 Облік розрахунків за страхуванням за журнально-ордерною формою
- •9.6 Облік розрахунків з оплати праці
- •9.6.1 Економічний зміст і завдання обліку оплати праці
- •9.6.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств
- •9.6.3 Облін особового складу працівників
- •9.6.4 Склад фонду оплати праці
- •9.6.5 Первинний облік праці та її оплати
- •9.6.6 Зведений облік праці та її оплати
- •9.6.7 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- •9.6.8 Порядок оплати праці працівників. Види утримань із заробітної плати
- •9.6.9 Облік розрахунків з оплати праці за журнально-ордерною формою
- •9.7 Облік розрахунків з учасниками
- •9.8 Облік розрахунків за іншими операціями
- •9.9 Облік доходів майбутніх періодів
- •9.10 Облік інших зобов'язань
- •9.10.1 Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями
- •9.10.2 Облік короткострокових векселів виданих
- •9.10.3 Облік довгострокових векселів виданих
- •9.10.4 Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями
- •9.10.5 Облік інших довгострокових зобов'язань
- •9.10.6 Облік забезпечень майбутніх витрат і платежів
- •9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою
- •10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу
- •10.2 Бухгалтерський облік вексельних операцій
- •10.3 Облік податкових векселів
- •11.1 Витрати та їх визнання
- •11.2 Класифікація витрат підприємства
- •11.3 Місця виникнення та носії витрат
- •11.4 Загальна схема обліку витрат
- •11.5 Облік витрат операційної діяльності
- •11.5.1 Елементи витрат операційної діяльності
- •11.5.2 Облік матеріальних витрат
- •11.5.3 Облік витрат на оплату праці
- •11.5.4 Облік відрахувань на соціальні заходи
- •11.5.5 Облік витрат на амортизацію
- •11.5.6 Облік інших операційних витрат
- •12.1 Зміст та завдання обліну витрат на виробництво
- •12.2 Склад витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- •12.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності
- •12.4 Системи обліку витрат стандарт-кост
- •12.5 Сутність, значення і види калькуляції
- •12.6 Облік витрат допоміжних виробництв
- •12.6.1 Загальні положення обліку витрат допоміжних виробництв
- •12.6.2 Облік витрат ремонтно-механічних майстерень
- •12.6.3 Облік витрат і робіт вантажного автотранспорту
- •12.6.4 Облік витрат
- •12.6.5 Облік витрат і послуг живої тяглової сили
- •12.6.6 Облік витрат на водопостачання
- •12.6.7 Облік витрат інших допоміжних виробництв
- •12.7 Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки
- •12.8 Облік загальновиробничих витрат
- •12.8.1 Економічний зміст витрат
- •12.8.2 Синтетичний та аналітичний облік загальновиробничих витрат
- •12.8.3 Розподіл загальновиробничих витрат
- •12.9 Облік витрат і виходу продукції
- •12.9.1 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку
- •12.9.2 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва
- •12.9.3 Первинний облік витрат та виходу
- •12.9.4 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва
- •12.9.5 Облік витрат, які підлягають розподілу
- •12.9.6 Облік витрат на кормовиробництво
- •12.9.7 Облік витрат на незавершене виробництво у рослинництві
- •12.9.8 Обчислення собівартості продукції рослинництва
- •12.10 Облік витрат і виходу продукції
- •12.10.1 Об'єкти обліку виробничих витрат у тваринництві
- •12.10.2 Первинний облік витрат та виходу продукції тваринництва
- •12.10.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат у тваринництві
- •12.10.4 Обчислення собівартості продукції тваринництва
- •12.11 Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- •12.11.1 Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- •12.11.2 Обчислення собівартості продукції
- •12.12 Облік витрат і наданих послуг закладів громадського харчування
- •12.13 Облік втрат від браку у виробництві
- •12.14 Облік витрат майбутніх періодів
- •13.1 Облік собівартості реалізації
- •13.2 Облік адміністративних витрат
- •13.3 Облік витрат на збут
- •13.4 Облік інших витрат операційної діяльності
- •13.5 Облік фінансових витрат
- •13.6 Облік втрат від участі в капіталі
- •13.7 Облік інших витрат
- •13.8 Облік податку на прибуток
- •13.9 Облік надзвичайних витрат
- •13.10 Облік витрат діяльності за журнально-ордерною формою
- •14.1 Визначення та визнання доходу
- •14.2 Класифікація та оцінка доходів
- •14.3 Облік доходів від реалізації
- •14.4 Облік іншого операційного доходу
- •14.5 Облік доходу від участі в капіталі
- •14.6 Облік інших фінансових доходів
- •14.7 Облік інших доходів
- •14.8 Облік надзвичайних доходів
- •14.9 Облік фінансових результатів
- •14.10 Облік доходів і результатів діяльності за журнально-ордерною формою
- •15.1 Мета, склад та порядок подання
- •15.2 Квартальна звітність
- •15.3 Етапи підготовки річної фінансової звітності
- •15.4 Річна фінансова звітність
- •15.5 Коригування фінансової звітності
- •15.6 Консолідована фінансова звітність
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Облік у фермера за простою формою
- •16.3 Облік у фермера за спрощеною формою
- •17.2 Позабалансовий облік активів
- •17.3 Облік зобов'язань, гарантій і забезпечень
- •17.4 Облік списаних активів
9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою
Для обліку розрахунків за зобов'язаннями (крім розрахунків з постачальниками і підрядниками, з оплати праці та за страхуванням), які ведуться на рахунках 51, 52, 53, 55, 61, 62, 67, 68, 69, призначено Журнал-ордер № 8 с.-г. та відомість аналітичного обліку. У цьому регістрі знаходять відображення розрахункові операції ще й за такими рахунками: 16, 34, 37, 38, 64, 654.
Для кожного рахунку в Журнал-ордері відводяться окремі сторінки. У розрізі кожного кредитора чи видів заборгованості записують залишок на початок місяця, оборот за дебетом і кредиту, залишок на кінець місяця. У кінці місяця підраховують сальдо кінцеве за відповідним рахунком і кредитовий оборот переносять у Головну книгу.
Схему запису операцій за рахунками 51,52,53,55, 61,62, 68, 69 подано на рис. 9.6.
Для обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів призначено Журнал-ордер № 10.2 с.-г., який ведеться за рахунками 13,47,65,66. Записи в цей регістр за рахунком 47 проводять на підставі зведеної відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку ф. № 10.2.1 с.-г. У цій відомості відображають суму нарахованої оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству.
Кредитовий оборот за рахунком 47 із Журнал-ордеру № 10.2 с.-г. переносять у Головну книгу.
635
Розділ 10
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ
10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу
Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 5.04.2001р.№2374-Ш. До системи вексельного законодавства також входять: Женевська конвенція 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції; Женевська конвенція 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі; Женевська конвенція 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів; Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» та ін.
За допомогою векселів можуть бути вирішені будь-які питання забезпечення або погашення різноманітних видів заборгованостей. Підприємства, здійснюючи операції купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), після виконання однією зі сторін зобов'язань за договором можуть зазначити у відповідному розділі такого договору (або укласти додаткову угоду до нього) умову видачі векселя покупцем продавцеві у забезпечення заборгованості за отримані товари (роботи, послуги). Після того як сторони дійшли згоди про врегулювання майнових відносин за допомогою векселів, векселедавець здійснює оформлення бланка векселя.
Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей векселевласнику.
Існують два види векселів: прості і переказні. Простий вексель подібний до боргової розписки. Його видає боржник кредитору. У ньому закріплено нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити певну суму грошей векселевласнику (кредитору).
636
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ
На відміну від простого, переказний вексель являє собою доручення векселедавця, адресоване певній особі, провести платіж за векселем на користь третьої особи. Власника простого векселя (того, кому повинні заплатити) називають вексе-левласником. А особу, яка його видала, іменують векселедавцем, або емітентом.
Векселедавця переказного векселя називають трасантом. Платник за переказ-ним векселем — це трасат, а векселевласник — ремітент.
Отриманий від векселедавця вексель (простий або переказний) можна передати іншій особі, проставивши на бланку векселя спеціальний напис — індосамент. У ньому векселевласник пише, що векселедавець повинен заплатити суму, зазначену на бланку векселя, іншій особі, тобто шляхом індосаменту всі права за векселем переходять до векселевласника. Причому індосувати (передавати) векселі можна і за відсутності у сторони, що передає, заборгованості за отримані товари (роботи, послуги).
Слід пам'ятати, що в Україні видавати переказні і прості векселі можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Проте на практиці це положення не застосовується до «податкових» векселів. Податковий вексель оформляється на суму податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникає при імпорті товарів (але не робіт або послуг). Якщо не видається податковий вексель, «імпортний» ПДВ сплачується на рахунки митниці грошима.
Першим етапом обігу кожного векселя є придбання векселедавцем у банку вексельних бланків. їх ціна — від 3 до 5 грн. Крім цього, при придбанні сплачується державне мито у розмірі, що наразі складає 1,70 грн. Вексельні бланки належать до документів суворої звітності. Форма і порядок виготовлення бланків векселів затверджені Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001 р. № 338). Отже, вексельні бланки мають типову форму з відповідним ступенем захисту від підробки. Такі бланки повинні були випускатися двох видів: прості та переказні, номіналом 50, 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10 000, 50 000, 100 000, 500 000, 1 000 000 грн. При цьому було встановлено, що не можна виписувати вексель на суму, більшу за його номінал. Однак дане положення могло б завдати незручностей при використанні векселів та спричинити певні труднощі при реалізації бланків. Тому було внесено зміни до Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.04.2003 р. № 126). Відтепер на вексельних бланках номінали не друкуватимуть. Застосування «старих» бланків дозволяється.
Порядок бухгалтерського обліку придбання і списання вексельних бланків відображено в табл. 10.1.
637
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
Таблиця 10.1
Облік придбання і списання бланків векселів
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
|
дебет |
кредит |
|||
1 |
Перераховано грошові кошти банку в оплату 10 вексельних бланків |
377 |
311 |
30,0 |
2 |
Відображено право на податковий кредит |
641 |
644 |
5,0 |
3 |
Нараховано державне мито |
84 |
641 |
17,0 |
949 |
84 |
17,0 |
||
4 |
Сплачено державне мито |
641 |
311 |
17,0 |
5 |
Оприбутковано бланки векселів |
209 |
377 |
25,0 |
6 |
Списано нарахований раніше податковий кредит з ПДВ |
644 |
377 |
5,0 |
7 |
Оприбутковано бланки векселів на забалансовий рахунок |
08 |
- |
25,0 |
8 |
Використано два вексельних бланки (у момент видачі векселів) |
84 |
209 |
5,0 |
949 |
84 |
5,0 |
||
9 |
Списано за актом із забалансового рахунку використані вексельні бланки |
- |
08 |
5,0 |
Векселі, які видають на території України і місце платежу за якими також знаходиться на території України, повинні бути складені українською мовою. Аби мати юридичну силу, як переказнии, так і простий вексель повинні містити всі необхідні реквізити.
Реквізитами простого векселя є:
Найменування «простий вексель», що включено до тексту документа і подано тією мовою, якою цей документ складено.
Просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму.
Визначення терміну платежу (за пред'явленням; у визначений термін від пред'явлення; у визначений термін від дати видачі; на визначену дату).
Визначення місця, у якому повинен бути здійснений платіж. Якщо місце платежу не зазначено, то ним вважатимуть місце видачі векселя.
Найменування того, кому або за наказом кого має бути здійснений платіж. Тут зазначають найменування першого векселевласника.
Визначення місця і дати складання векселя. Вексель, у якому не зазначено місце його видачі, вважають виданим у місці, зазначеному поруч із найменуванням векселедавця.
638
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ
7. Підпис того, хто видає документ. Підписують вексель власноручно керівник та головний бухгалтер (якщо така посада передбачена штатним розкладом юридичної особи) або уповноважені ними особи. Підписи скріплюють печаткою. Забезпечення платежу за векселем називається авалем. Напис у бланку векселя «Як аваліст за...» означає, що особа, яка його підписала, бере на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну з відповідальних за векселем осіб, якщо платник за векселем не може оплатити його у визначений термін. В авалі повинно бути обов'язково зазначено, за кого він даний.
Після того як векселедавець заповнив усі обов'язкові реквізити векселя, він передає його за актом приймання-передачі першому векселевласнику. Векселе-власник для одержання векселя повинен пред'явити векселедавцю довіреність. Оскільки видача або одержання векселя у забезпечення заборгованості за товари, роботи, послуги лише замінює «товарне» зобов'язання на вексельне, то й у бухгалтерському обліку відбувається лише заміна одного виду зобов'язання на інший.
Принципова відмінність переказних векселів від простих полягає у тому, що в операції з переказним векселем зазвичай беруть участь три особи, зацікавлені у заліку взаємних заборгованостей, що існують на момент оформлення векселя.
Якщо простий вексель видається векселедавцем на першого векселевласника і платником за таким векселем є сам векселедавець, то при видачі переказного векселя векселедавець призначає платником третю особу. Така третя особа повинна висловити свою згоду або відмову оплатити зазначений вексель. Згода оплатити переказний вексель, засвідчена платником, називається акцептом. На практиці основними авалістами є комерційні банки. В цілому дозволяється звалювати векселі майже всім юридичним особам. Згідно із Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374 на момент виписки векселя у підприємства-платника мусить існувати певна сума заборгованості перед векселедавцем за раніше одержані товари (роботи, послуги), що і є підставою для призначення його платником за переказним векселем.
Підприємство, що бажає одержати аваль, подає до банку заяву на його надання. На вимогу банку до заяви можуть додаватися інші документи, що характеризують, зокрема, фінансовий стан, кредитоспроможність, а також примірники угод, на підставі яких придбавалися векселі. Зразок заяви і перелік документів, що додаються до заяви на одержання авалю, встановлюються банком. Після прийняття банком позитивного рішення щодо авалювання конкретних векселів і узгодження з підприємством умов надання авалю укладається договір про авалювання векселів. Після підписання договору про авалювання банк проставляє на векселі аваль і передає авальований вексель підприємству.
У бухгалтерському обліку операція зі здійснення платежу за наданий аваль відображається такими проведеннями: дебет 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» кредит 311 «Поточні рахунки у національній валюті» та дебет 92 «Адміністративні витрати» кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
639
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
Підприємство, що одержало аваль, відображає суму авалю на позабалансовому рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані». Підприємство, що надало аваль, — на рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані».
Первинними документами для бухгалтерських записів розрахунків між векселедавцем і підприємством, яке стало платником за векселем, є:
додаткова угода до раніше укладеного договору купівлі-продажу;
письмове повідомлення підприємству, призначеному платником за переказ-ним векселем (авізо);
письмова відповідь такого підприємства про згоду стати таким платником (акцептувати вексель).
Про призначення себе платником за переказним векселем підприємство-платник дізнається з повідомлення (авізо), що виписується векселедавцем і має містити:
відомості про дату видачі, термін, суму векселя;
номер вексельного бланка і найменування векселевласника, на користь якого видано вексель;
інформацію про заборгованість, у погашення якої вексель буде оплачено. Без одержання такого повідомлення платник має право відмовити в акцепті
й у подальшому платежі за векселем. Про одержання авізо із зазначенням усіх ви-щеперелічених реквізитів та про згоду акцептувати виписаний вексель платник письмово повідомляє векселедавця.
Сам факт здійснення акцепту може супроводжуватися оформленням двостороннього акта пред'явлення векселя до акцепту. Від моменту проставлення на вексельному бланку акцепту платник стає головною векселезобов'язаною особою. Напис, що проставляється на лицьовому боці векселя, може бути таким: «Акцептовано 25 вересня 2003 p., TOB «Підприємство «Платник», і скріплюється підписами керівника та головного бухгалтера й печаткою.
Логічним завершенням циклу обігу будь-якого векселя є операція його погашення. Платіж за векселем здійснюється на території України лише в безготівковій формі.
Здійснення векселедавцем оплати векселя коштами супроводжується проставленням відмітки про платіж на самому векселі або оформленням окремої вексельної розписки. Також необхідно оформити акт пред'явлення векселя до платежу, стандартної форми якого не передбачено чинним законодавством, як і інших форм первинних документів, що використовуються при вексельному обігу. Після проведення розрахунків вексель передають платникові за актом приймання-передачі, чим підтверджують повернення боргового документа боржникові.
640
ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ