9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою

Для обліку розрахунків за зобов'язаннями (крім розрахунків з постачальника­ми і підрядниками, з оплати праці та за страхуванням), які ведуться на рахунках 51, 52, 53, 55, 61, 62, 67, 68, 69, призначено Журнал-ордер № 8 с.-г. та відомість аналі­тичного обліку. У цьому регістрі знаходять відображення розрахункові операції ще й за такими рахунками: 16, 34, 37, 38, 64, 654.

Для кожного рахунку в Журнал-ордері відводяться окремі сторінки. У розрізі кожного кредитора чи видів заборгованості записують залишок на початок місяця, обо­рот за дебетом і кредиту, залишок на кінець місяця. У кінці місяця підраховують сальдо кінцеве за відповідним рахунком і кредитовий оборот переносять у Головну книгу.

Схему запису операцій за рахунками 51,52,53,55, 61,62, 68, 69 подано на рис. 9.6.

Для обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів призначено Журнал-ордер № 10.2 с.-г., який ведеться за рахунками 13,47,65,66. Записи в цей регістр за рахун­ком 47 проводять на підставі зведеної відомості нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку ф. № 10.2.1 с.-г. У цій відомості відо­бражають суму нарахованої оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству.

Кредитовий оборот за рахунком 47 із Журнал-ордеру № 10.2 с.-г. переносять у Головну книгу.

635

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Розділ 10

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ

10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу

Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон України «Про обіг вексе­лів в Україні» від 5.04.2001р.№2374-Ш. До системи вексельного законодавства та­кож входять: Женевська конвенція 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції; Женевська конвенція 1930 р. про врегулювання де­яких колізій законів про переказні векселі та прості векселі; Женевська конвенція 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів; Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» та ін.

За допомогою векселів можуть бути вирішені будь-які питання забезпечення або погашення різноманітних видів заборгованостей. Підприємства, здійснюючи операції купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), після виконання однією зі сторін зобов'язань за договором можуть зазначити у відповідному розділі такого договору (або укласти додаткову угоду до нього) умову видачі векселя покупцем продавцеві у забезпечення заборгованості за отримані товари (роботи, послуги). Після того як сторони дійшли згоди про врегулювання майнових відносин за допомогою вексе­лів, векселедавець здійснює оформлення бланка векселя.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання век­селедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей векселевласнику.

Існують два види векселів: прості і переказні. Простий вексель подібний до боргової розписки. Його видає боржник кредитору. У ньому закріплено нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити певну суму грошей векселевласнику (кредитору).

636

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ

На відміну від простого, переказний вексель являє собою доручення вексе­ледавця, адресоване певній особі, провести платіж за векселем на користь третьої особи. Власника простого векселя (того, кому повинні заплатити) називають вексе-левласником. А особу, яка його видала, іменують векселедавцем, або емітентом.

Векселедавця переказного векселя називають трасантом. Платник за переказ-ним векселем — це трасат, а векселевласник — ремітент.

Отриманий від векселедавця вексель (простий або переказний) можна пе­редати іншій особі, проставивши на бланку векселя спеціальний напис — індоса­мент. У ньому векселевласник пише, що векселедавець повинен заплатити суму, зазначену на бланку векселя, іншій особі, тобто шляхом індосаменту всі права за векселем переходять до векселевласника. Причому індосувати (передавати) векселі можна і за відсутності у сторони, що передає, заборгованості за отримані товари (роботи, послуги).

Слід пам'ятати, що в Україні видавати переказні і прості векселі можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Проте на практиці це положення не застосовується до «податкових» векселів. Податковий вексель оформляється на суму податкового зобов'язання з ПДВ, яке виникає при імпорті товарів (але не робіт або послуг). Якщо не видається податковий вексель, «імпортний» ПДВ сплачується на рахунки митниці грошима.

Першим етапом обігу кожного векселя є придбання векселедавцем у банку вексельних бланків. їх ціна — від 3 до 5 грн. Крім цього, при придбанні сплачу­ється державне мито у розмірі, що наразі складає 1,70 грн. Вексельні бланки на­лежать до документів суворої звітності. Форма і порядок виготовлення бланків векселів затверджені Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001 р. № 338). Отже, вексельні бланки мають типову форму з відповідним ступенем захисту від підробки. Такі бланки повинні були ви­пускатися двох видів: прості та переказні, номіналом 50, 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10 000, 50 000, 100 000, 500 000, 1 000 000 грн. При цьому було встановлено, що не можна виписувати вексель на суму, більшу за його номінал. Однак дане по­ложення могло б завдати незручностей при використанні векселів та спричинити певні труднощі при реалізації бланків. Тому було внесено зміни до Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (рішен­ня Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.04.2003 р. № 126). Відтепер на вексельних бланках номінали не друкуватимуть. Застосування «ста­рих» бланків дозволяється.

Порядок бухгалтерського обліку придбання і списання вексельних бланків відображено в табл. 10.1.

637

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Таблиця 10.1

Облік придбання і списання бланків векселів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		дебет	кредит
1	Перераховано грошові кошти банку в оплату 10 вексельних бланків	377	311	30,0
2	Відображено право на податковий кредит	641	644	5,0
3	Нараховано державне мито	84	641	17,0
		949	84	17,0
4	Сплачено державне мито	641	311	17,0
5	Оприбутковано бланки векселів	209	377	25,0
6	Списано нарахований раніше податковий кредит з ПДВ	644	377	5,0
7	Оприбутковано бланки векселів на забалансовий рахунок	08	-	25,0
8	Використано два вексельних бланки (у момент видачі векселів)	84	209	5,0
		949	84	5,0
9	Списано за актом із забалансового рахунку використані вексельні бланки	-	08	5,0

Векселі, які видають на території України і місце платежу за якими також знаходиться на території України, повинні бути складені українською мовою. Аби мати юридичну силу, як переказнии, так і простий вексель повинні містити всі необхідні реквізити.

Реквізитами простого векселя є:

1. Найменування «простий вексель», що включено до тексту документа і подано тією мовою, якою цей документ складено.

1. Просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму.

2. Визначення терміну платежу (за пред'явленням; у визначений термін від пред'явлення; у визначений термін від дати видачі; на визначену дату).

3. Визначення місця, у якому повинен бути здійснений платіж. Якщо місце пла­тежу не зазначено, то ним вважатимуть місце видачі векселя.

4. Найменування того, кому або за наказом кого має бути здійснений платіж. Тут зазначають найменування першого векселевласника.

5. Визначення місця і дати складання векселя. Вексель, у якому не зазначено місце його видачі, вважають виданим у місці, зазначеному поруч із наймену­ванням векселедавця.

638

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ

7. Підпис того, хто видає документ. Підписують вексель власноручно керівник та головний бухгалтер (якщо така посада передбачена штатним розкладом юри­дичної особи) або уповноважені ними особи. Підписи скріплюють печаткою. Забезпечення платежу за векселем називається авалем. Напис у бланку вексе­ля «Як аваліст за...» означає, що особа, яка його підписала, бере на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну з відповідальних за векселем осіб, якщо платник за векселем не може оплатити його у визначений термін. В авалі по­винно бути обов'язково зазначено, за кого він даний.

Після того як векселедавець заповнив усі обов'язкові реквізити векселя, він передає його за актом приймання-передачі першому векселевласнику. Векселе-власник для одержання векселя повинен пред'явити векселедавцю довіреність. Оскільки видача або одержання векселя у забезпечення заборгованості за товари, роботи, послуги лише замінює «товарне» зобов'язання на вексельне, то й у бухгал­терському обліку відбувається лише заміна одного виду зобов'язання на інший.

Принципова відмінність переказних векселів від простих полягає у тому, що в операції з переказним векселем зазвичай беруть участь три особи, зацікавлені у заліку взаємних заборгованостей, що існують на момент оформлення векселя.

Якщо простий вексель видається векселедавцем на першого векселевласника і платником за таким векселем є сам векселедавець, то при видачі переказного век­селя векселедавець призначає платником третю особу. Така третя особа повинна висловити свою згоду або відмову оплатити зазначений вексель. Згода оплатити переказний вексель, засвідчена платником, називається акцептом. На практиці основними авалістами є комерційні банки. В цілому дозволяється звалювати век­селі майже всім юридичним особам. Згідно із Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374 на момент виписки векселя у підприємства-платника мусить існувати певна сума заборгованості перед векселедавцем за ра­ніше одержані товари (роботи, послуги), що і є підставою для призначення його платником за переказним векселем.

Підприємство, що бажає одержати аваль, подає до банку заяву на його надан­ня. На вимогу банку до заяви можуть додаватися інші документи, що характери­зують, зокрема, фінансовий стан, кредитоспроможність, а також примірники угод, на підставі яких придбавалися векселі. Зразок заяви і перелік документів, що до­даються до заяви на одержання авалю, встановлюються банком. Після прийняття банком позитивного рішення щодо авалювання конкретних векселів і узгодження з підприємством умов надання авалю укладається договір про авалювання векселів. Після підписання договору про авалювання банк проставляє на векселі аваль і пе­редає авальований вексель підприємству.

У бухгалтерському обліку операція зі здійснення платежу за наданий аваль відображається такими проведеннями: дебет 685 «Розрахунки з іншими кредито­рами» кредит 311 «Поточні рахунки у національній валюті» та дебет 92 «Адміні­стративні витрати» кредит 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

639

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ

Підприємство, що одержало аваль, відображає суму авалю на позабалансовому рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані». Підприємство, що надало аваль, — на рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані».

Первинними документами для бухгалтерських записів розрахунків між вексе­ледавцем і підприємством, яке стало платником за векселем, є:

• додаткова угода до раніше укладеного договору купівлі-продажу;

• письмове повідомлення підприємству, призначеному платником за переказ-ним векселем (авізо);

• письмова відповідь такого підприємства про згоду стати таким платником (ак­цептувати вексель).

Про призначення себе платником за переказним векселем підприємство-платник дізнається з повідомлення (авізо), що виписується векселедавцем і має містити:

• відомості про дату видачі, термін, суму векселя;

• номер вексельного бланка і найменування векселевласника, на користь якого видано вексель;

• інформацію про заборгованість, у погашення якої вексель буде оплачено. Без одержання такого повідомлення платник має право відмовити в акцепті

й у подальшому платежі за векселем. Про одержання авізо із зазначенням усіх ви-щеперелічених реквізитів та про згоду акцептувати виписаний вексель платник письмово повідомляє векселедавця.

Сам факт здійснення акцепту може супроводжуватися оформленням дво­стороннього акта пред'явлення векселя до акцепту. Від моменту проставлення на вексельному бланку акцепту платник стає головною векселезобов'язаною особою. Напис, що проставляється на лицьовому боці векселя, може бути таким: «Акцепто­вано 25 вересня 2003 p., TOB «Підприємство «Платник», і скріплюється підписами керівника та головного бухгалтера й печаткою.

Логічним завершенням циклу обігу будь-якого векселя є операція його по­гашення. Платіж за векселем здійснюється на території України лише в безготів­ковій формі.

Здійснення векселедавцем оплати векселя коштами супроводжується про­ставленням відмітки про платіж на самому векселі або оформленням окремої век­сельної розписки. Також необхідно оформити акт пред'явлення векселя до платежу, стандартної форми якого не передбачено чинним законодавством, як і інших форм первинних документів, що використовуються при вексельному обігу. Після про­ведення розрахунків вексель передають платникові за актом приймання-передачі, чим підтверджують повернення боргового документа боржникові.

640

ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ